Якщо з’їси генно модифіковану моркву, одразу або станеш мутантом, або сам перетворишся на моркву, або отруїшся, помреш чи захворієш на рак. Навколо продуктів, що були створені за допомогою генної інженерії, вирує безліч абсурдних міфів та стереотипів — і здебільшого вони настільки ж небезпечні, наскільки й смішні. «Без ГМО» не значить корисно, а «з ГМО» не означає погано.
генетикиня та співзасновниця сервісу ДНК-тестів
Щоб розібратись у тому, що є генно модифікованим, чому люди цього бояться та нащо взагалі експериментувати з генами кукурудзи, ми поспілкувалися з генетикинею та співзасновницею сервісу ДНК-тестів MyHelix Русланою Шадріною. І ось що з’ясували.
Яка їжа взагалі вважається генно модифікованою?
Це їжа, вирощена з насіння, яке було генетично модифіковане за допомогою біотехнологічних методів. Це означає, що ДНК рослин штучним методом була змінена — приміром, за допомогою вирізання певних частин ДНК або додавання нових генів. Все це — продукт генної інженерії, методу цілеспрямованої селекції, якому сьогодні піддаються переважно рослини заради підвищення їх стійкості до негативних факторів, а отже, і підвищення ефективності сільського господарства.
Коли почали випускати генно модифіковані продукти? З чого все почалося?
Офіційно першою компанією, що стала випускати генно модифіковані продукти, є Monsanto. Ця всесвітньо відома корпорація в принципі започаткувала дослідження у сфері генетичної трансформації рослинних культур. У 1982 група їхніх наукових дослідників вперше в історії здійснила генетичну трансформацію рослин і отримала — окрім важливих для науки результатів, зрозуміло — Національну медаль США за технологічні розробки. В 1987 році почали проводити польові дослідження генетично модифікованих культур.
Соя була однією з перших культур, яку почали модифікувати. Спочатку створювали сорти, які були стійкими до гербіциду «Раундап» — ця якість сої забезпечила більший врожай і здешевлення у її виробництві. В 1996 році Monsanto випустила сорт сої під назвою Roundup Ready. Пізніше почали створювати генетично модифіковану кукурудзу та картоплю із Cry-токсинами. Рослини після генетичної трансформації були захищені від комах, які роз’їдають листя, перешкоджаючи росту та розвитку рослини.
Необхідність у модифікуванні рослин виникла через потребу збільшити урожайність культур і надати рослинам нові якості: приміром, посухостійкість, стійкість до гербіцидів і можливість рости на солоних ґрунтах.
Чому люди бояться ГМО і наскільки цей страх справедливий?
Страхи людей із приводу ГМО виникли з декількох причин. По-перше, генетична модифікація — це складний біотехнологічний процес, а в уяві людей слово «модифікація» чи «трансформація» несе негативний відтінок. Вчений працює з живим організмом, із рослиною, і у багатьох виникають хвилювання, що може піти щось не так — і, як наслідок, постраждає людина.
По-друге, маркетингові компанії з наліпками «Без ГМО» на всіх продуктах лякають людей. Щоб розібратись у питанні генетично модифікованих продуктів — чи це добре, чи шкідливо — необхідно почитати наукові статті та зрозуміти, як цей процес відбувається, та згадати основи молекулярної біології.
Наразі в науковому світі ведуться дискусії з приводу користі та шкоди ГМО, і є деякі побоювання. Основі тривоги — це алергії, антибіотикорезистентність і зміна ДНК людини. Проте більшість учених вважає генетично модифіковані продукти нешкідливими. Стосовно цього можна почитати статтю , опубліковану в журналі Nature за 2018 рік. Науковці провели масштабний метааналіз 6000 наукових статей за останній 21 рік, завдяки чому в нас є можливість зробити більш точний і широкий висновок, спираючись на тисячі наукових статей, а не на одну. В результаті даного аналізу виявилося, що генно модифікована кукурудза дає на 5–25% більше врожаю в порівнянні з не-ГМО і знижує ризик отруєння неякісним зерном. Даних щодо нанесеної шкоди не знайдено.
Чи може генно модифікована рослина змінити ДНК людини?
