Якщо попросити вас назвати з десяток причин, чому турбота про себе — це важливо, ви напевне впораєтеся. Вони очевидні. І саме через це їх легко проігнорувати: адже до того, що на поверхні, можна повернутися в будь-який момент. Недосипання? Можна лягти поспати. Бракує спілкування? Подзвонити подрузі. Завтра, наприклад. Або в понеділок.

Але на самовідчуття і рівень енергії впливають й інші, зовсім не такі очевидні чинники. Вони стомлюють щодня, постійно і непомітно. І саме тому турботу про себе не варто відкладати ні на завтра, ні на понеділок. Ось п’ять причин, чому це слід почати робити вже сьогодні.


Наші вимоги до себе від початку завищені


Це особливість ціннісної системи, в якій ми живемо. Соцмережі, без яких, на жаль, майже неможливо обійтися, транслюють викривлену модель «нормального» життя. Щоб бути «нормальними» — і, отже, залишатись у спільноті, — треба досягати успіху в роботі, мати хороші стосунки, регулярно зустрічатися з друзями, встигати дивитися серіали (інакше з ними не буде про що поговорити) і тричі на тиждень стояти у планці хоча б по пів години. Внутрішній критик, синдром самозванця і перфекціонізм із задоволенням підстьобують прагнення виконати все на світі, краще за всіх і відразу. Що б ми не робили, найімовірніше, витрачаємо на це більше сил, ніж можна було б. У перспективі добре б розставити пріоритети і частіше погоджуватися не на ідеальне, а на достатньо добре. А поки просто частіше відпочивати, тому що є від чого.


Навколишній простір стомлює


Світ дуже яскравий, галасливий і рухливий. Ми так до нього звикли, що вважаємо поїздку в транспорті, час у кафе (навіть із книгою) і перед сном (навіть без гаджетів) моментами тиші та спокою. А сенсорні системи не вимикаються. Очі все одно бачать миготливі вітрини, нескінченні монітори та чужі гаджети; вуха чують розмови та вуличний шум, а якщо він набридає, ми дістаємо навушники; у повітрі витають запахи їжі; нас зачіпають чиїсь лікті. Сенсорні системи фіксують усе це, а мозок обробляє — і втомлюється.


Читайте також: Чек-ліст: 15 справ для турботи про себе


Ресурсу вимагають усі завдання, навіть приємні


Ми втомлюємося не тільки від складних і неприємних завдань, а й від улюблених і радісних справ. По-перше, психіці потрібен ресурс, щоб обробити емоції. По-друге, щоб організувати вечірку з нагоди дня народження навіть для найдорожчої людини, треба витратити багато часу та сил, які потім слід відновити. Тож якщо все добре і нічого поганого не сталося, це не привід відкладати турботу про себе. Зрештою, якщо ресурс вичерпається, наступна приємна справа може не принести стільки радості.


Від усвідомленості теж можна втомитися


Ми вважаємо усвідомленість панацеєю, намагаємося розвивати її всіма можливими способами та використовувати якомога частіше. Зокрема для того, щоб протистояти стресу і справлятися зі складними ситуаціями. Однак і сама усвідомленість вимагає ресурсу. Спершу потрібно навчити мозок звертати увагу на тіло та його поведінку, стежити за емоційними реакціями, а потім переналаштовувати його на необхідні «частоти» (ноги, руки, дихання, почуття) і контролювати виконання завдання. З одного боку, це допомагає менше напружуватися в якихось ситуаціях, з іншого, посилює фонову втому.


Читайте також: 5 способів подбати про внутрішню дитину


Турбота про себе не сприймається як завдання


Ми часто ставимо знак рівності між «піклуватися про себе» і «балувати себе», вважаючи турботу чимось додатковим і опціональним. Тому не виділяємо на неї спеціальних ресурсів, а підтримуємо за залишковим принципом. Однак повноцінне відновлення — запорука повноцінного ж життя. Щоб добре виконувати завдання, якими б вони не були, треба поповнювати внутрішній ресурс, інакше до вигорання рукою сягнути, а в такому стані про повноцінне якісне життя не може бути й мови. Пункти «15 хвилин нічого не робити» мають стати нормальними у вашому списку справ із понеділка по п’ятницю. А у вихідні в ньому взагалі має залишитися тільки приємне. Якщо ваш внутрішній перфекціоніст усе-таки рветься в бій, нехай займеться саме цим.