14 червня відзначають Всесвітній день донора крові. До цього дня донорський проєкт Zdai Blood влаштував вебінар про донорство крові. Ми послухали розповідь Дарини Власенко та Владислави Приступи і знайшли відповіді на 16 (не)соромних питань про те, як можна просто допомогти тим, що має кожен із нас — і чого щодня потребує так багато людей.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, для достатньої забезпеченості країни донорською кров’ю потрібно, щоб на 1000 населення припадало 33 донори. Станом на 2018 рік в Україні цей показник складав 11 осіб, тобто втричі менше, ніж потрібно. 

В Україні культура донорства не поширена. Переважно люди стикаються з необхідністю здати кров тоді, коли хтось із їхніх родичів, друзів чи знайомих її потребує. Щоб якомога більше людей могли у такий час не шукати донорів, а бути поруч із близькими, треба не тільки здавати кров, а й говорити про це.

Кому найбільше потрібна донорська кров?

Донорської крові найбільше потребують:

  • онкохворі, зокрема люди, що проходять хімієтерапію;
  • пацієнти, що проходять хірургічні втручання. Наприклад, одна операція для людини з вадами серця може потребувати допомоги від 2 до 11 донорів;
  • породіллі й новонароджені;
  • постраждалі у ДТП;
  • пацієнти з хворобами серця.

У крові якої групи є найбільша потреба?

Існує поширена думка, що найбільше потрібна донорська кров рідкісної (четвертої) групи, адже вона найменш розповсюджена. Другої ж, що найбільш поширена серед українців, є вдосталь. Насправді ні. Кров усіх груп потрібна однаково, адже вона поширена і серед пацієнтів. Тобто саме найбільш розповсюдженої групи крові хтось постійно потребує.

Часом центри збору крові публікують інформацію про те, яка потрібна саме зараз. Можна дізнатися про це і здати, якщо у вас така. Крім того, кров має термін придатності, а деяким пацієнтам (зокрема немовлятам і дітям до 10 років) вливають так звану «живу» кров, тобто щойно взяту й очищену. Тому запаси треба постійно оновлювати.

Чи корисно бути донором?

Здавати кров корисно не тільки для реципієнта, а і для донора. Ось чому:

  • кров оновлюється, тому імунітет зміцнюється. Крім того, донори живуть у середньому на п’ять років довше за тих, хто не здає кров;
  • можна пройти обстеження і краще слідкувати за власним здоров’ям;
  • можна допомогти іншим і не витрачати на це коштів.

Хто може бути донором крові?

Щоб стати донором, людина має:

  • бути повнолітньою,
  • мати українське громадянство,
  • мати прописку,
  • бути здоровою та не мати протипоказань,
  • мати вагу понад 50 кг.

З собою до центру здачі крові треба взяти паспорт, довідку про прописку. Часом може знадобитися ідентифікаційний код.

Які протипоказання для донорства?

Протипоказання для донорства є двох видів: абсолютні й тимчасові. До абсолютних протипоказань належать наявність СНІДу, гепатитів, анемії та хронічних захворювань. Навіть якщо хворобу подолано, людина не зможе здавати кров. Також до абсолютних протипоказань належать деякі форми ризикованої поведінки, зокрема надання сексуальних послуг. До тимчасових — татуювання, паління, застуда, герпес, знижений тиск. Вони обмежують у донорстві лише на певний термін. Для кожного такого протипоказання він свій і може складати від п’яти днів до п’яти років.

Чи буде перенесений COVID-19 абсолютним протипоказанням для донорства?

Швидше за все, ні. Вже існують дослідження, що плазма крові людей, які перехворіли на коронавірус, допомагає тим, хто перебуває в активній фазі захворювання.

Чи може бути донором людина з татуюваннями?

Те, що людина з татуюваннями не може бути донором, — один із найпоширеніших міфів про донорство. Насправді здавати кров можна, однак лише за рік після останнього візиту до майстра. Ось чому. Під час нанесення татуювання можна інфікуватися різними захворюваннями. Деякі з них мають так зване серонегативне вікно. Це період, коли захворювання вже є в організмі, але «спить» і не виявляє себе. Серонегативне вікно триває близько пів року. Рік паузи — гарантія того, що захворювання немає. Розмір татуювання на термін очікування не впливає.

Таке ж правило розповсюджується на пірсинг і «уколи краси». Людина, що робила ін’єкції гіалуронової кислоти, ботулотоксину й інші, теж має почекати рік і тільки після цього може здавати кров як донор.

Читайте також: Стань супергероєм: 5 важливих роликів, присвячених донорству органів

Чи може бути донором людина, що палить?

Людина, що палить, може бути донором крові. Але для цього треба утриматися від паління протягом двох годин перед процедурою та після неї. Якщо є можливість, краще відмовитися від цього хоча б на день. Палити небезпечно і для реципієнта також.

Як готуватися до здачі крові?

