Вікові рамки: як ейджизм заважає нам жити

Вікові стереотипи та дискримінація за віком так само погані, як і дискримінація за расою, національністю або релігійними ознаками. Розповідаємо, що таке ейджизм і чому з ним треба боротися.

 

16 серпня найтитулованіша співачка світу Мадонна відсвяткувала 60-річчя. Поп-королева, яка протягом всієї своєї кар’єри спростовує уявлення обивателів про сексуальність, красу та вік, у 2016 отримала нагороду Billboard «Жінка року».

Сама Мадонна критику, звичайно, ігнорує. Так, у січні 2017 вона домоглася права на усиновлення двох дітей із Малаві. Тоді їй довелося надати докази свого блискучого здоров’я та фізичної форми, щоб переконати суд: у свої 58 вона досить молода, щоб бути матір’ю — всупереч стереотипам.

Ще якихось сто років тому подібне було немислимо. Не будемо згадувати Бальзака, роман якого «Тридцятирічна жінка» популяризував досить песимістичний вираз «бальзаківський вік», згадаємо живописця Густава Клімта.

 

Старша з трьох героїнь його знаменитої картини «Три віки жінки» (1905) зображена з обличчям, закритим руками в жесті відчаю.

 

«Перша фаза життя несе із собою нескінченні можливості й метаморфози, остання — незмінну сталість і конфлікт із реальністю», — прояснює сюжет Вікіпедія. Приреченість у чистому вигляді.

Розквіт ейджизму настав, як не дивно, у 60-і — одночасно з молодіжними протестами по всьому світу й сексуальною революцією. Світ належить молодим, — вважалося тоді. У фільмі-присвяті Лондону 60-х «Моє покоління» Барбара Хуланікі, засновниця культового магазину і марки молодіжного одягу Biba, згадує: «Люди старше тридцяти не наважувалися до нас зайти. Вони просто сиділи на вулиці».

І хоч сьогодні в черзі за мерчем Louis Vuitton x Supreme з однаковим азартом штовхаються двадцяти- і сорокап'ятирічні, загалом ставлення до віку залишається незмінним, а культ молодості досі в силі.

Прояв ейджизму — це не тільки поблажливе ставлення до літніх, настороженість до колег старше 45 або роздуми на тему, чи потрібно виборче право пенсіонерам. Обговорювати феномен покоління Z, вибирати зачіски й одяг «за віком», формувати коло друзів і партнерів з однолітків, боятися старості, приховувати свій вік, використовувати приказки на кшталт «старість не радість» — все це тривожні маркери, ознаки ейджизму.

 

Вони здатні серйозно ускладнити життя: і людям «не того віку», і самим ейджистам. До того ж стереотипи про вік не приносять користі компаніям і бізнесу.

 

Кіноіндустрія, як завжди, ловить хвилю — і робить достовірні скріншоти реальності. Так, у фільмі «Стажист» із Робертом де Ніро обіграний конфлікт поколінь — юного роботодавця і дорослого працівника. Герою де Ніро за сімдесят, і він влаштовується стажистом у модний онлайн-магазин. Начальниця, героїня Енн Хетеуей, спочатку уникає його, будучи впевненою, що він ні на що не придатний, але вже зовсім скоро розуміє, що ця людина незамінна.

Кадр із фильму «Стажист»

Серіал «Юна» (“Younger”), п’ятий сезон якого тільки стартував, взагалі будується на тому, що 40-річних не беруть на роботу. Героїня зменшує собі добрих 13 років — і тільки після цього починає робити приголомшливу кар’єру.

 

У житті все майже так само, як у кіно, тільки менш завзято. За статистикою п’ята частина компаній не готова наймати людей старше сорока. Про це свідчать дані опитувань і досліджень, а також особисті визнання «ейчарів». І хоча дискримінація за віком під час прийому на роботу заборонена законом, ніщо не заважає HR-фахівцям ігнорувати «вікових» кандидатів.

Їх підозрюють у слабкому здоров’ї, відсутності креативу та гнучкості, поганому володінні технологіями, небажанні вчитися новому і підкорятися більш молодому менеджменту. Забуваючи про те, що хворіють і 20-річні, а міф про поголовну креативність мілленіалів — часто не що інше, як зворотна сторона ейджизму, що дискримінує і «занадто молодих».

 

Хороша новина в тому, що прогресивні компанії свідомо йдуть на вікову різноманітність співробітників, виходячи з принципу «чим різноманітніше середовище, тим здоровіший колектив». Погана — таких компаній дуже мало.

Міф про поголовну креативність мілленіалов — часто не що інше, як зворотна сторона ейджизму, що дискримінує і «занадто молодих».

Від ейджизму сильніше страждають жінки. Поширений стереотип, пов’язаний із віком, говорить: чоловіки, дорослішаючи, додають у статусі, а жінок вік тільки знецінює. Такий підхід міг би бути виправданим у середньовіччі, коли життя було коротким, а жінка представляла цінність та інтерес тільки до того часу, поки була фертильною, могла виношувати й народжувати дітей. Але сьогодні думати, що з віком жінка стає менш цікавою і значущою, — щонайменше дивно.

 

За класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, молодість — період, який триває з 25 до 44 років. Середній вік триває до 59, і лише після починається літній. У тренд-бюро K-Hole (цим людям можна довіряти: саме завдяки їм ввели в обіг поняття «нормкор») свій погляд на речі. У недавньому звіті вони заявили, що соціум припиняє ділитися на вікові групи. Замість цього з’являються «люди без віку», youth mode. «Молодість — це не вік і не життєвий етап. Молодість — це світогляд, образ дії і мислення», — сказано у звіті.

Кадр із серіалу «Юна»
«Молодість — це не вік і не життєвий етап. Молодість — це світогляд, образ дії і мислення».

Стереотипи, пов’язані з віком, суспільство створює самостійно. І фанатично їм слідує — не дивлячись на те, що старіння неминуче для кожного. Винятків тут немає: старіють абсолютно всі, крім тих, звісно, хто піде з життя молодим. Але останнім часом ставлення до віку зокрема і до відмінностей взагалі повільно змінюється: люди вчаться приймати один одного з різними расою, віросповіданням, сексуальною орієнтацією, вагою, кольором очей, плей-листом у Apple Music і так далі.

 

На раз відмовитися від стереотипів неможливо, але перший крок до цього — хоча б їх усвідомити. Важливо пам’ятати одне: старіння — не проблема або стан, які потрібно лікувати. Це і є саме життя.

 

Коли готувався цей матеріал, стало відомо, що модний дім Helmut Lang представив рекламну кампанію сезону осінь-зима 2018/2019 Women of Wales, обличчями якої стали не професійні моделі, а звичайні бабусі з Уельсу.

Важливо пам'ятати одне: старіння — не проблема або стан, який потрібно лікувати. Це і є саме життя.
- 07 Жовтня Теги:

Хочете бути в курсі всього?

Підпишіться на нашу розсилку, вам сподобається.
Ми обіцяємо писати зрідка і по суті