11 (не)соромних питань про пестициди

Слово «пестицид» має латинське походження і дослівно означає «те, що вбиває заразу». В широкому розумінні пестициди є засобами контролю різноманітних шкідників і небажаних рослин, тварин та грибів, хвороб та їх переносників, що можуть нашкодити людям, культурним рослинам, домашнім тваринам, місцям зберігання продукції.

У пестицидів є свої плюси: завдяки використанню різноманітних хімічних сполук можна тримати під контролем популяцію шкідників, підвищувати в такий спосіб ефективність виробництва харчових продуктів і технічних культур, суттєво здешевлювати продукцію та її зберігання. Крім того, це дозволяє підвищувати якість сільськогосподарських продуктів, наприклад, рівень їх зараженості пліснявою. З іншого боку, є такі мінуси, як вплив пестицидів на оточуюче середовище та можлива токсичність для людей.

Наразі існує більше тисячі діючих речовин, що використовуються як пестициди, і об’єм їх використання у світі складає десятки мегатонн на рік.

Які вони бувають?

До шкідників належать паразитичні рослини та бур’яни, інколи водорості, мікроорганізми, гриби та цвілеві грибки, різні тварин — птахи, гризуни, комахи, черви, кліщі, слимаки. Відповідно, за типом шкідників пестициди розділяють на класи: інсектициди проти комах , гербіциди проти бур’янів та паразитичних рослин, родентициди проти гризунів , акарициди проти кліщів , фунгіциди проти грибків , бактерициди проти бактерій  і так далі.

У рослинництві використовують здебільшого гербіциди, фунгіциди та інсектициди. У тваринництві — бактерицидні, фунгіцидні та інсектицидні препарати. В місцях утримання тварин і складських приміщеннях крім грибків, бактерій і комах активно борються й із гризунами. Пестициди використовуються також у рибному, лісовому, грибному господарстві, бджільництві, вкрай інтенсивно — у хутряному тваринництві.

За хімічною природою пестициди можуть бути неорганічними, органічними та навіть біологічними . До неорганічних належить найстаріший у світі бактерицидний фунгіцидний препарат — сірка. Газ оксиду сірки досі активно використовується як фунгіцид для складських приміщень під час зберігання овочів, сухофруктів та для вирощування винограду.

Органічні пестициди — це в основному синтетичні препарати. Вони мають найширший спектр активних речовин. Органічні фосфо-, хлороорганічні та карбаматні інсектициди порушують обмін іонів у комах. Наприклад, до них належить і сумнозвісний хлорорганічний інсектицид ДДТ, який врятував життя тисячам людей від малярії та тифу, що розносилися комахами. Однак згодом виявилося, що він руйнує ендокринну систему людей і тварин та шкодить біорізноманіттю, в результаті чого його заборонили в більшості країн світу в 70–80-х роках минулого століття.

Гербіциди — похідні сечовини, фенокси- та бензоєвої кислоти, триазини — імітують фітогормони, порушуючи розвиток рослини, або ушкоджують фотосинтез. Скандально відомий гліфосат є представником групи триазинів (всупереч опасінням, низка незалежних досліджень спростувала здатність гліфосату провокувати рак).

Органічні фунгіциди представляють собою широкий спектр речовин — від оксиду етилену, що не сорбується харчовими продуктами і через це не здатен опосередковано впливати на людину, до вкрай токсичного вінкозоліну, який здатен зберігатися на поверхні продуктів харчування і так потрапляти в раціон людини. Останній зараз заборонений для низки застосувань.

Біологічні пестициди зараз активно розвиваються у трьох основних напрямках: мікробні пестициди (культури мікроорганізмів, що запобігають розвитку певних класів рослин, тварин, мікроорганізмів чи грибів), речовини біологічного походження (наприклад, піретрум — речовина з квітів ромашки та пижми) та введення генетичних конструктів у геном культурних рослин і тварин, що робить їх стійкими до шкідників (та сама картопля, яку не їсть колорадський жук).

Як пестициди шкодять людині?

Шкідливість пестицидів для людини визначається кількома їх властивостями:

• здатністю потрапляти в сільськогосподарську продукцію;
• часом розкладання препарату;
• здатністю впливати на біохімічні процеси в організмі самої людини;
• дозою, достатньою для нанесення шкоди.