Давайте пригадаємо, що відбувається з нутрієнтами під час процесу травлення? Їжа потрапляє до нас у шлунок, де за допомогою ферментів розщеплюється до більш простих сполук:
— Білки — до амінокислот;
— Жири — до жирних кислот;
— Складні вуглеводи — до простих вуглеводів;
— Нуклеїнові кислоти (ДНК та РНК) — до нуклеотидів.
Тобто після того, як ми поїли, ДНК, що міститься у рослинах, метаболізується у шлунку та кишечнику до нуклеотидів — а вони однакові як у модифікованих так і у немодифікованих організмів. Далі вони потрапляють до клітини, де використовуються для власних потреб. Немає різниці, яку ДНК ми з’їли, генетично модифіковану чи ні, ферменти все одно будуть робити свою роботу. Виходить, що генетично модифікована ДНК рослин не може змінити ДНК людини.
Як виробництво генно модифікованих продуктів впливає на навколишнє середовище?
Негативного впливу немає: модифіковані культури вирощуються так, як зазвичай це відбувається в агропромисловості. З іншого боку, використання таких культур дає можливість менше застосовувати інсектициди та пестициди, що робить рослини більш чистими від хімічних речовин. А це, в свою чергу, може позитивно впливати на навколишнє середовище. Також генно модифіковані продукти мають великий потенціал для вирішення проблем голоду та недоїдання у світі, а ще — вони можуть допомогти захистити та зберегти навколишнє середовище завдяки збільшенню врожаю.
Чи можна вживати генно модифіковану їжу тваринного походження?
Поки не можна, Управлінням продовольства і медикаментів для споживання був схвалений лише лосось. Це пов’язано здебільшого з усіма страхами, про які ми говорили вище. Проте наразі вже ведуться дослідження з приводу генетичного модифікування тварин: н априклад, учені з Едінбурзького університету зробили генетично модифікованих свиней, які імунні до репродуктивно-респіраторного синдрому . Це підвищіть виживаність свиней під час їх вирощування у сільськогосподарській промисловості та зменшить витрати грошей на цей процес. А вчені з Китаю працюють над створенням генетично модифікованих корів, що будуть давати менш алергічне молоко. Тож роботи ведуться, і я переконана, що в найближчому майбутньому генно модифіковані тварини будуть на нашому столі.
Чи можна зробити їжу з генно модифікованими організмами більш корисною? Чи є можливість, умовно кажучи, наситити її більшою кількість мінералів?
Потенційно так. Зараз вчені працюють над додаванням нових якостей рослинам: це стало можливим завдяки генетичній інженерії, коли рослини «змушують» синтезувати новий нутрієнт. Мені, приміром, відомі роботи з білком лактоферином. Відбуваються вони таким чином: до ячменю переносять ген лактоферину людини, ячмінь експресує даний ген і виробляє білок лактоферин, який володіє антираковими, антимікробними та антипаразитарними властивостями.
Чи можуть виникнути алергії на їжу з генно модифікованих рослин?
Коли відбувається вбудовування нового гену до рослини, новоутворений білок може слугувати антигеном і спровокувати розвиток алергії, якщо раніше людина з цим антигеном не стикалася. У 2000 році було повідомлено про випадок у США, коли людина з’їла тако та отримала анафілактичний шок. Аналіз показав, що тако зроблено з пшениці, що містила ген Cry9C — а він якраз і використовується в генній інженерії. І тут, звісно, постають питання: чи варто спиратися на даний одиничний випадок для того, щоб зробити висновок щодо алергій. Адже можливо, що алергія в цього чоловіка розвинулася на інші інгредієнти тако.
Як надалі розвиватиметься генетична інженерія?
Заран генетична інженерія надає більше переваг, аніж несе загроз. Проблеми, які ще потрібно буде вирішити — тестування безпеки, регулювання, політика та маркування продуктів харчування. Вчені вважають, що генна інженерія є неминучою хвилею майбутнього і що ми не можемо дозволити собі ігнорувати технологію, яка має такі інтенсивні потенційні вигоди для людства. Я впевнена, що нові цілі будуть обов’язково з’являтись, оскільки змінюється клімат, потреба в чистій продукції без хімічних речовин зростає, населення планети збільшується, і їх запити необхідно покривати.
А більше про харчування майбутнього та про те, як зміниться раціон людства, ви зможете дізнатись на заході Anywell Food “Навіщо вам правильно харчуватись?”
Приходьте! Буде весело. Адже що може бути веселішим за їжу?
