Зрада — поширене явище. Люди стикаються з ним з різних боків, щоразу відчуваючи сильне психологічне потрясіння. Цей стан душевного сум’яття штовхає на різні вчинки: помсту, з’ясування стосунків, викриття, спроби врятувати стосунки і розібратися них та ситуації, хвороби (якщо говорити про психосоматику), пристрасть до алкоголю чи спроби змінити свій спосіб життя і себе. І звісно, усі хочуть будь-яким способом позбутися душевного дискомфорту, приймаючи рішення про те, як будувати життя у сьогоденні і майбутньому — з партнером чи без.


Маргарита Стельмашова
практичний психолог, сексолог, психотерапевт, член секції сексології та терапії сексуальних розладів, член Спілки психологів та психотерапевтів України

Про те, що ще ховається за зрадами, які несподівані потреби і досвід можуть «загортатися» у третього, що виник у парі, розповідає наша постійна експертка, колумністка рубрики «Питання до сексолога», психоаналітик і сексолог Маргарита Стельмашова.


1. На зраду можуть штовхати різні причини

Зрада — багатоаспектна історія, і причин у неї може бути дуже багато. Це не завжди гострий сексуальний потяг саме до певної людини, згасла любов до партнера, бажання помститися йому за щось чи страх занадто сильної прив’язаності (і спроба створити «запасний аеродром»). Мозок штовхає на зраду під тиском почуттів, емоцій і гормонів. Свій вплив чинять соціокультурні установки суспільства, проблеми у стосунках, дефіцити і потреби людини, а також досвід, принесений у стосунки з батьківської сім’ї.

2. Чоловіча та жіноча зради відрізняються

Для чоловіків зрада — це більше про сексуальні потреби і про те, щоб підтвердити самому собі власну мужність. Емоційні і духовні сторони для них другорядні. А от у жінок на першому плані завжди почуття, емоції і переживання.

3. Схильність до зрад буває психологічною та фізичною

Зрада як детектор дисгармонії у парі виникає через суму факторів. Це і є мотивація й основа до дії. Факт зради відбувається пізніше — до цього формується психологічна готовність до неї. Вона передує бажанню зробити це.

Крім того, на схильність до зрад впливають рівень гормонів і прагнення до пошуку задоволення. Вчені говорять, що людська поведінка залежить від генів, і статевий потяг та сексуальність не виняток. Так, сексуальна поведінка залежить від довжини мінливої ​​частини гена рецептора дофаміну (DRD4), а це гормон задоволення і новизни. Нейронаука і психологія кажуть, що він важливий для романтичних і сексуальних стосунків разом з нейромедіаторами вазопресином та окситоцином. Але якщо останні два відповідальні за близькість, вірність і прив’язаність, то дофамін — за задоволення і новизну.

Дофамін формує залежності: як алкогольні та наркотичні, так і любовні. Якщо з одним партнером рівень цього гормону падає і дофаміновий ефект слабшає, виникає потреба шукати інше джерело задоволення. Це про пристрасть. Коли вона згасає і треба будувати емоційні зв’язки та міцні стосунки, багато людей виявляються до цього не готові — вони йдуть за бажанням отримати нову «дозу».

Важливо підтримувати і рівень окситоцину, що відповідає за прив’язаність. Якщо у партнерів немає фізичної близькості — обіймів і тілесного контакту — він знижується. Зменшується кількість окситоцинових ниток, що пов’язують їх, і це може призвести до пошуку таких відчуттів і зради.


Читайте також: Як зрозуміти, що партнер вас емоційно зраджує: 9 ознак


4. Зрада може бути спробою шукати себе

Зрада часто не пов’язана із стосунками, у яких людина перебуває, та її партнером. Річ може бути у самій людині, її пошуках себе. Вона підтверджує собі та іншим свою сексуальність. До цього її підштовхують дитячі травми та сімейні і соціальні установки. Наприклад, жінка заміжня за інтелігентним кандидатом наук, а підтримує зв’язок з агресивним брутальним байкером. Так може відбуватися тому, що колись батьки забороняли їй вибирати такий тип чоловіків, але потреба і потяг до нього залишилися.

5. Зрада може бути бажанням порушити норми і мораль

Люди отримують задоволення від зради, і мова навіть не про секс чи флірт. Їм подобається порушувати правила і заборони, соціальні та моральні установки. Вони відчувають від цього адреналінове задоволення: «я не такий, як усі», «я особливий, зухвалий і сміливий бунтар» я «не правильний». У такому випадку зрада — це спосіб демонструвати іншим асоціальну поведінку. Вона про відчуття своєї сили і зухвалості.

