У популярній культурі серце наділяють романтичними функціями й роблять причиною, з якої ми закохуємося в людей. Але на ділі, звісно, все не так. За любов у нас відповідає мозок, але серце займається не менш важливим завданням: воно забезпечує потік крові по судинах. На жаль, хвороби, пов’язані з серцево-судинною системою, щорічно забирають життя величезної кількості людей, вважаючись основною причиною смерті у світі.
Ганна Солощенко
кардіолога Ганни Солощенко, авторки блогу «Ваш кардіолог» і книги про здоров’я серця
Перейнявшись цим фактом, ми звернулися до кардіолога Ганни Солощенко, авторки блогу «Ваш кардіолог» і книги про здоров’я серця. Ми розпитали у Ганни про профілактику кардіохвороб і почули підбадьорливу відповідь: захворювання серцево-судинної системи найбільше бояться славнозвісного ЗСЖ. Головне — вчасно почати.
Як можна запобігати захворюванням серцево-судинної системи?
Серцево-судинні захворювання більше за всі інші недуги бояться профілактики. Чим раніше її розпочати, тим більша ефективність. Список запобіжних заходів досить простий: натуральна їжа, у якій переважають овочі, ягоди, морська риба, регулярні фізичні навантаження, нормальні індекс маси тіла й об’єм талії, відмова від куріння, трансжирів і солодощів, обмеження солі.
Усе це складно тільки спочатку, але з часом приносить задоволення, гарний настрій і легкість. А тисячі інфарктних або інсультних ліжок так і залишаться порожніми в очікуванні своїх пацієнтів. Кожен із нас може викреслити себе зі списку серцево-судинних пацієнтів, просто вчасно змінивши спосіб життя.
Серцево-судинні захворювання називають основною причиною смерті у світі. Проте інших хвороб — умовно, раку або ВІЛ — бояться значно більше. Як ви гадаєте, чому?
По-перше, річ у недостатній поінформованості. Навколо стільки жахів пишуть про онкологію і ВІЛ: багато історій, статей, програм. І так мало інформації про те, які невідворотні наслідки можуть принести інфаркт або інсульт. Друга причина в тому, що люди вважають серцево-судинні захворювання виліковними та сподіваються на чарівну таблетку в разі, якщо захворіють. Коли приходить час і таблетку не отримують, ображаються на лікарів, медицину і міністра охорони здоров’я.
Однак атеросклероз найчастіше таке ж невиліковне захворювання, як і рак. Чистки судин та інші псевдозасоби не працюють, люди повинні про це знати. Для цього я і створила блог «Ваш кардіолог», основний слоган якого я не втомлююся повторювати вже три роки: «Профілактика або лікування — роби все вчасно!» Також нещодавно у мене вийшла книга для пацієнтів і просто для всіх, хто хоче зберегти свої серце і судини здоровими.
Сподіваюся, з часом культура профілактики, здорового способу життя і профілактичних звернень до лікаря за індивідуальною схемою запобігання захворюванню прищепиться в українців, і ми перестанемо бити всі рекорди в Європі з серцево-судинної смертності та захворюваності.
Кажуть, хвороби серця стрімко молодіють. Це правда? З чим це пов’язано?
Так, на жаль, це правда. Я 18 років пропрацювала в інфарктному відділенні, і дедалі частіше до нас потрапляють молоді люди з інфарктами: 28, 36, 38 років — це вже звичний вік для наших пацієнтів.
Тут багато причин. І те, що генетична схильність до хвороб проявляється в наступних поколіннях усе в більш ранньому віці, і те, що наше покоління має доступ до більш спокійного і ситого життя, ніж наші батьки й бабусі-дідусі. Полиці супермаркетів тріщать від різноманітних товарів, а рухи кожного з нас дедалі більше обмежені маршрутом «під’їзд — машина — улюблений стіл в офісі».
Не останню роль відіграє, на мій погляд, і харчова промисловість, яка тільки на перший погляд полегшує життя сучасної людини, звільняючи дедалі більше часу для спілкування і хобі — яке ми, до речі, найчастіше проводимо без руху. На жаль, абсолютно всі продукти в яскравих і спокусливих пакованнях на полицях супермаркетів містять трансжири, цукор і надлишок солі. Це, безумовно, допомагає заощадити кілька годин на день на готування, але й забирає у нас роки життя. Варто над цим замислитися.