Наприклад, уже згаданий ДДТ слабко накопичується рослинами та тваринами, але накопичується в ґрунті та довго розкладається, може потрапляти на поверхню плодів під час обробки плантацій чи приміщень, попадаючи в організм людини чи тварин викликає гормональні порушення й онкологію. Гліфосат не накопичується рослинами, швидко розкладається в ґрунті, не впливає на людину. Стріхнін, отрута рослинного походження, що використовується як пестицид проти гризунів і птахів, не потрапляє в організм рослин, відтак і в їжу рослинного походження. Однак у разі потрапляння на продукти харчування є достатньо хімічно стійкою та вкрай токсичною для людини речовиною. Інсектицид хлорпірофос та інсектицид циперметрин практично не накопичуються рослинами, однак на їх поверхні розкладаються до двох тижнів, викликають важкі отруєння у людей і тварин.

Імідаклоприд (фунгіцид-інсектицид, відомий у нас як «Престиж») тимчасово накопичується рослинами всередині організму, вважається помірно токсичним для людини і теплокровних тварин.

Більшість пестицидів, що використовують у рослинництві в рекомендованих виробником дозах, представляють реальну небезпеку для людини в таких випадках: під час вдихання, потрапляння на шкіру та слизові, ковтання або у разі  вживання поверхневих частин рослин, нещодавно оброблених пестицидами. Тобто, якщо плодові та ягідні рослини оброблені ще до утворення зав’язі, то вони безпечні. А ось якщо з’їсти кріп або петрушку, які росли поруч із картоплею, поки її обробляли інсектицидом від колорадського жука, точно не варто чекати нічого хорошого.

Накопичуватися в рослинах можуть лише системні препарати. Наприклад, вищезгаданий «Престиж» розноситься судинною системою рослини, майже весь потрапляє в зелену частину рослини та сягає максимального рівня концентрації в рослині на 7–9 добу. Отже, якщо робити все згідно інструкції — замочувати картоплини перед посадкою, — то препарат захищає стебла та листя рослини від комах і грибків протягом двох-трьох тижнів після посадки, однак на момент формування молодих картоплин уже не здатен до них потрапити.

Будь-який оброблений пестицидами продукт шкідливий?

Ні, якщо виробник дотримується рекомендацій із використання та дозування. Сучасні сертифіковані пестициди практично не потрапляють до кінцевого продукту . Вони проходять у країнах Європи, США, Канаді жорстку процедуру дослідження та сертифікації. Спеціалісти перевіряють їхній ефект на теплокровних тварин, риб, комах, мікрофлору ґрунту, рослин. Визначаються терміни розкладання в середовищі, підбираються максимально ефективні та найменш шкідливі дозування, визначаються дозволені межі використання.

Все як із ліками — якщо купувати якісні ліки ліцензованого виробника у надійного постачальника та слідувати рекомендаціям із використання, то вони допомагають. На привокзальному ринку ніхто ліки не купує і рекомендацій продавця на кшталт «ви про всяк випадок потрійну дозу випийте, щоб напевно» не дослухаються. А ось пестициди, на жаль, часто саме так і купують та до сумнівних порад прислуховуються.

Чи всі продукти, які є в супермаркетах і на ринках, оброблені?

Зовсім не обов’язково. Самі по собі продукти рідко обробляють пестицидами. Речовини здебільшого використовуються під час вирощування чи обробки складських приміщень. Але тут однозначно сказати не можна. Деякі продукти взагалі не вимагають використання жодних пестицидів, наприклад, зелень.

Теоретично всі продукти, які потрапляють на прилавки магазинів і ринків, мають бути перевірені або перевірені умови їх виробництва, транспортування, зберігання. Фактично масові й опубліковані дослідження продуктів харчування на предмет пестицидів в Україні невідомі. Тому покупці по суті покладаються на сумлінність виробників, продавців і санітарної служби, що їх контролює.

Які категорії продуктів найчастіше піддають обробці?

Зернові та технічні культури (соняшник, рапс, бавовна) здебільшого потребують гербіцидів і фунгіцидів. Картопля, плодові та ягідні культури обробляються переважно інсектицидами і фунгіцидами. Томати, огірки — фунгіцидами.

Якщо дотримуватися всіх технологій, то в кінцеві продукти харчування ці речовини практично не повинні потрапляти. Якщо ж вони не дотримуються, то пестициди можуть через корм тварин і змиви у водойми потрапляти навіть у молоко, м’ясо та рибу. 