На показники крові суттєво впливає раціон. Тому протягом двох діб перед здачею варто дотримуватися спеціальної дієти. Зокрема виключити з меню алкоголь, копчену, смажену та жирну їжу, соління, яйця, молочні продукти, фініки, родзинки, горіхи, а також буряк, часник, чорницю, банани й виноград. Натомість варто додати до нього солодкі чай чи каву, соки й компоти, каші, овочеві страви, фрукти (крім винограду і бананів), солодке печиво і випічку, нежирні рибу та м’ясо (хек, минтай, яловичину).

Якщо ви регулярно тренуєтеся, варто також відмовитися від фізичних навантажень напередодні увечері.

Чи треба снідати перед здачею крові?

Кров на аналіз здається натщесерце — але для донорства правила інші. Перед здачею крові обов’язково треба поснідати. Можна з’їсти, наприклад, гречану кашу з овочами (на парі, салат) та м’ясом (вареним, тушкованим) чи пасту з овочами та печиво. До сніданку треба додати чай, сік чи компот.

Чи можна пити каву перед здачею крові?

Каву перед здачею крові пити можна, але не рекомендується. За 30 хвилин після порції цього напою кров стає густою, клітини склеюються і рухаються дуже повільно. Процедура здачі триватиме дуже довго, тому пити каву перед нею не радять. Але якщо уникнути цього неможливо, варто випити склянку води за пів години до їди з кавою, а потім ще одну після. Якщо ви замовили звичну каву з молоком (і перед тим на дві доби виключили з меню молочні продукти), не хвилюйтеся: ця маленька порція не стане на заваді, щоб здати кров.

Як відновитися після здачі крові?

Щоб відновитися після здачі крові, варто хоча б протягом дня здачі:

  • їсти продукти, багаті на білок;
  • пити більше рідини;
  • добре відпочити й відмовитися від фізичних навантажень.

Скільки триває процедура здачі крові?

Здають не тільки цільну кров (еритроцитарну масу), а і її компоненти: плазму та тромбоцити. Процедури відрізняються за об’ємом крові, що її збирають, і за тривалістю. Найшвидше здавати еритроцитарну масу — це триває до 10 хвилин. Плазму та тромбоконцентрат здають від 40 хвилин до 1,5 години. Так відбувається тому, що забрана кров проходить через спеціальний апарат, що відділяє потрібні компоненти, а потім разом із фізрозчином (щоб компенсувати втрачений об’єм) повертається в організм донора.

До речі, плазмаферез (видалення плазми) використовується у косметології для розв’язання різних проблем зі шкірою. Це доволі вартісна процедура. Якщо здати плазму як донор, можна отримати той самий ефект і при цьому ще комусь допомогти.

Весь процес разом із реєстрацією та відпочинком триватиме від години до 2,5 години. Якщо у центрі буде черга (таке теж буває), можливо, доведеться почекати довше.

Як відбувається процедура здачі крові?

Процедура здачі крові відбувається у кілька кроків:

  • реєстрація у центрі. Для цього треба мати паспорт. Також заводять медичну картку — у кожному центрі вона своя. Тобто якщо ви здаєте кров у різних, матимете картку у всіх;
  • аналіз крові й огляд терапевта. Аналіз беруть із пальця і визначають, чи можна здавати кров. Якщо все гаразд, терапевт вимірює тиск, перевіряє вагу, проводить загальний огляд та опитування і після цього вирішує, чи можна допустити вас до здачі;
  • власне здача крові;
  • відпочинок. Після здачі обов’язково треба відпочити 15 хвилин. Це важливо для самопочуття. Крім того, якщо вам стане зле (адже для організму це стрес і втрата крові), лікарі зможуть відразу допомогти;
  • видача довідки про два вихідні — це також відбувається у реєстратурі. Крім того, якщо кров здається на безоплатній основі, держава гарантує донорові обід чи грошове відшкодування його вартості.

Чи повідомляють донорам, якщо після перевірки крові виявлено якісь захворювання?

Так, повідомляють. Але можна навіть самостійно наступного дня після здачі крові зателефонувати у центр і спитати про результати перевірки. Крім того, донору можуть повідомити основні показники крові.

Як часто можна здавати кров?

Цільну кров можна здавати раз на 60 днів. Плазму і тромбоцити вперше через 30 днів, за певних умов через 14. Жінкам через регулярні менструальні крововтрати краще здавати кров 3–4 рази на рік, чоловікам — 4–5. Компоненти можна здавати частіше, ніж цільну кров. Як саме, підкажуть лікарі.

Але це не значить, що варто робити це регулярно раз на два місяці. Здавайте кров за власними відчуттями та власним комфортом. Донорство має бути корисним для обох: і для донора, і для реципієнта. Наприклад, якщо у вас болить голова, здавати кров не варто: після цього ви почуватиметеся ще гірше. Перш за все дбайте про власний організм.