Наташа Ваховська,
засновниця секс-бутика LoveBox


Еротичні романи міцно вкоренили в наших головах помилку про жіноче збудження. «Він відчув, як її кицька стає мокрою від збудження» – так можуть звучати цитата з низькопробного роману й стереотип у нашій голові про жіночу фізіологію. Багато хто помилково вважає, що жіноче збудження має обов’язково супроводжуватися природним зволоженням статевих органів. Страх не відповідати очікуванням партнера часто змушує жінок уникати використання лубрикантів і терпіти дискомфорт під час сексу. 


Розбираємося разом із Наталією Ваховською, засновником сексшопу lovebox.ua, кому й у яких випадках потрібні лубриканти та які вони бувають.


Чи є недостатнє зволоження ознакою низької статевої конституції чи якогось захворювання?

Організм кожної жінки є унікальним. І зводити всіх до якоїсь норми означає суперечити біології людини. Великою помилкою буде вважати єдиним маркером жіночого збудження зволоження статевих органів. Збудження починається в нашій голові, а за виділення змазки відповідає гормон естроген. Наш організм надто складний, щоб підкорятися лише сексуальним прелюдіям.


Сексолог та автор книги «Як хоче жінка» Емілі Нагоскі популяризувала поняття «нонконкордантність». Завдяки їй багато дівчат усвідомили, що реакція мозку й відгук тіла можуть не збігатися, але це зовсім не означає, що такі жінки не хочуть сексу чи свого партнера. І найголовніше – це не унікальні випадки, а також норма.


Іноді рівень зволоження може тимчасово знижуватися з різних причин, як-от грудне годування, гормональне лікування, стрес, куріння. І в такому разі потрібно проконсультуватися зі своїм лікарем, щоб визначити причину й забезпечити своєму тілу комфорт завдяки лубрикантам.


На які характеристики лубрикантів потрібно орієнтуватися, щоб вибрати якісний?

Звісно, ​​у лубрикантах, як і у будь-якій косметиці, важливим є склад. Крім звичних для косметики компонентів, для лубрикантів є ще два важливі показники: Ph і осмоляльність.


Що таке осмоляльність лубриканта?

Хоча лубрикант має зволожувати слизову оболонку, залежно від своєї осмоляльності він може також виводити воду з тканин. Якщо значення осмоляльності лубриканта вище, ніж у клітин тіла, він змушує клітини тіла виводити воду в спробі «розвести» лубрикант.


Такі лубриканти можуть викликати зневоднення і, як наслідок, подразнення та пошкодження епітелію піхви й анального каналу. А це означає вищий ризик інфекційних захворювань.

Якщо значення осмоляльності лубриканта нижче, ніж у клітин тіла, він змушує клітини забирати воду з лубриканта.

Добре, коли значення осмоляльності лубриканта є ідентичним осмоляльності клітин тіла. Ідеально, якщо осмоляльність лубриканта близько 380 мОсм/кг. Але Всесвітня організація охорони здоров’я допускає використання лубрикантів з осмоляльністю до 1200 мОсм/кг.


pH лубриканта

Рівень pH здорової піхви варіюється від 3,8 до 4,5. Нормальні показники для прямої кишки – pH 7. Високий показник кислотності для піхви може призвести до підвищення ризиків бактеріальних інфекцій і ЗПСШ. В ідеалі для вагінальних лубрикантів pH – 4,5, а для анальних – 5,5 – 7.

І найголовніше: як зрозуміти, що з осмоляльністю та pH вашого лубриканта все ок?

По-перше, купуйте лише відомі бренди, які проходять передпродажну реєстрацію та класифікуються як медичні препарати. Наприклад, американський бренд інтимної косметики System JO та німецький виробник лубрикантів Pjur класифікуються як медичні препарати класу IIа. Такі препарати повинні мати технічну документацію та проходити сертифікацію якості контролюючих органів, наприклад, FDA для Америки або CE для Європейського Союзу.


По-друге, вивчайте склад. Наприклад, осмоляльність лубриканта підвищують гліколі. Звертайте увагу, які компоненти зазначені в складі лубриканта на перших місцях. На початку завжди вказуються компоненти з найбільшими частками в складі. Для надчутливих слизових німецький бренд Pjur пропонує лубрикант на водній основі Pjur Med Sensitive Glide без гліцерину, парабенів і консервантів.

Бренд із Білорусі Eska також виробляє лубриканти з органічними компонентами, без ароматів, гліцерину та пропіленгліколю.

І важливо при виборі лубриканта керуватися здоровим глуздом. Не панікуйте, якщо після прочитання статті ви виявите в лубриканті гліколь на першому місці. Якщо цей лубрикант неодноразово був супутником комфортного сексу та свідком ваших яскравих оргазмів, значить, він точно «потоваришував» із вашою слизовою оболонкою.


Який лубрикант краще – силіконовий чи водний

Багато дівчат віддають перевагу лубрикантам на водній основі, напевно, тому що вода нам зрозуміліша. Силіконові лубриканти не вбираються шкірою, тому не треба боятися, що силікон проникне в організм. Разом із тим лубриканти на водній основі можуть містити консерванти та речовини, що забезпечують в’язкість, наприклад, гліцерин, який іноді може викликати алергічну реакцію. Хоча не варто забувати, що гліцерин використовується в косметичних засобах, зубній пасті та харчовій промисловості. У якісних силіконових лубрикантах міститься лише силікон. Важливим критерієм вибору між водною основою та силіконовою є ще й індивідуальні відчуття – організм обов’язково підкаже, який лубрикант вам підходить.


Водний лубрикант на відміну від силіконового можна використовувати із секс-іграшками. Зате силіконові лубриканти стануть гарним помічником для інтимних масажів.


Який лубрикант є найбільш універсальним?

Універсальних лубрикантів, як ви вже зрозуміли, не існує. Краще, якщо у вашій секс-косметичці є кілька видів: вагінальний, анальний, оральний і збудливий, зігріваючий або охолоджувальний. Збудливий, оральний та зігріваючий краще використовувати для особливих випадків, а не регулярно. При частому застосуванні вони можуть підсушувати слизову.