До переліку продуктів сільського господарства, що підлягають перевірці відповідно до державних санітарних норм, входять майже всі продукти харчування і не тільки: хліб, борошно, крупи, олії, спеції, горіхи, сухофрукти, кава, чай, какао, мак, кунжут, фрукти, овочі, яйця, м’ясо, молочні продукти, риба, хміль, бавовна, льон, цукрові буряки, вино і багато інших.

Чи існують способи перевірити продукти на наявність пестицидів?

Є два варіанти — лабораторні методи і побутові «мудрості».

Побутовими лайфхаками користуються переважно під час вибору продуктів. Усі знають, що в ящику з яблуками має бути хоч одне червиве. Однак це є лише показником того, що дерева або не обробляли інсектицидом узагалі, або обробили неефективним препаратом. Відсутність червивих яблук також не є однозначним показником — або дерева обробили вчасно та якісно, або поливали вже на етапі зав’язування плодів і вони містять інсектицид, або яблука просто перебрали перед продажем.

Присутність запліснявілої полуниці в кошику з високою ймовірністю вказує на те, що під час її вирощування та транспортування не використовували фунгіциди. Або вони були неякісними. Для однозначного ствердження про наявність чи відсутність пестицидів у продуктах треба робити лабораторні аналізи чи використати методи швидкої діагностики.

Якщо ви купили продукт і вже вдома він у вас викликав сумніви своїм запахом, смаком чи негативною реакцією шлунково-кишкового тракту, варто звернутися до Державної санітарної служби. Співробітники служби мають провести лабораторний аналіз підозрілого продукту та встановити характер і ступінь забруднення. Також вони можуть проконтролювати ланцюжок продажу цього товару і покарати недбалих продавця та виробника у випадку зараження продукту.

Чи достатньо помити продукт, щоб його було безпечно їсти??

Будь-які продукти треба мити обов’язково, бажано гарячою водою — це покращує змивання речовин, які налипли або розчинились у поверхневих шарах продукту, як от віск на яблуках чи ґрунт на моркві. І треба бути уважним до наявності гнилі та плісняви, а також сторонніх запахів і смаків — такі продукти безумовно треба виключати з їжі. Загалом миття або чищення доволі ефективно допомагає очистити продукт від речовини , що потрапила на поверхню готового продукту.

Я кщо ж препарат системної дії застосовувався до рослин із порушенням правил, то він потрапляє всередину продукту і змити його змоги немає.

Чи впливають пестициди на ґрунт і екологію?

Майже всі пестициди здатні впливати на оточуюче середовище. Дослідження говорять, що від 20 до 80% речовини потрапляє на поверхню ґрунту. У водоймах теж фіксуються високі концентрації різних пестицидів . Створені знищувати, пестициди продовжують свою дію там, куди потрапили, впливаючи на життєдіяльність тварин, рослин і мікробіоти середовища протягом певного періоду часу. Деякі сполуки розкладаються швидко, деяким потрібен тривалий період.

Класичним прикладом руйнівної дії у разі безконтрольного застосування є вже згаданий ДДТ (побутова назва — «дуст») — інсектицид, що використовується проти комарів, шкідників бавовника, соєвих бобів, арахісу, дуже ефективний від сарани. Він був заборонений ще 60 років тому, але досі присутній у ґрунті через свою стійкість до розкладання. Особливо згубно він діє на розмноження птахів (накопичується в шкаралупі яєць і викликає важкі каліцтва пташенят).

Ще один момент — у шкідників і збудників хвороб з’являється резистентність до певних пестицидів. Це схоже на розвиток антибіотикорезистентності. Так, колорадський жук доволі швидко набуває резистентність до багатьох інсектицидів.

У яких продуктів менший ризик бути обробленими — у промислових або фермерських

У промислових масштабах більшість фруктів, овочів, зернових вирощені з використанням пестицидів, які куплені великими партіями у великих постачальників. Вони краще контролюються, ніж роздрібні. Однак великі виробники відповідно до технології можуть використовувати весь спектр пестицидів — гербіциди, інсектициди, фунгіциди на полях, фунгіциди та родентициди у складах.

Умовна бабуся на ринку може як взагалі не використовувати жодних пестицидів, так і заливати вмістом різнобарвних пакетиків із найближчого ринку в диких дозах. А може ще користуватися запасами дусту сорокарічної давності. Контролювати великих виробників простіше, ніж малих . Однак плюс останніх у тому, що вони піддають обробці вужчий спектр культур. Переважно це картопля, томати, огірки, зрідка деякі плодові та ягідні культури.