11 (не)соромних питань про фертильність

Інна Мороз
репродуктолог і акушер-гінеколог

Якщо питання народити дитину для вас це лише питання часу, яке ви не ставите під сумнів, тоді вам варто задуматися вже сьогодні: скільки б років вам не було — 20, 25, 30 — питанням своєї фертильності варто опікуватися завчасно, переконана репродуктолог і акушер-гінеколог Інна Мороз. Проблема в тому, що, як правило, на звичайному рутинному візиті до гінеколога виявити проблеми фертильності практично неможливо. Що таке фертильність і на що звертати увагу, щоб імовірність стати мамою була максимальною? Ми розпитали в Інни.

Що ж таке фертильність?

Фертильність — це здатність пари до запліднення із подальшим народженням дитини. Це загальне поняття, що завжди стосується пари, а не однієї людини в ній — бо, власне, у процесі зачаття беруть участь два генетичних матеріали. Звісно, жінка, яка виношує вагітність, відіграє основну роль, але без чоловічого здоров’я тут також нічого не відбудеться. І трохи сумної статистики: одна пара з шести зараз має проблеми з фертильністю.

Звісно, не всі готові стати батьками до певного віку — це нормально. Проте у питаннях фертильності вік жінки відіграє велику роль. Якщо у чоловіка повний цикл утворення сперматозоїда відбувається протягом трьох місяців, то у жінки процес утворення яйцеклітин запускається, ще коли вона перебуває в утробі своєї матері. У цей момент формується закладка яйцеклітин, так званий оваріальний резерв — клітини, що можуть у майбутньому продукувати вагітність. Коли дівчинка народжується, її оваріальний резерв становить близько 20 мільйонів яйцеклітин, а коли починаються перші місячні, їх вже 20 тисяч: щороку резерв зменшується. Як правило, все непогано приблизно до 35 років, після чого запас зменшується радикальніше. Це може початись і раніше, наприклад, за умови операційних втручань, різних хвороб, зокрема венеричних. Тому жінці, яка хоче стати мамою, важливо відстежувати й контролювати стан її оваріального резерву.

А як це робити?

Якщо дівчина планує у своєму житті вагітність — їй варто задуматися про свою фертильність завчасно, до 35 років. Якщо ж ви не плануєте народжувати до 35, це нормально. Суспільство, родичі та подружки не повинні диктувати й визначати ваші власні рішення та бажання. Але про стан свого репродуктивного здоров’я варто знати в будь-якому разі.

Для цього існує, наприклад, аналіз крові для визначення антимюллерівого гормону (АМГ), який покаже, на якому етапі репродуктивного життя зараз перебуває жінка, чи може ще спокійно зачекати, чи краще вже зараз задуматися про вагітність, або ж, як альтернативу, провести процедуру збереження фертильності й заморозити яйцеклітини для уникнення можливих проблем із зачаттям у майбутньому. Антимюллерів гормон — це гормональне дослідження, яке показує наявність примордіальних фолікулів — майбутніх яйцеклітин. Якщо у жінки у 25–30 років він нижчий за середнє значення, варто разом із вашим репродуктологом вирішувати, що робити у цій ситуації.

Також варто перевірити стан щитоподібної залози. Тиреотропний гормон, пролактин і антимюллерів гормон є основними в оцінці репродуктивної системи жінки. Корисно було б провести УЗД і перевірити, чи немає міом, поліпів, кіст, ендометріозу. Іноді варто дослідити прохідність маткових труб — якщо лікар вважає це доцільним, і ще важливо здати аналізи на наявність інфекційних захворювань і ПАП-тест.

1 з 6 пар не вагітніє — чому зараз настільки невтішна статистика?

Візьміть покоління наших бабусь — тоді стандарт щодо того, коли потрібно було народити першу дитину, був зовсім іншим. Зараз він змінився, і народжувати після 35 — цілком нормально. Змінились і виклики для жінки: тепер вона хоче встигати не тільки бути мамою і дружиною, але й самореалізуватись як професіонал на роботі чи бізнесі. На жаль, не завжди ці бажання добре впливають на фертильність: наприклад, підвищений рівень стресу знижує здатність жінки до зачаття на 20–30%. Тому, оскільки ми не можемо повністю виключити стрес із життя, нам потрібно вчитися його контролювати: через зайняття спортом, медитації, зустрічі з друзями тощо.

Що саме відбувається з яйцеклітинами з віком? І чи впливає вік на сперматозоїди?

Якщо до 35, за статистикою, 80% яйцеклітин жінки є якісними та дають здорове потомство, то після 35 років їх вже 50%. А у 42 роки і старше — вже менше ніж 15%. Якість яйцеклітин може впливати на продукування хромосомних патологій у дитини та на можливість завагітніти взагалі.

Також після 42 років відбуваються зміни й у ДНК сперматозоїда чоловіка, які негативно впливають на майбутнє потомство. Вік, як і харчування та спосіб життя, також має значення для розвитку здорових сперматозоїдів.

Чи передаються генетично ранній клімакс і раннє скорочення оваріального резерву?

