Кейт Бланшетт, яка міцно входить до плеяди зірок, що не старішають — разом із нею там само опинилися Кіану Рівз, Фаррелл Вільямс і Наомі Кемпбелл, — вчора відсвяткувала 50 років.

На хвилі ностальгії ми знайшли та прочитали декілька її інтерв’ю, і тепер хочемо розповісти вам, що ж про вік думає дівчина, чиєю невідповідністю своєму віку прийнято захоплюватися.

  • На жінок здійснюється дуже багато тиску — вони мають виглядати певним чином, поводитися певним чином і вважати, що зовнішній вигляд — головна частина їхніх особистості та характеру. Звісно, це важлива частина. Але безумовно не основна.
  • Коли я почала працювати в індустрії кіно, перетиналася по роботі з багатьма жінками. Деякі з них цікавилися роботою та ролями. А деякі — зовнішнім виглядом. І я зрозуміла, що не хочу опинитись у другій категорії. Я хочу залишатися зацікавленою у своїй роботі. Дивитись у світ і шукати образ свого персонажа, а не зациклюватися на своєму. Адже одержимість зовнішністю може трохи звести з розуму. А я не хочу збожеволіти.
  • Зараз я старша, аніж була раніше. І ви старші, аніж були рік тому. Люди багато про це говорять. Я думаю, зараз моя шкіра куди більш пружна, ніж була раніше, у мене менше захворювань, ніж було у 20 років, і, напевно, це частково пов’язано з гормонами. Тож я не переймаюся станом свої шкіри. Дивно, але що більше люди говорять про антиейдж, то менше мене це хвилює.
  • Коли я була підлітком і юною дівчиною, мало значення те, що ти наносиш на шкіру. А зараз, коли в мене є діти, я усвідомлюю, що значення має догляд і те, що потрапить усередину. Коли у людей проблеми зі шкірою, вони не почуваються впевнено у собі та намагаються сховатися. Але з віком це стає менш важливим, менш значущим. Тож для мене суть у тому, щоб виглядати максимально привабливо в будь-якому віці.
  • Є велика різниця між тим, аби коригувати зовнішність, і тим, аби працювати з вихідними даними та намагатися довести їх до ідеалу. Друге — це моя філософія. Почуватися комфортно у власному тілі.

З інтерв’ю The Cut

  • Я виросла в домі з 3 поколіннями жінок. Мене виховували бабуся і мама, які жили разом, тож я зростала зі старшими людьми поруч. І, думаю, нам як суспільству час відмовитися від формулювання «старість». Через це ми позбавляємо себе можливості спілкуватись із людьми, на декілька поколінь старшими за нас, і в результаті боїмося старішати. Мої мама та бабуся були дуже смішними й активними, я любила слухати їхні історії про те, як вони була дівчатами. Тому вік ніколи не страшив мене. Звісно, помирати ніхто не хоче. Але ми всі рухаємось у цьому напрямку, і розуміти, що попереду на мене чекають чудові відкриття та речі, дуже допомагає.

З інтерв’ю Glamour

 

  • Коли народжуєш дитину, твоє тіло змінюється, у нього з’являється історія. Мені подобається стежити за еволюцією цієї історії. Я думаю, дуже важливо не знищувати її. Іноді я дивлюся на обличчя іншої людини та бачу роботу [пластичного хірурга], ще до того, як бачу обличчя. І я не думаю, що люди кращають після такої операції. Вони просто виглядають по-іншому.

З інтерв’ю Vanity Fair

Я взагалі не думаю про старіння, поки хтось не підніме цю тему. Але коли я замислююся над тим, як би мені хотілося постаріти, згадую надихаючі обличчя Луїзи Буржуа і Джорджії О’Кіфф. Я думаю про дух жінки — це те, що я люблю. Як Джорджо Армані, метою якого було зловити образ життя жінки. Ти можеш бути чуттєвою, могутньою, тендітною, трохи божевільною. Дуже багато дуальності.

Из интервью Vogue