6. Зрада — це завжди несвідома змова пари

Поява третього — це завжди несвідома змова пари для того, щоб компенсувати напругу, невдоволення, приховану агресію, образи, сексуальну невдоволеність, відсутність близькості. Це спосіб заявити про себе партнеру, підтвердити йому у конкурентній боротьбі свою важливість і багато іншого. Але це не про того з партнерів, що зраджує. Це завжди про пару. Зрада відкриває правду про стосунки і сигналізує про необхідність змін і переосмислення.

7. Зрада може бути наслідком дитячої історії

А також переживання свого дитячого досвіду і відносин у батьківській родині. Зраджують ті, хто з дитинства не пізнав безумовної материнської любові, а також ті, у чиїх сім’ях у батьків траплялися зради і множинні шлюби. Так люди підтверджують свою сексуальність і самозначимість.

8. Зрада — це про розщеплення і відчуття контролю над партнером

Зрада може бути способом утримати контроль над партнером, своїм об’єктом любові: «Він боїться мене втратити, тому я його контролюю». Часто так відбувається і через розщеплення. Чоловік може розділяти образ дружини і коханки на образ «мадонна — блудниця» і не може проектувати їх один на одного, з’єднати в одну жінку. Тоді стосунки з дружиною трепетні — у них багато ніжності, турботи, це про сімейні та батьківські цінності. Дружина стає «мадонною». А для сексуального потягу і задоволень є «блудниця»: прагнення скуштувати заборонений плід реалізується з нею. Жінка може розщеплювати і роз’єднувати образ партнера на фігуру турботливого, надійного батька і сексуального пристрасного чоловіка-коханця.

9. Зрада може бути наслідком кризи середнього віку

Перебування у любовних стосунках підвищує самооцінку чоловіка і підтверджує його унікальність. У цьому випадку зрада говорить про втрачену з якихось причин впевненість. Часто чоловіки складно переживають період ближче до 40 років — це криза середнього віку. На підтвердження свого чоловічого стану такому чоловікові необхідно підтримати репродуктивну функцію — це дуже важливо для усвідомлення себе чоловіком. Він пускається берега, прагнення продовжити рід і залишити потомство перемагає. Активізується біологічний інстинкт. І це завжди про нарцисичний компонент і про себе коханого.

11. Зрада може бути спробою сепарації, окремості і уникнення контролю

Зрада може бути спробою розірвати тотальне симбіотичне злиття з партнером. Суворий контроль у сім’ї може бути задушливим і нестерпним. У цьому випадку і жінки, і чоловіки знаходять у зраді можливість реалізувати свою окремішність, самостійність і сепаруватися.


Зрада завжди говорить про порушення довіри та переживання стресу. Внаслідок цих станів у того, кому зраджують, можуть розвинутися депресія і тривожний розлад. Часто ці партнери стають схильні до певного роду захворювань, зміни ваги і гормонального фону, позначаються ці переживання і на роботі імунної системи та стані організму в цілому. Можуть виникати відмова від їжі, вживання алкоголю і наркотиків, секс під дією алкоголю і наркотиків, виснажливі тренування і фізичні навантаження. Крім того, психологічно люди стають схильними до ризикованої поведінки.

Зберігати чи не зберігати вірність партнеру — глибоко особисте питання і предмет домовленості між двома. Але здатність будувати тривалі, щасливі стосунки, що задовольняють, говорить про людину як про зрілу і психічно благополучну. Крім того, здатність встановлювати і підтримувати емоційні зв’язки, відчувати почуття прив’язаності впливає на суб’єктивне переживання щастя і тривалість життя. Чи дійсно усі перераховані сценарії приємніші і бажаніші за це?

10. Зрада може бути наслідком кризи у сім’ї після народження дитини

Часто чоловіки зраджують після народження дитини. Жінка у цей період зосереджена на малюку, а її партнер відчуває виключеність і брак уваги. Можна сказати, що це про ревнощі і почуття виключеності з пари.

Але є й інший варіант поведінки: вірність чоловіка багато у чому характеризується його дитячою історією і досвідом взаємин з матір’ю в дитинстві, наявністю чи відсутністю материнської уваги у зв’язку з появою інших дітей. Якщо досвід був складним і уваги бракувало, у дорослому віці чоловік знову потрапляє у стан ревнощів і виключеності та шукає інший об’єкт для створення тимчасової пари.

Жінка після народження дитини може спрямувати усю свою увагу, енергію, лібідо на дитину, і це природно. Тоді любовна пара, у якій раніше були вона і чоловік, змінюється. Чоловікові важко впоратися з цим почуттям. Можна налагодити стосунки, сказавши партнерці про те, що йому бракує сексу, любові, прихильності, уваги, відчуття своєї цінності. Але якщо цього не відбувається, зраджують з тією, хто зараз задовольняє ці потреби.


Читайте також: Питання до сексолога: хто більше страждає від зради — той, хто зрадив, чи той, кому?