Відчуття свята і трошки зимового чуда — це те, чого нам всім не вистачає цієї зими. Тому ділимося уривком із романтичної комедії від Кортні Коул «Різдвяна сукня», яка нещодавно вийшла у видавництві #книголав.

 — Ти не можеш мене кинути, — шепоче моя найкраща подруга у слухавку. Її голос схвильований і сповнений жаху. Я чую, як на задньому плані влаштовує одну зі своїх легендарних істерик Ліліанна Кокс, найгірша начальниця у світі.

— Уф. Є в усій цій ситуації й хороше. Мені більше ніколи не доведеться чути цього.

Не на таку відповідь сподівається Кессі.

— Меґан Енн Джулліард. Бери квиток і лети назад до Нью-Йорка. Сама я не впораюся. Чула, що вона хоче змусити нас працювати допізна на Святвечір, а тих, кого не буде на її новорічній вечірці, візьмуть на замітку. А потім…

Її голос уривається, і телефон стихає. Напевне, Ліліанна спіймала її за розмовою. Особисті дзвінки в «Стітчі» заборонені, а оскільки нині це найпопулярніший модний журнал, усі змирилися з будь-якими правилами та найгіршою тамтешньою начальницею. Особисто я чотири роки намагалася потрапити у штат… і ось лише шість місяців роботи — і я знову тут, де я є. Залишаю все позаду.

Тому, їдучи в метро і спостерігаючи, як розпливається небо Чикаго, я не бачу веселих святкових вогнів, прикрашених дерев чи зимової країни чудес, як інші.

Я бачу, як мої надії та мрії змиває в каналізацію разом із вуличною сльотою.

Притуляюся чолом до вікна, холод пронизує шкіру, а від подиху затуманюється скло.

Я так важко працювала, щоб зрештою почути від Ліліанни лише крик. Приносила їй каву, виконувала доручення, не спала допізна, пишучи пустопорожні модні огляди, мала справу з темпераментними моделями… робила всю чорну роботу, щоб налагодити зв’язки та зрештою відкрити власний будинок моди.

Але одна мить — усього лише частка секунди, за яку серце мого тата перестало битися, — перевернула мій світ з ніг на голову. Я сумую за татом. І сумую за своїм життям у Нью-Йорку. Сумую за власними мріями. Навіть яскраво-червоне святкове горнятко кави в руці не покращує мені настрою.

Потяг, похитуючись, зупиняється, і я смикаю ручку своєї валізи. На жаль, водночас я перевертаю святкове червоне горнятко на себе, кришка злітає, і кава розтікається гігантською коричневою плямою по моєму улюбленому зимовому білосніжному пальті.

 Та ви, певно, жартуєте.

Проте мені ніколи журитися, інакше двері зачиняться, тому я вивалююся на вулицю, тягнучи за собою велику валізу.

Я стою на розі вулиць Паркової та Вествуд, оцінюю збитки та роблю глибокий вдих.

Пальту, певне, гаплик.

Життю, певне, гаплик.

Нічого не пропустила? Стаю на бордюр і помічаю, що мій білий черевик на танкетці забризканий брудом.

 Черевикам теж гаплик.

 ПАРКВ’Ю-ВЕСТ.

Я не була тут багато років. Із цим місцем пов’язано стільки сумних спогадів моєї родини — спогадів, яких я не люблю згадувати. Саме тому протягом останніх чотирьох років тато двічі на рік навідував мене у Нью-Йорку. Він не змушував мене приїздити сюди. Аж так він мене любив.

 Зітхнувши, я просуваю валізу крізь важкі подвійні двері.

Вестибюль такий, яким я його пам’ятаю. Збляклий, як і все решта. Вицвілі бежеві меблі, вицвілі штучні квіти, навіть ялинка в кутку втратила свій первісний колір. Стеля у вестибюлі має куполоподібну форму та розкішний вигляд, але ця будівля хоч і пам’ятає славетні для Чикаго часи, проте більше нагадує вродливу жінку, яка з роками марніє.

Та це й не дивно, з огляду на тутешніх мешканців. Мене аж пересмикує. Проте, хоча це правда і більшість орендарів дійсно літні люди, грубо думати про них так.

 Я ставлю валізу і чую, як потріскує вініловий програвач. Бінґ Кросбі.

Детальніше
про книжку

Раніше Меґ Джулліард працювала в модному журналі у Нью-Йорку та мріяла стати дизайнеркою одягу. Проте в одну мить її життя кардинально змінилося — вона змушена повернутися до рідного Чикаго, щоб управляти багатоквартирним будинком покійного батька. Меґґі приймає виклик, але відчуває, що її мріям покладено край. На її голову постійно сиплються нові проблеми й катастрофи: аварійний стан будинку, перипетії з його непростими орендарями, сумні спогади про власне минуле у цьому домі, та ще й несподіване знайомство з вродливим майстром, який бентежить думки і почуття Меґ. Чи до снаги їй з усім впоратися й не втратити себе? Коли одна з мешканок, літня пані Еллі Вейд, розповідає їй зворушливу історію свого давнього кохання й дарує дивовижну чарівну сукню — дівчина надихається на нові неймовірні ідеї. Їй доведеться пройти чимало випробувань, дізнатися багато життєвих історій та зробити кілька сміливих кроків і відкриттів — щоб зрештою отримати своє найпрекрасніше і сповнене магії Різдво!