7 ознак того, що все краще, ніж вам здається

У таких випадках психологи радять шукати підтримку, і не тільки ззовні, але й у собі. Звучить доволі просто — ну, хто підтримає і скаже потрібні слова, як не ви? — але на практиці не завжди легко піддається реалізації. Потрібно включити раціо: зібратися з думками, абстрагуватися від почуттів і спробувати поговорити з собою з позицій холодного розуму. Але як же це важко, коли найбільше бажання — уткнутися лицем в подушку та ридати доти, доки все не вирішиться саме собою.

Цей текст про вас. Про те, що точно у вас є, але чого ви, можливо, не помічаєте і про що забуваєте. Про величезний ресурс, на який можна спертися в ситуації тотального Армагеддону. Навіть у найважчий період усе не так погано, як здається. Нехай те, про що ми хочемо зараз нагадати, стане вашою точкою опори.

Цього достатньо, щоб робити все те, що ви робите кожен день. Працювати, спілкуватися, будувати плани, радіти й засмучуватися, переживати якісь події та емоції. Навіть якщо щось іде не так, з’являються проблеми та негаразди, вони все одно не більші за саме життя. І ви напевне вмієте з ними справлятися.

Поруч із вами завжди є люди. З кимось із них ви зустрічаєтеся надовго, з кимось ні. Когось знаєте добре, а з кимось тільки знайомі. Хтось з’являється цілеспрямовано, а хтось випадково. Важливо, що якщо ви не прагнете до самотності, то завжди можете знайти компанію (навіть якщо ви інтроверт).

Близькі друзі можуть довго не виходити на зв’язок самі, але, можливо, варто проявити ініціативу, і ось вони вже поруч. Якщо близьких немає, напевне знайдеться хтось, із ким можна за компанію сходити в кіно чи посидіти в кафе. Потрібно просто поговорити? Найімовірніше, small talk буде в задоволення комусь із ваших онлайн-друзів. І не скидайте з рахунків психотерапію: слухати та розуміти для терапевта — робота.

Нарешті, якщо всі ці варіанти через різні причини вам не підходять, а побути в суспільстві хочеться (все-таки ми соціальні тварини), завжди можна вирушити на умовно масовий захід: книжкову презентацію, відкриття виставки в музеї, посидіти з книжкою в парку.

І йдеться не обов’язково про роботу. Є щось, що ви любите, з чим відчуваєте зв’язок, що надихає вас і приносить задоволення. Можливо, ви обожнюєте йогу або жити не можете без свінгу з гирею. Малюєте аквареллю, вишиваєте хрестиком, тримаєте вдома равлика з вигадливим іменем, плетете подругам коси, вчите вірші напам’ять, спостерігаєте за зірками, готуєте, регулярно раз на тиждень із захватом наводите лад у книжковій шафі чи складаєте жаб у техніці орігамі.

Неважливо, що це. Важливо, що в ньому ви відчуваєте себе собою.

Ви, як і кожна людина, обтяжені відповідальністю: роботою, сім’єю, стосунками, турботою про літніх родичів, побутовими та фінансовими завданнями, щільним графіком. Більша чи менша, вона визначає багато чого в житті й неминуче накладає обмеження на час, фінанси, пересування і спосіб життя загалом.

Але свобода є завжди, навіть коли здається, що її немає. В межах, що не порушені відповідальністю, ви можете вибирати. Чай або кава. Колір нігтів і форма зачіски. Книги, які читаєте — або не читаєте. 40 хвилин у пробці в тяжких думах, під улюблену музику чи в тиші. Ваші думки, мрії, внутрішній світ, право говорити «ні» і «так», довіряючи тільки собі, — все це ваше простір свободи. Вона належить вам. Користуйтеся.

А це значно розширює межі буквально всього. Ви розумієте мотивацію інших людей і здатні бачити джерела власних почуттів. А значить, контролювати їх і управляти ними. Так, напевне не на 100%, але уявіть, як було б, якби не було цієї усвідомленості взагалі.

Усвідомленість — необхідна умова для розвитку емоційного інтелекту. Він забезпечує набагато більш ефективну взаємодію зі світом і людьми, виводить на новий рівень комунікацію, якою б вона не була, робочою чи особистою.

І нарешті, усвідомленість загострює почуття. Здатність абстрагуватися від усього зайвого та зосередитися на чомусь одному, при цьому проживаючи його в усіх деталях, робить емоційне життя повнішим. Так, у цього є побічний ефект: сум і горе відчуваються гостріше. Але не тільки вони.

Насолоджуватися простими радощами і знаходити їх буквально в усьому. Малювати з дитиною; відчувати, як мурчить кіт; побачити, що у партнера, з яким поруч вже багато років, все ті ж очі, в які ви колись закохалися, — це щастя.

Його необов’язково вимірювати всім життям, навіть навпаки, адже життя відбувається тут і зараз. Вам не потрібно нічого робити для щастя. Достатньо просто дозволити йому з вами траплятися. Якщо ви усвідомлені, то здатні відчувати його кожен день.

Єдина людина, з якою ви проведете все життя. Підтримка, коли її більше немає звідки взяти. Несуча конструкція, коли все валиться. Риштування, на якому тримається те, що будується всередині. Те спільне, що збирає разом усіх прекрасних людей, яких ви любите. Тіло, завдяки якому ви функціонуєте. Мозок, у якому живе ваша психіка. Все, що робить вас унікальною, неповторною людиною. А це найцінніше і найголовніше.