Українці живуть у регіоні дефіциту йоду — що відразу ставить нашу щитоподібну залозу, одну з найважливіших залоз ендокринної системи, під удар. І це значить, що нам потрібно стежити за її станом особливо уважно. Але в чому взагалі її завдання в організмі? Адже ми знаємо про щитоподібну залозу вкрай мало: ми в курсі, що захворювання цієї залози трапляються у 10 разів частіше в жінок, ніж у чоловіків, і з віком поширеність цих захворювань збільшується. Але навіщо потрібна щитоподібна залоза? І як зрозуміти, що є проблема? Всі ці запитання ми адресували фахівцям мережі медичних лабораторій «Сінево» — і ось що з’ясували.
Які гормони синтезує щитоподібна залоза?
Щитоподібна залоза виробляє два різних типи гормонів. До першої категорії входять йодовмісні тироксин, або Т4, і трийодтиронін — Т3. З них Т4 вважається основним: коли він досягає органів-мішеней, то перетворюється на Т3, який уже здійснює безпосередній вплив на клітину. Ці гормони відповідають за низку життєво важливих речей: контролюють обмін речовин і енергії, впливають на процес зростання, дозрівання тканин і органів.
Друга категорія — це гормон, який регулює обмін кальцію. Він називається кальцитонін, синтезується в С-клітинах щитоподібної залози та бере участь у регуляції кальцієвого обміну разом із паратгормоном (ПТГ) і вітаміном D.
А що ще роблять гормони щитоподібної залози? За що вони відповідають?
У щитоподібної залози нескінченна кількість важливих функцій — навіть крім тих, що ми коротко згадали в попередньому пункті. По суті, гормони щитоподібної залози беруть участь практично в усіх процесах організму — від серцебиття до роботи репродуктивної системи.
Щитоподібна залоза відповідає за метаболізм: якщо обмін речовин протікає більш чи менш активно, ніж повинен, вона його нормалізує. Простіше кажучи, її ключова функція — контроль темпу метаболізму. Гормони щитоподібної залози критично важливі для нормального розумового і фізичного розвитку, контролю ваги, регуляції водно-сольового балансу, вони беруть участь в утворенні деяких вітамінів (наприклад, вітаміну А в печінці), функціонуванні імунної системи організму.
Крім того, справна робота щитоподібної залози — це запорука успішної вагітності. Річ у тім, що практично будь-які зміни у функціонуванні цього органу та будь-який дисбаланс гормонів можуть перешкодити зачаттю або виношування плода.
До речі, коли вагітність наступає, це теж впливає на щитоподібну залозу: гормональна система жінки змінюється і залоза працює в посиленому режимі, адже організму необхідно більше тиреоїдних гормонів.
Що буде, якщо гормонів забагато чи замало?
Очевидно, нічого хорошого. Якщо у вас недостатньо гормонів, це загрожує вповільненням обміну речовин і росту. Крім того, порушується нормальна робота серця, розвивається недостатність, кров’яний тиск може стати підвищеним або зниженим. А якщо гормони в надлишку, це розганяє обмін речовин, може призвести до зменшення маси тіла, збудження, неврівноваженості та навіть до аритмії.
Як зрозуміти, що з гормонами щось не гаразд?
Найбільшу небезпеку для здоров’я щитоподібної залози становлять іонізуюче опромінення та український дефіцит йоду — наша країна входить до списку регіонів, де спостерігається йододефіцит. Про гіпотиреоз, тобто нестачу гормонів, можуть свідчити сонливість, утома, зниження статевого потягу, забудькуватість, лабільність настрою, неможливість сконцентруватися, випадіння волосся, сухість шкіри, мерзлякуватість, ламкість нігтів, збільшення маси тіла, схильність до закрепів, порушення менструального циклу, знижена здатність до концентрації уваги, депресія, погіршення пам’яті, загальмованість.
Тиреотоксикоз — надлишок гормонів — може проявлятись у зниженні ваги, відчутті жару, пітливості, «припливах» крові до верхньої половини тулуба, треморі, випадінні волосся, остеопорозі, підвищенні ризику переломів. Пацієнти стають метушливими, збудженими, часто агресивними. Настрій у хворих змінюється дуже швидко від ейфорії до депресії, часто з’являється плаксивість.
Крім того, існує низка симптомів, пов’язаних з очима: вирячені очі, або екзофтальм, поява смужки білкової оболонки ока між райдужкою і повікою, набряклість навколо очей, неможливість сконцентрувати погляд на предметі, двоїння в очах.
Як можна підтримати здоров’я щитоподібної залози?
Оскільки щитоподібна залоза дуже чутливо реагує на дефіцит йоду, важливо забезпечувати їй правильне харчування з оптимальним вмістом цього елемента й не забувати про йодовану сіль. До списку джерел йоду належать такі продукти, як водорості, хурма і яблука, журавлина, креветки, тріска і тунець.
Для здоров’я щитоподібної залози та її справної роботи важливо підтримувати і здоровий рівень вітамінів групи B — тут вам знадобляться насіння кунжуту і льону, соняшнику, шпинат, спаржа, брюссельська капуста та молочні продукти. Будьте уважні й до селену: цей мінерал вкрай важливий для щитоподібної залози та її гормонів. Найкращим джерелом є бразильські горіхи, але будьте обережні з кількістю: добова норма селену — всього 55 мікрограмів.
Зрозуміло, є й загальні правила, які просто асоціюються зі здоровим глуздом: обмежте споживання фастфуду і трансжирів, більше займайтеся спортом і намагайтеся зменшити стрес — тут на допомогу прийдуть практики усвідомленості та медитація. Самі чекаємо на захворювання, вилікувати яке допоможуть торти і лінь, але, на жаль, поки що марно. До речі, якщо ви страждаєте на гіперфункцію щитоподібної залози, краще обмежити споживання кави.
Як проводити діагностику щитоподібної залози?
У цьому питанні немає загальних рекомендацій, але, зважаючи на неспецифічність симптомів, краще перестрахуватись і перевіряти щитоподібну залозу раз на рік — особливо враховуючи той факт, що, як розповіла нам ендокринолог Наталія Грищенко, вузли цієї залози практично завжди безсимптомні, навіть у разі злоякісності. Бажано дослідити ТТГ і зробити УЗД щитоподібної залози в підлітковому віці, під час підготовки до вагітності, в передклімаксі та клімаксі, якщо в сім’ї є родичі із захворюванням щитоподібної залози й у разі скарг у пацієнта. Американська тиреоїдна асоціація рекомендує проводити скринінгове дослідження ТТГ кожні 5 років, починаючи з 35.
Що стосується аналізів, за якими можна визначити стан щитоподібної залози, то оцінка її функції починається з дослідження тиреотропного гормону. Потім, якщо його рівень знижений, визначають рівень вільного тироксину, вільного трийодтироніну й антитіл до рецепторів тиреотропного гормону. Якщо ж він підвищений, рекомендується досліджувати вільний тироксин й антитіла до тиреопероксидазі (ATПO).
Матеріал підготовано за підтримки