Звісно, така можливість є, але ми не можемо, скажімо, просто здати аналіз крові та її визначити. Батьки передають дітям генетичний матеріал, і діти успадковують різні гени, стаючи носіями безлічі генетичних мутацій. Це може бути, наприклад, схильність до раку певного органу або до психічних розладів. Але не завжди ця схильність проявиться протягом життя. Це ж стосується і раннього клімаксу: схильність може бути, але клімаксу — ні. Звісно, якщо у мами, бабусі та близьких родичів клімакс настав раніше, ніж мав — з огляду на статистику в Україні, «раніше» буде до 50 років, — то є шанс, що й у дочки буде так само. Але це не стовідсотково.

Виходить, потрібно звертатись і до гінеколога, і до репродуктолога, щоб повноцінно стежити за здоров’ям?

На жаль, існує певна міскомунікація між гінекологами, їхніми пацієнтами та репродуктологами. Річ у тім, що гінекологам, звісно, важливіше, щоб у жінок не було запалень, гінекологічних порушень і був регулярний цикл. Але мало коли хтось із гінекологів запропонує перевірити, знову ж таки, той самий антимюллерів гормон. Таким чином можна легко проґавити проблеми з фертильністю, при цьому залишаючись здоровою з точки зору гінекології. У результаті трапляються випадки, коли яйцеклітин не залишається зовсім і доводиться брати донорські ооцити, щоб отримати бажану вагітність. Це болюче питання, адже, коли жінка зрештою приходить до репродуктолога і запитує, чому ж гінеколог не порадив їй здати цей аналіз, питання залишається відкритим і вимагає обговорення на найвищому рівні медичного середовища.

Як протизаплідні засоби впливають на вагітність?

Я не рекомендую приймати їх дуже тривалий час. Коли дівчина приймає контрацептиви, не відбувається овуляція, і таким чином вона контролює свій цикл або використовує у вигляді контрацепції, проте інші процеси в організмі продовжують відбуватися. Якщо приймати протизаплідні засоби без перерв протягом, скажімо, 10 років, жінкам може бути важко завагітніти. Не завжди, але це можливо: після довготривалого прийому КОКів є тенденція до зменшення оваріального резерву. Тож у прийомі протизаплідних засобів важливо робити паузи — щонайменше 3–6 міс. на кожні 2–3 роки.

Читайте також: 14 (не) соромних питань про оральні контрацептиви

Чи те, як проходить менструація, може бути певним показником фертильності?

Регулярний менструальний цикл триває від 28 до 35 днів, а самі виділення — від 3 до 5 днів. Вони повинні бути помірними, не надто рясними. Уявімо ситуацію: все життя менструація у жінки проходить у цих рамках, аж раптом вона помічає, що цикли та тривалість місячних почали зменшуватися. Це перший показник того, що оваріальний резерв скорочується і потрібна консультація репродуктолога.

Чи існують засоби попередити скорочення оваріального резерву?

Так, і це досить стандартні методи. Звісно, важливий стиль життя: потрібно за можливості уникати шкідливих продуктів і звичок, таких як паління та зловживання алкоголем. Також харчування дуже важливе для здоров’я і чоловіка, і жінки. Необхідно уникати трансжирів, фастфуду, занадто смаженої їжі. Надмірна кількість кофеїну теж не буде корисною, проте повністю каву виключати не потрібно — до двох горняток на день цілком припустимо, навіть під час вагітності й годування груддю.

Варто збільшити кількість клітковини та насіння: у них міститься цинк, вітамін С, магній, «хороші» жирні кислоти, що чудово впливають на фертильність жінки. З тваринного білка краще вживати жирну рибу, але з нею треба бути обережнішими: у деяких її типах великий вміст ртуті, і треба на це зважати. І, звісно, сон — це неймовірно важливо: якщо ми робимо все правильно, але спимо при цьому по 3 години на добу, це нівелює всі зусилля.

Варто також з усієї сили протистояти стресу: знайти спосіб, який працює саме для вас — медитація, спорт, спілкування з людьми, — і застосовувати його. Я завжди раджу своїм пацієнтам вийти на рівень, коли «вам все одно, що відбувається навкруги»:). І чоловікам, і жінкам варто починати дотримуватися такого лайфстайлу хоча б за 3 місяці до початку планування вагітності.

Які аналізи варто здавати чоловікам, щоб розуміти стан своєї фертильності?

Спермограма — це основний показник, який може виявити проблеми. За допомогою неї можна визначити кількість і рухливість сперматозоїдів, наявність патологій, запалень — тобто всю репродуктивну панель. А ще бажано здати аналізи на всі інфекційні захворювання і перевірити наявність гепатитів, ВІЛу, сифілісу, адже це також може негативно вплинути на зачаття.

Чи шкідливе ЕКЗ?

Про це питають багато пацієнтів, адже процедура ЕКЗ дійсно може здатися надто складною. У Британії 2019 року провели дослідження, у якому брали участь 250 тисяч жінок. Протягом 20 років кожна з них у певний період робила ЕКЗ. Метою дослідження було виявити, чи може ЕКЗ вплинути на розвиток онкологічних захворювань. Результати досить позитивні: підвищеного ризику раку молочних залоз чи ендометрію немає. ЕКЗ відбувається за результатами ретельних досліджень здоров’я жінки, і тільки коли ми переконуємося, що немає патологічних процесів у організмі, можемо починати гормональну стимуляцію. Зараз понад 8 мільйонів дітей у світі народжені саме за допомогою ЕКЗ. Це більше залежить від здоров’я батьків і якості їхнього генетичного матеріалу на момент проведення даної процедури, аніж від самого методу, яким були зачаті ці діти.