11 (не) соромних питань до ендокринолога

Пити чи не пити добавки з омега-3, що робити, якщо знизилося лібідо, чому ми так вразливі під час ПМС, чи небезпечні гормональні контрацептиви (ні!) —про все це і не тільки ми поговорили з лікарем-ендокринологом Наталією Грищенко.

Чи може хронічна втома бути пов’язана з дисбалансом гормонів?

Так. При постійному почутті перевтоми, втоми, відсутності драйву —перше, про що потрібно подумати, так це про гормональне здоров’я. Всі ці прояви дуже часто є симптомами ендокринних захворювань. Консультація ендокринолога в будь-якому випадку буде необхідна для того, щоб розібратися —це ендокринне захворювання або синдром хронічної втоми, депресія, інфекційне захворювання і так далі. У другому варіанті гормональні показники, швидше за все, будуть в межах норми або незначно змінені. Але це не буде ендокринним захворюванням. Якщо йти до ендокринолога, потрібно здати гормони щитовидної залози як обов’язковий базовий тест. В ході консультації обсяг обстежень може бути доповнений гормонами гіпофіза, надниркових залоз, репродуктивної панеллю. Наприклад, тестостерон, підвищення якого бояться жінки, може бути, навпаки, дуже низьким. А це означає відсутність драйву, зниження лібідо не тільки у чоловіків. Відвідування ендокринолога при наявності таких скарг є обов’язковим з метою виключення ендокринного захворювання. Інакше відпочинок, психотерапевтичні техніки, спорт або будь-які інші зусилля просто не дадуть результату.

Через що виникають проблеми з менструальним циклом?

Найчастіша причина порушення менструального циклу, пов’язана із захворюванням, яке називається синдром полікістозних яєчників. Будь-які ендокринні захворювання можуть призводити до порушення роботи репродуктивної системи. Якщо ми говоримо про функціональні стани — тимчасові порушення, а не захворювання, то, як правило, це сукупність факторів, які впливають на регуляцію роботи яєчників, — питання стресу, правильності харчування і адекватних фізичних навантажень. Це називається симптоматичною гипоталамічною аменореею. Це відбувається, коли яєчники вимикаються з роботи просто тому, що жінка перебуває в дефіциті ресурсу — їсть мало, спить мало, а фітнесу або роботи при цьому багато. Тимчасові зміни циклу, функціональні кісти яєчників та інше можуть бути пов’язані навіть просто з перельотом і зі зміною часових поясів.

Як часто робити УЗД щитовидної залози?

Щитовидна залоза —орган, який може добре працювати хоч 150 років. Повинні бути дуже вагомі причини, щоб щитовидка вийшла з ладу. УЗД щитовидної залози потрібно зробити в підлітковому віці. Якщо не виявлено жодної патології, то наступного разу його необхідно зробити, наприклад, при підготовці до вагітності. Якщо ви звернулися з якої-небудь причини до лікаря з абсолютно іншими скаргами, і вам призначили УЗД черевної порожнини або інші обстеження, ви можете з профілактичною метою зробити УЗД щитовидної залози. Вузли щитовидної залози практично завжди безсимптомні, навіть в разі злоякісності. Якщо патології не виявлено, тоді робити скринінг щитовидної залози раз на рік не потрібно. Якщо були виявлені якісь зміни в розмірах або структурі залози, то тактика і частота УЗД визначається лікарем. Слід знати, що УЗД щитовидної залози не дає уявлення про те, як вона працює.

Чи правда, що добавки з омега-3 не приносять користі?

Ні, неправда. Як завжди, це питання інтерпретації інформації. Про «марність» омега-3 стали говорити, коли були опубліковані дослідження, в яких дійсно не було виявлено суттєвого впливу на результат серцево-судинних захворювань. Тобто прийом 1 г в день омега-3 не захищає від розвитку інфаркту міокарда. Існує безліч факторів, які призводять до серцево-судинних катастроф, і омега-3 їх не «переможуть». Але для того, щоб вирівняти ліпідний обмін та інші процеси в організмі, в яких беруть участь жирні кислоти, нам потрібен баланс. А оскільки все людство перейшло на рослинні олії – основне джерело омега-6, то склалася ситуація з їх переважанням в десятки разів понад фізіологічної норми. Для того, щоб отримати максимальну користь від прийому омега-3, слід пам’ятати, що важлива не кількість, а співвідношення омега-3 і омега-6. Без аналізу харчового щоденника і розумного обмеження основних джерел омега-6, звичайно, омега-3 будуть марні.

Чому ми так вразливі під час ПМС?

Всі жінки по-різному реагують на зміну гормонального фону. Менструальний цикл зарегульований наступним чином: перша фаза — естрогени, друга фаза – прогестерон. Прогестерон, як випливає з назви, гормон, який готує нас до вагітності. Тобто змінюється харчова поведінка, нам потрібно наїстися побільше — а раптом у нас вагітність? Змінюється стан імунної системи — а раптом вагітність? У цей період відбувається дуже багато процесів. Але якщо взяти кілька жінок з однаковими гормональними показниками, то кожна з них буде абсолютно по-різному реагувати на послідовну зміну естрогени-прогестерони. Це залежить від психоемоційного типу особистості, стану вегетативної нервової системи, супутніх захворювань. Ось чому в підходах до корекції класичного передменструального синдрому на першому місці стоїть когнітивно-поведінкова терапія, потім альтернативні методи лікування —дієта, фітнес, призначення мікроелементів, терапія лікарськими трав’яними препаратами, діуретиками.

Навіщо нам потрібна жирова тканина в організмі?

