Тема стерилізації тварин все ще викликає незручність і побоювання в суспільстві. Але щосезону в притулках опиняються десятки кошенят і цуциків, від яких відмовилися власники, бо не впильнували свого улюбленця. Благодійний фонд Happy Paw, що опікується долею безпритульних тварин, у співпраці з маркетинговим агентством Fedoriv створили соціальний проєкт, за допомогою якого переконують людей стерилізувати своїх улюбленців заради їхнього комфорту й гуманного ставлення до всіх тварин. Спеціально для цього було розроблено стилізовані постери та лендинг, що інформує про переваги стерилізації. У рамках кампанії кожен бажаючий може стати амбасадором Happy Paw у соціальних мережах. А власників бізнесів організатори закликають надрукувати постери й розмістити в офісі чи закладі.



Разом з ініціаторами соціального проєкту «Love is…», головою Благодійного фонду Happy Paw Ольгою Спектор і проєктною менеджеркою Fedoriv Agency Аліною Божнюк, ми вирішили спростувати головні міфи і відповісти на основні питання про стерилізацію тварин. 


У стерилізації є альтернативні рішення. Що з ними не так? 

Завдяки опитуванню, проведеному Fedoriv Agency, з’ясувалося: велика кількість людей не бачить сенсу у стерилізації домашньої тварини. Але в період тічки улюбленці щоразу нервують і переносять сильний дискомфорт через те, що не можуть задовольнити природну потребу. З іншого боку, власники часто сварять за помічені кути й зіпсовані речі, що ще більше бентежить улюбленця. Постійний стрес травмує психіку й призводить до проблем із соціалізацією. Як альтернативу часто вибирають шоковий нашийник для собак або гормональні пігулки для котів, але ці варіанти мають шкідливі наслідки.


Чому не варто використовувати пігулки для тварин замість стерилізації?

Пігулки порушують нормальний гормональний фон, що відповідає за настрій і характер тварин. За призначенням їх не можна використовувати щоразу.
Нетривале застосування гормонів виправдане лише у випадках, коли треба затримати тічку, і тільки для абсолютно здорової тварини.
Наслідками застосування гормональних препаратів можуть стати структурні зміни в яєчниках і матці, утворення кіст і пухлин. У 25% випадків піометра (гнійне запалення матки) починається після першого застосування будь-якого із цих препаратів. Лікування таких захворювань тільки хірургічне.


Існує думка, що стерилізація – це негуманно. 

Так, в суспільстві побутує думка, що стерилізація — це неприродно. Але природою також не було задумано, що тварини житимуть у наших оселях. Неприродно також і те, що десятки котів і собак опиняються в притулках або їх піддають евтаназії. Природа не планувала, що тварини будуть змушені велику кількість часу перебувати вдома без взаємодії з іншими. Стерилізовані улюбленці можуть вільно гуляти, зберігати добрий гумор і фізичну активність.

Чи є стерилізація повністю безпечною процедурою? 

У минулому через брак досвіду ветеринарів, стерилізація дійсно була небезпечною процедурою. Втім, зараз це стандартна операція, яка не несе загрози здоров’ю тварини. Процедура відбувається під дією наркозу, й тварина приходить до тями вже за 3—7 годин, а за тиждень вже повністю відновлюється після операції. Стерилізовані улюбленці менш схильні до деяких видів раку (особливо репродуктивної системи), а також до зараження інфекціями та їх розповсюдження.


Чи правда, що стерилізація впливає на настрій тварини? 

Стерилізовані тварини такі ж активні й грайливі, як і нестерилізовані. Після тижневого відновлення вони повертаються до звичного життя, у якому більше немає зайвих турбот. Можуть вільно спілкуватися з іншими тваринами й не страждати від незадоволених фізіологічних потреб. А от суворе ставлення й психологічне насилля справді можуть змінити її характер і темперамент.


Чи правда, що стерилізувати можна лише молодих тварин?

Хоча оптимальним для стерилізації є молодий вік тварин, дорослим котам і собакам все одно безпечно проходити цю процедуру. Стерилізація рекомендована в будь-який час після 7—8 місяців, якщо пухнастик має вагу не менш ніж 2 кг. Тварини, старші десяти років, проходять додаткове обстеження напередодні процедури. Такі кішки й песики здають кров на біохімічний аналіз і проходять діагностику роботи серця. Але ж найліпше зробити стерилізацію своєчасно, щоб пухнастик не чекав цілих 10 років.

Чи правда, що стерилізовані тварини набирають вагу?

Стерилізація домашніх тварин насправді не є причиною набирання ваги. Це відбувається через бездіяльність або перегодовування вихованців. Щоб цього не сталося, можна більше часу проводити на прогулянці й розробити спеціальну дієту для улюбленця за рекомендацією ветеринара. Ба більше, після стерилізації котики й песики можуть без перешкод перебувати на дворі, спілкуватися з іншими тваринами без побоювань власників, що станеться щось погане. 


Існує думка, що стерилізована тварина схильна до емоційних розладів. 

Базові емоції тварини, звісно ж, відчувають. Це і біль, і тривога, і те, що ми називаємо радістю. Але вторинні емоції, як-от заздрість, помста, подяка, ревнощі й емпатія їм не властиві. Ці відчуття обумовлені людськими правилами поведінки. Тож емоційних розладів через стерилізацію у вихованця точно не буде. Собаки й кішки швидше б раділи, порівнюючи стан до і після операції, але навряд чи вони здатні на такий рівень рефлексії: це чисто людська якість, яку ми переносимо на улюбленців.


Скільки коштує стерилізація і чи правда, що це недешева процедура? 

Проведення операції справді потребує витрат. Ціна залежить від статі й ваги тварини: для котів від 450 до 1000 грн, для собак від 900 до 2700 грн. Але ці витрати мінімальні, якщо їх порівняти з придбанням контрацептивів, відшкодуванням за зіпсовані меблі й шпалери, а також нервуванням протягом усього життя вихованця.


Навіщо перейматися стерилізацію, якщо новонароджену тварину можна комусь віддати? 

Справді, можна знайти дім потомству свого улюбленця. Але перелік друзів і знайомих коли-небудь закінчиться, і що з цим робити? До того ж це зменшує шанси тварин, що вже живуть у притулках, опинитися в дбайливих руках. Щодня на гарячий номер фонду Happy Paw надходять десятки дзвінків з проханням забрати тварину в притулок. 90% безхатніх собак і котів — це колишні домашні улюбленці. Можна постійно прилаштовувати тварин у сім’ї, але це боротьба з наслідками, що триватиме нескінченно.