Наявність партнера — зовсім не гарантія того, що ви не будете відчувати самотність. Це важливо прийняти та зрозуміти, інакше помилкове очікування може призвести до розчарування. А ще з цим почуттям можна попрацювати: розібратися, чому воно виникає, і звести ймовірність появи до мінімуму. Ось три можливі сценарії.

Між вами з партнером немає справжньої близькості

Близькість — це безпечний емоційний і фізичний простір, який дозволяє двом людям перебувати у дуже вразливому стані та не боятися сорому, засудження чи відторгнення. Її часто плутають із сексом. Так, він може бути частиною близькості, але не є її єдиною формою.

Багато пар вважають, що виконали роботу зі створення близькості на ранній стадії стосунків. У цей час людям буває легше відчувати зв’язок і визнавати недоліки один одного. Однак справжньою перевіркою на те, чи здатний партнер прийняти та підтримати в недосконалості, уразливості та емоційних потребах, стають кризові періоди. Відчуття самотності може виникати, якщо ви розумієте, що не можете дозволити собі вразливість, коли це потрібно вам найбільше.

Що робити?

Будувати близькість — процес, який може виходити далеко за рамки початкової фази стосунків. Звертайте увагу на те, як партнер підтримує вас у складних ситуаціях. Спершу чітко висловіть, якої допомоги від нього чекаєте, і поговоріть про те, коли підтримка не відповідає вашим потребам. Якщо він не може підтримати так, як вам потрібно, найімовірніше, ви будете незадоволені стосунками.



У вас із партнером протилежні інтереси

Приказка, що протилежності притягуються, має підставу — і може стати причиною проблем. Люди, які сильно відрізняються, приваблюють, із ними цікаво бути разом. Але, щоб любити когось, чиї система цінностей і картина світу істотно відрізняються, хто ставиться до життя інакше, потрібні терпіння і прийняття. Після медового місяця багато партнерів дивуються, зрозумівши, як мало у них спільного. Попрацювати над цим краще на ранніх етапах знайомства.

Що робити ?

Скорегувати очікування від стосунків. Спочатку ви могли очікувати, що у вас буде багато спільних інтересів, спільних проєктів і занять, але ці розрахунки можуть не виправдатися. Наполегливо шукайте активності, які могли б вас об’єднати. Може бути корисно приєднатися до якихось завдань партнера і допомогти йому, навіть якщо це не дуже цікаво для вас. Якщо він готовий зробити те ж саме, з часом ви відчуєте, що більше спілкуєтеся і підтримуєте один одного.

Крім того, дружба за межами стосунків — із людьми, з якими у вас спільні цінності, заняття, захоплення — може стабілізувати їх. Вона допоможе згладити почуття самотності, що виникає там, де інтереси не поділяє партнер.


Усередині вас є порожнеча, яку стосунки заповнити не можуть

Власний досвід може змушувати людей шукати підтримки, похвали та прийняття зовні — наприклад, як при синдромі самозванця. Іноді це внутрішнє прагнення важко помітити й усвідомити. Нестача любові в дитинстві та невдачі у стосунках здатні приводити до цього і заважати людям брати відповідальність за власне щастя на себе.

Якщо ви не розбираєтеся в собі, не шукаєте відповіді на внутрішні запити, то можете використовувати романтичні стосунки як спосіб заповнити внутрішню порожнечу. Однак партнер може не відповідати цим запитам. Якщо він не залікує ваші рани, ви будете відчувати самотність і розчарування.

Що робити ?

Якщо партнер говорить про те, що ваші очікування чи потреби нереалістичні, це привід проаналізувати їх. Почуття хронічної самотності — одна з ознак того, що вам варто перевірити свою самооцінку і любов до себе. Чи дійсно ви здатні любити й цінувати себе самі? Чи точно для цього не потрібна інша людина?

Крім того, старі травми можуть заважати вам проявляти свою вразливість — і тоді партнер просто не може наблизитися до вас так, щоб допомогти і підтримати. Зворотний бік незалежності — ізоляція. Над цим потрібно попрацювати.