Жирова тканина є основним джерелом енергії і грає важливу роль в регуляції енергетичної сталості організму. Вона ж —повноцінний і дуже активний гормональний орган, секретуючий велику кількість власних гормонів — адіпокіни. Адіпокіни мають різноманітні біологічні ефекти. Регуляція обміну жирів і підтримання сталості рівня глюкози — очевидні механізми. Вони регулюють процеси запалення, згортання, впливають на імунітет, утворення кісткової тканини, пухлинний ріст.

Саме з цими ефектами пов’язані всі ризики захворювань, які асоціюються з масою тіла. У жінок жирова тканина бере участь в регуляції роботи репродуктивної системи за допомогою гормону жирової тканини лептину. При різкому зниженні ваги першою «вимикається» саме регуляція менструального циклу — зникають місячні. У чоловіків жирова тканина підтримує баланс естрогени-тестостерон, впливає на якість сперми, лібідо. Надлишок жирової тканини — абсолютний маркер нездоров’я. У такому випадку весь організм змушений гормонально і обмінно перебудуватися для того, щоб відповідати її наявності.

Чи впливає гормональний статус на статевий потяг?

Так, і дуже сильно. Будь-яке ендокринне захворювання призводить до порушень в репродуктивній сфері, змінює співвідношення основних статевих гормонів естрогени-прогестерон-тестостерон. Але часто баланс змінюється і без ендокринної патології. Жінки завжди бояться високого рівня тестостерону, але дуже часто, наприклад, при емоційному вигорянні, рівень тестостерону надзвичайно низький. Не дуже добре поєднання для яскравого статевого потягу. В умовах, коли естрогени переважають (недостатній розпад на рівні печінки, нездорова мікрофлора кишечника, високий рівень гомоцистеїну), синтезується білок, який пов’язує тестостерон в дуже великих кількостях. У таких жінок вільний тестостерон взагалі практично нульовий. Відсутність потягу до партнера, втома, небажання будь-якої близькості — привід відвідати насамперед ендокринолога, а вже потім копатися в стосунках.

Ендокринолог лікує гормональными препаратами, після яких всі гладшають.

Це неправда, але з одним винятком. Терапія гормональними препаратами може бути умовно поділена на дві історії. Замісна гормональна терапія — з різних причин ендокринна залоза перестала виробляти потрібну кількість гормону. Не так вже й давно це означало важке згасання і логічний результат. У 21 столітті ми вміємо синтезувати гормони, практично ідентичні нашим власним. При грамотно підібраному дозуванні організм розцінює це як баланс, не розрізняючи джерела синтезу. Наявність зайвої ваги в такому випадку пов’язана з якими завгодно причинами, але тільки не з призначеним препаратом. Друга історія —коли дійсно є набір ваги як побічний ефект. Це терапія стероїдними препаратами, наприклад при системних або аутоімунних захворюваннях.

Але вони необхідні. Більшість питань з приводу ваги і гормональної терапії виникають при призначенні оральних контрацептивів в репродуктивний період і замісної гормональної терапії в менопаузі. У першому випадку набір ваги найчастіше пов’язаний із затримкою рідини. Деякі контрацептиви незначно змінюють чутливість до інсуліну, що посилює інсулінорезистентність при схильності до порушень вуглеводного обміну, може змінюватися харчова поведінка. Це легко коригується правильними діями щодо їжі. Якщо вага збільшується, ці дії —неправильні. Варто також переглянути характеристики контрацептиву. У менопаузі зміни розподілу жирової тканини в області живота —природний процес. Замісна терапія не тільки не погіршує цей процес, але навіть уповільнює. Набір ваги в менопаузі — це неправильні дії щодо їжі, які в репродуктивному періоді балансувалися. За будь-якого варіанту замісної гормональної терапії в менопаузі можна мати ідеальну вагу.

Чи безпечні гормональні контрацептиви?

Питання не зовсім однозначне. Завжди потрібно прораховувати ризики, які пов’язані з контрацептивами. Є чіткі протипоказання до їх застосування. Грає роль сімейний анамнез в плані онкологічних захворювань. В цілому накопичений величезний досвід їх застосування, прописаний алгоритм моніторингу. Часто оральні контрацептиви призначаються з лікувальною метою.

Чи справді жінки частіше страждають на розлади сну?

Cтраждають і жінки, і чоловіки. Є відмінності в самих розладах і їх наслідках. У жінок внутрішній годинник, циркадні ритми, менше, ніж 24 години. Тому жінки схильні прокидатися рано, що теж розцінюється як безсоння. У жінок набагато краща якість сну, навіть нетривалого. Думаю, що це такий захисний фактор. Інакше що б ми робили під час вагітності, перші місяці після пологів? З точки зору фізіології якість сну у чоловіків гірша. Вони частіше страждають синдромом апное уві сні. Недосипання у чоловіків проявляється яскравіше, ніж у жінок. Просто чоловіки рідше на це скаржаться. Але якщо чоловік вже страждає розладами сну, то у нього фактично руйнується вся життя.

Чому підвищений кортизол негативно відбивається на зовнішності?

Високий кортизол без захворювання надниркових залоз або гіпофіза — це просто маркер того, що організм перебуває в стресовій ситуації і потрібна мобілізація ресурсів. На короткій дистанції високий кортизол рятує, робить нас ресурсними. Якщо ж кортизол підвищений довгий час, то розвиваються певні зміни у всьому організмі. По суті, на зовнішності відбивається не тільки підвищений рівень кортизолу як такого, а й вся сукупність факторів, які до цього призвели. Варто пам’ятати, що в відношенні білків це катаболічний гормон. Він заважає відновленню м’язової тканини, шкіри, волосся. Призводить до послідовного зміни в рівні гормонів, кожен з яких теж робить свій внесок в зміну зовнішності.