Усі ми деколи почуваємося невпевнено: нам складно виступити на важливій зустрічі, ніяково привітатися зі знайомим, ми сумніваємось у власній значущості та правоті. Є способи перемогти невпевненість у собі й подружитися з собою трохи міцніше: серед них — пошук внутрішнього захисту, розвиток самоспівчуття і вміння протистояти внутрішньому критику.
Внутрішній захист
Кожен із нас сформував патерн прив’язаності під час своїх перших стосунків, який служить моделлю для всіх наступних. Якщо ваш патерн передбачає почуття беззахисності, ви можете бути схильні відчувати його в кожних нових стосунках. Ось для цього і потрібно формувати почуття внутрішньої захищеності.
Якщо ви проаналізуєте свої ранні досвіди, проживете ці переживання повністю і зрозумієте, в чому був їхній зміст для вас, це допоможе будувати більш захищені стосунки надалі. Іншими словами, ми можемо перебудувати незручні патерни, чесно розповідаючи та приймаючи речі, які з нами сталися, і почати таким чином почуватися більш захищеними й у більшій безпеці.
Робота над самоспівчуттям
Самоспівчуття — це вміння чесно і сміливо дивитися на себе й бачити свої переваги та недоліки: річ у тім, щоб не засуджувати себе за них, а ставитися з добротою і людяністю. По суті, це означає розглядати себе як близького друга і не ставитися до себе як до жертви або невдахи, а позитивно дивитися на себе й оцінювати себе перед обличчям життєвих негараздів. Ми не завжди можемо бути тими, ким хочемо, і не завжди отримуємо, що хочемо. Коли це відбувається, схильні реагувати стресом, фрустрацією або самокритикою. Але якщо змінити цю емоцію на доброзичливість і поблажливість, це допоможе впоратися з невдачами, перемогти тривожність і мотивувати до позитивних змін у житті.
Перемога над внутрішнім критиком
Це — той самий товариш, який говорить, що у вас не вийде, ви не зможете, ви недостатньо гарні. Домовитися з ним і вмовити його помовчати нескладно, цей процес можна навіть розбити на кроки. Запишіть свої негативні думки про себе на папір, тільки замініть першу особу на другу: замість «я нудний і безталанний» говоріть «ти нудний і безталанний». Це допоможе розділити вашу справжню думку і думку критика й ідентифікувати його як ворога. Спробуйте зрозуміти, хто цей критик? Це хтось, кого ви знали або знаєте, це конкретна людина з вашого життя? Це допоможе зрозуміти походження атак — найчастіше вони родом із якогось старого забутого джерела і мало який стосунок мають до вас.
Дайте відповідь критику — будьте чесними та співчутливими. Запишіть об’єктивні твердження про себе в такому форматі, ніби говорите про друга, у якого стався напад самобичування. Це може бути складним викликом: доведеться протистояти старим і складним комплексам, які у вас є.
Подумайте, як внутрішній критик впливає на вашу поведінку і життя щодня? Можливо, на вашу роботу, сім’ю, стосунки з друзями? У яких сферах цей критик найбільш впливовий? І, нарешті, складіть план, як можна змінити поведінку і патерни, сформовані критиком. Він буде намагатися заважати й зупинити вас — не слухайте його і не «підгодовуйте». Згодом його голос буде затихати.