У вашому блозі я прочитала, що понад 2 години на день за переглядом телевізора або сидінням за ноутбуком збільшує ризик захворювань серцево-судинної системи, а ось спілкування з друзями й хобі — зменшує. А чому, як це працює?
Що б ми не робили, які б почуття не мали, наш організм реагує на це викидом біологічно активних речовин — гормонів. Для простоти умовно назвемо їх гормонами стресу (наприклад, кортизол, адреналін) і гормонами щастя (серотонін, ендорфіни). Саме ці біологічно активні речовини можуть зменшити або збільшити ризик гіпертонії, інфаркту або інсульту.
Ми й самі можемо не помічати, як перегляд новин чи тривале читання рядку улюбленої соціальної мережі впливає на наші внутрішні відчуття. Якщо ви думаєте, що спокійно або індиферентно реагуєте, то, найімовірніше, просто обманюєте себе. А ось коли ви йдете до друзів і близьких, виробляються гормони щастя — і вони подовжують життя.
Що впливає на рівень холестерину? Існує цей популярний поділ на «хороший» і «поганий» холестерин — він справедливий? Як правильно стежити за їх рівнями, співвідношенням і коли починати бити на сполох?
20% нашого холестерину надходить до нас разом із їжею, і на цю цифру ми можемо вплинути. 80 відсотків синтезується у нас в організмі, і скільки саме — визначається генетично. Саме тому навіть вегетаріанці можуть мати високі показники холестерину.
Основна кількість холестерину, яка утворюється в нашому організмі, йде на синтез жіночих і чоловічих статевих гормонів. Тому за їх зниження — внаслідок гормонального дисбалансу або природного вікового зниження — росте й холестерин. І ось чому всім після 30 років раз на рік я рекомендую здавати аналіз крові на ліпідограму. Він може показати ризик інфаркту або інсульту за 10–15 років до його виникнення.
Ліпідограма складається із загального холестерину і його фракцій, тобто складових. Серед них один показник — наш друг: це ліпопротеїди високої щільності, які містяться в морській рибі й захищають від атеросклерозу. Але є й вороги: три показники «поганого» жиру — тригліцериди, ліпопротеїди низької і дуже низької щільності, які приходять до нас у складі тваринної їжі. А останній показник — індекс атерогенності — показує співвідношення «поганих» і «хорошою» складових
Що ж поганого у «поганому» холестерині? Він має властивість відкладатись у стінках судин, утворюючи атеросклеротичні бляшки, і звужувати просвіт судин. Ці бляшки в майбутньому і є причиною всіх серцево-судинних захворювань. Сюди можна віднести не тільки крайні прояви — інфаркти й інсульти, — але й такі проблеми, як зниження зору і пам’яті, погіршення потенції і роботи нирок, болі в ногах при швидкій ходьбі, та й сам процес старіння організму.
Говорячи про холестерин, потрібно згадати статини — це препарати для зниження холестерину у випадках, коли його неможливо знизити тільки за допомогою правильного способу життя або у випадках із дуже високим ризиком серцево-судинних захворювань. Наприклад, при діабеті, у курців, у людей, які вже перенесли серцево-судинні катастрофи, або у людей із доведеним атеросклерозом. Попри дуже суперечливі й часто просто тривожні статті в інтернеті, препарати ці безпечні за грамотного призначення досвідченим фахівцем. Як і аспірин, вони рятують мільйони життів щороку. Тому, якщо грамотний кардіолог призначив вам препарати цієї групи, дотримуйтеся призначень — це важливо.
Тиск — це, напевно, найпоширеніша скарга, пов’язана з серцево-судинною системою. Що впливає на підвищений або знижений тиск? Як правильно стежити за тиском і що робити, щоб він залишався в нормі?
Так, дійсно, підвищений тиск є у кожного другого українця старше 50 років. Гіпертонія небезпечна не тільки симптомами, які турбують нас за підвищеного тиску, адже часто ми можемо його навіть не відчувати, але і значним підвищенням ризику інфарктів, інсультів і серцево-судинної смерті.
Якщо ваше тиск не більше 130/80 міліметрів ртутного стовпчика, то можете бути спокійні. Якщо ж показники тонометра періодично перевищують ці цифри, негайно зверніться до кардіолога. Призначення антигіпертензивних препаратів дасть змогу уникнути дуже багатьох проблем у майбутньому.
