У вашій домашній аптечці завжди є антигістамінні, ви про всяк випадок уникаєте нових продуктів, а на сезон цвітіння тополі берете відпустку і закриваєтеся вдома? Тоді обов’язково дочитайте цей матеріал до кінця. Алерголог Майя Руселевич відповідає на 10 (не)соромних запитань про те, звідки береться алергія, як із нею жити і як її позбутися.


Майя Руселевич
Педіатр, алерголог, пульмонолог,
засновниця медичного алергологічного
центру Baby Health, кандидат медичних наук


Через що виникає алергія?

Алергія — результат збою в роботі імунної системи. Внаслідок цього під впливом навколишнього середовища можуть виникати алергічні захворювання. Причину виникнення дуже багатьох аутоімунних процесів з’ясувати до кінця не вдалося. Серед них і алергія. Але зрозуміло, що це, передусім, неправильна робота імунної системи.


Якою буває алергія?

Існує п’ять типів алергічних реакцій із різними механізмами. Це істинна алергія, вона зачіпає імунну систему. Буває ще псевдоалергія: за симптомами вона подібна до істинної, бо в обох випадках відбувається викид біологічно активних речовин, які призводять до виникнення симптомів, схожих на алергію. Вони можуть розвиватися через те, що в організм потрапив продукт із високим вмістом гістаміну, а також через гістамінову непереносність або нестачу ферментів, які його переробляють. У цьому випадку говорять про харчову непереносність.

Але клітини імунної системи в реакціях псевдоалергії участі не беруть. 

Що слід знати про сезонну алергію?

Сезонна алергія виникає не цілий рік, а пов’язана з періодом цвітіння якихось рослин. Наприклад, навесні буває поліноз — алергія на пилок рослин, а в серпні — на цвітіння бур’янів. Схильність людини до сезонної алергії не залежить від концентрації пилку або від того, чи є у неї алергія ще на щось. Реакція на пилок або є, або її немає.


Якщо алергія є, запобігти їй не вдасться. Можна тільки послабити симптоматику за допомогою певних препаратів і бар’єрів: окулярів, кепки, промивання носа. А щоб «привчити» організм до алергену, можна використовувати алерген-специфічну терапію. 


Читайте також: Сезон пилку: як захиститися, якщо у вас алергія


Що слід знати про перехресну алергію?

Бувають ситуації, коли для людини алергеном є, наприклад, пилок рослини. Але білкова молекула якогось горіха чи фрукта має схожу структуру. Коли в організм людини потрапляє продукт із такою молекулою, він сприймає його як алерген і дає такі ж прояви — виникає оральний алергічний синдром.

Яскравий приклад — алергія на пилок берези й ОАС на кісточкові фрукти чи горіхи.

Чи можна «перерости» алергію дітям і чи буває, що вона минає з часом у дорослих? Якщо так, чому?

В алергології існує поняття імунологічної толерантності. Організм перестає виробляти імуноглобуліни класу Е на конкретний алерген і починає виробляти імуноглобуліни класу G4, що блокують його, і алергія може минути. Так, наприклад, буває з харчовою алергією на білки коров’ячого молока у дітей. Вона рідко залишається в дорослому віці.

Чи обов’язково лікувати алергію або можна обійтися симптоматичними рішеннями?

Якщо це гостра кропив’янка, пов’язана з тим, що людина з’їла якийсь продукт і більше цього робити не буде, може виключити його з раціону, то цю алергію можна не лікувати. Або у дитини є якісь прояви алергічного риніту після контакту з кішкою, але вона у звичайному житті з ними близько не спілкується, а незначний контакт переносить спокійно. У таких випадках їй можуть допомогти антигістамінні препарати й назальний душ. Але щоб вилікувати алергію, позбутися неї, потрібно прибрати алерген. Якщо позбутися кішки або, наприклад, домашнього пилу неможливо, потрібна АСІТ. 


Що буде, якщо алергію не лікувати?

Якщо алергію не лікувати, вона буде переходити в більш важкі форми. Вже доведено, що якщо у людини є сенсибілізація до декількох алергенів і вона від цього не позбавляється, то спектр алергенів буде розширюватися.


Як підібрати оптимальний спосіб лікування алергії?

Вибір оптимального способу лікування алергії залежить від віку і симптомів. За алергічного риніту показані назальні глюкокортикостероїди й антигістамінні засоби, за бронхіальної астми — інгаляційні глюкокортикоїди або антилейкотрієнові препарати, за атопічного дерматиту — топічні стероїди. Ну і, звісно, прибрати алерген.

Єдиний метод, який дозволяє позбутися алергії, — АСІТ, але він працює тільки в разі IgE-залежних захворювань. 

Чого не варто робити при лікуванні алергії? 

Передусім, не лікувати алергію, думати, що вона мине сама. Якщо є симптоми, треба виявити алерген і постаратися його прибрати. Також не можна використовувати рослинні гомеопатичні препарати. По-перше, вони не мають доказової бази ефективності. По-друге, можуть ще більше спровокувати алергічне захворювання, особливо в разі полінозу. Небажано лікуватися сиропами, тому що вони є сильними гістамінолібераторами й можуть загострити алергію. А ще великою помилкою є побоювання протизапального лікування, тобто гормонів (стероїдів).


Які чинники способу життя можуть впливати на виникнення та перебіг алергії і як за допомогою цих знань максимально полегшити життя з алергією?

На виникнення і перебіг алергії впливає кілька чинників. Перший — активне і пасивне куріння. Від нього слід відмовитися. Другий — фізична активність. Вона повинна бути, тому варто регулярно давати організму посильне навантаження. Третій — мікробіом. Слід якомога рідше приймати антибіотики без потреби, уникати надмірного використання хімічних, хлоровмісних і антисептичних засобів. Такі слід застосовувати в разі потреби. Якщо є можливість замінити їх на інші, це варто зробити.

Захищати дітей від виникнення алергії варто ще на етапі вагітності. Майбутня мама, крім вищевказаного, має харчуватися різноманітно, не забувати про вітамін D і жирні кислоти омега-3. Мамі, що годує, також потрібно різноманітно харчуватись і годувати грудьми максимально довго. Дитині вводити прикорм у віці не пізніше за шість місяців. Літо за можливості проводити за містом, спілкуватися з фермерськими тваринами. Домашні улюбленці з цієї точки зору, до речі, теж корисні — вони знайомлять організм з алергенами. 

Якщо алергія все-таки виникла, звертатися до алерголога і за можливості швидше прибрати алерген, щоб не допустити розвитку полісенсибілізації.