Підвищений тиск, як і інші серцево-судинні захворювання, також залежить як від спадковості, так і від способу життя. Підвищена маса тіла, зловживання алкоголем і сіллю, малорухливий спосіб життя, важка їжа з переважанням швидких вуглеводів, смаженого, жирного, копченого, зайва вага — ось фактори, які не тільки самі по собі можуть призвести до гіпертонії, а й збільшити ризик її прояву у разі генетичної схильності.
Знижений тиск не є фактором ризику серцево-судинних захворювань, хоч іноді і є причиною скарг у гіпотоніків. Скоригувати це можна тільки за допомогою регулярних навантажень, загартовування, провітрювання, контрастного душу й іншої магії здорового способу життя. З іншого боку, часто люди вважають зниженим тиском абсолютно нормальні цифри. Я часто чую, що, маючи звичні цифри тиску 110/60, люди вважають себе гіпотоніками. Це відмінний тиск, за якого ризик інфаркту буде набагато нижчим, ніж навіть за робочого тиску 135/85.
Який зв’язок надмірної ваги та проблем із серцево-судинною системою? Чому люди із зайвою вагою в зоні ризику?
Зайва вага — це не тільки додаткове навантаження на серце і суглоби. Жир, який відкладається у нас навколо талії, — це гормонально активна тканина, що синтезує біологічно активні речовини. Серед ефектів останніх — підвищення рівня цукру крові та поява діабету 2 типу, підвищення рівня «поганого» холестерину й атеросклероз, високий тиск.
Щоб знизити ризик усіх цих неприємностей, підтримуйте свій індекс маси тіла нижче 25, а талію стрункішою за 80 сантиметрів для жінок і 94 сантиметри для чоловіків.
Які захворювання серцево-судинної системи найбільш розповсюджені в українців? Що до них призводить і чи можна вберегтися?
В Україні, як і в інших країнах Європи, часто трапляються гіпертонія, інфаркти, інсульти, серцева недостатність. Але цифри, на жаль, набагато вищі, ніж в інших країнах. Тому дуже важливо, щоб ми зверталися до лікаря, не тільки коли щось турбує або дуже-дуже турбує, а після 30 років для визначення ризиків і складання індивідуальної схеми профілактики.
Щоб це стало реальністю в нашій країні, лікар і пацієнт повинні зробити один одному крок назустріч. І лікарі мають більше орієнтуватися на профілактику, а умови прийому пацієнта повинні налаштовувати до того, щоб лікар міг докладно розпитати пацієнта і доступно все пояснити. Я впевнена, що первинна консультація має тривати не менш як годину.
Пацієнти ж мають більше довіряти лікарю, не боятися лікарів і не відтягувати до останнього візит до них. Це рух один одному назустріч — досить тривалий процес. Але профілактично налаштованих, грамотних фахівців стає дедалі більше, і це вселяє надію.
Які аналізи й чек-апи та як часто проходити, щоб бути в курсі стану своєї серцево-судинної системи?
Щоб реально оцінити ризик серцево-судинного захворювання, кожному з нас слід:
— знати свій тиск, індекс маси тіла, об’єм талії;
— правильно харчуватись і регулярно займатися спортом;
— знати свій сімейний анамнез — хто з близьких родичів і на що хворів, у якому віці;
— після 30 років бажано періодично здавати аналізи. Приблизний перелік може виглядати так: ліпідограма, ТТГ, загальний аналіз крові з формулою, креатинін, глікозильований гемоглобін і індекс HOMA, сечова кислота, АЛТ, АСТ, білірубін, 25-гідроксивітаміну D. Але краще, звісно, скласти список аналізів разом із вашим лікарем: тоді він буде більш індивідуальним, враховувати ваші особливості та схильності. Аналізи в ідеалі здавати раз на рік;
— якщо є підвищений рівень холестерину, цукру, тиску, інфаркти або інсульти у родичів — особливо в ранньому віці — рекомендую проходити профілактичний огляд у кардіолога раз на рік. І раз на рік робити УЗД судин шиї — це дослідження, яке допоможе дізнатися, чи немає початкових або більш запущених ознак атеросклерозу в судинах.
