Харчова непереносимість і харчова алергія — не одне й те саме. Алергія характеризується гострою реакцією, найважча форма якої — анафілактичний шок. Харчова непереносимість — це підвищена чутливість неалергічного характеру щодо будь-якого продукту або напою, в результаті якої можуть проявлятися розлади здоров’я різного ступеня тяжкості.
Алергія — це гіперактивна реакція імунної системи людини на певні речовини (алергени), які в нормі не завдають будь-якої патологічної дії. Під час першого контакту з алергеном організм виробляє певні антитіла (IgE). Повторний контакт із алергеном призводить до звільнення зі спеціальних клітин шкіри та слизових оболонок біологічно-активних речовин (гепарину, серотоніну та ін.) і розвитку клінічних проявів.
Симптоми залежать від типу алергену: наприклад, при алергії на речовину, яка знаходиться у вдихуваному повітрі (пил, пилок рослин), прояви зачіпають дихальну систему: з’являється кашель, нежить та інші симптоми. Коли ви алерген з’їдаєте — в першу чергу спостерігається реакція з боку шлунково-кишкового тракту: біль в області живота, нудота, блювота і діарея.
Найчастішими симптомами харчової алергії є:
- сльозотеча;
- висип на шкірі;
- свербіж;
- кашель і ускладнене дихання;
- набряк язика, шиї, губ, обличчя;
- нежить;
- біль у животі, діарея, нудота і блювота;
- загальна слабкість.
Харчова непереносимість має більш поступовий розвиток і не пов’язана з гіперактивністю імунної системи, а її симптоматика — складніша, ніж у харчовій алергії. У разі непереносимості проблеми нерідко мають відповідний фон: інфекційне запалення слизової оболонки кишечнику, токсичний вплив лікарського засобу, недостатнє вироблення ферментів, підвищена чутливість до консервантів та ін. Імунна система не бере участі в запальному процесі, але симптоми при цьому перетинаються з ознаками інших захворювань і не дозволяють поставити лікарю прямий діагноз. Нудота, нездужання, метеоризм, запаморочення, слабкість і т. п. — тільки частина можливих наслідків непереносимості продукту.
Багато людей, відчуваючи легке стабільне нездужання, розцінюють свій стан як «нормальний» і не замислюються про непереносимість.
Елімінаційна дієта: боротьба з непереносимістю методом виключення
Повністю вилікуватися від харчової непереносимості не завжди можливо, тому що точно визначити джерело проблеми досить складно. Але можна спробувати позбутися від симптоматики за допомогою елімінаційної дієти. Її слід використовувати при діагностованій проблемі або при підозрах на алергію/харчову непереносимість/отруєння.
Принцип один — виявлення алергену або фактора, що викликає негативну реакцію. Дієта полягає у повному виключенні з меню потенційно високоаллергенних продуктів на 2–3 тижні, а далі — поступового повернення їх у меню. Тривалість залежить від успіху пошуків і ефективності терапії. В середньому вистачає 30–50 днів, щоб знайти джерело симптомів.
Дієту проходять у два етапи: на першому повністю виключають усі «підозрілі» продукти (існує список відповідних продуктів) і записують результати у спеціальний щоденник. На другому етапі один за одним продукти повертають у звичний раціон, щоб упевнитися в реакції на кожен із них. Вводити новий продукт необхідно раз на 5–7 днів, відсутність реакції впродовж цього періоду гарантує вам безпеку його для організму. В кінці програми просто виключаємо продукти-тригери з раціону. Перед початком такого експерименту обов’язково потрібно проконсультуватися з лікарем.
Сучасні варіанти діагностики харчової непереносимості/алергії
Якщо дієта не допомогла вирішити проблему, варто скористатися лабораторною діагностикою.
Метод клітинної антигенної стимуляції CAST
Виявляє реакцію організму на продукт, лікарські препарати, харчові добавки та виробничі алергени через імітацію алергічної реакції, залежної від імуноглобуліну E. 100% специфічний, не шкодить організму.
Метод молекулярної діагностики
За допомогою молекулярної діагностики здійснюється диференціальна діагностика харчової алергії до головних компонентів алергенів їжі та перехресної алергії між пилком рослин і їжею, білками тварин і їжею і т. д., а також наявності перехресної реакції між молекулами цих речовин. Допомагає визначити основний фактор, який може призводити до алергічної реакції.
Визначення специфічних імуноглобулінів G (CAP)
Виявлення зазначених імуноглобулінів у крові — результат алергічної реакції організму. Тест проводиться в комплексі з іншими дослідженнями або у важких випадках діагностики харчової непереносимості, коли виключені інші можливі причини появи симптомів алергії. Можливе використання результатів тесту для індивідуального підбору найбільш раціональної дієти, що може істотно зменшити прояв симптомів алергічної реакції.
Шкірні проби
Метод тестування різних алергенів через нанесення їх безпосередньо на шкіру з подальшим проколом. Допомагає виявити миттєву алергічну реакцію на препарат, але не харчову непереносимість. Це неточна діагностика: її результати дозволяють тільки запідозрити наявність непереносимості або алергії. Тому після неї потрібно проводити більш конкретизовані дослідження.
Визначення специфічних імуноглобулінів E (ImmunoCap)
Виявлення кількості специфічних антитіл в організмі класу Е. Визнаний ВООЗ «золотим стандартом» алергодіагностики. Використовується для первинної діагностики чутливості до інгаляційних алергенів (бронхіальна астма, алергічний риніт і кон’юнктивіт, респіраторний аллергоз і т. д.). Вимагає додаткового розгляду симптоматики й анамнезу пацієнта.
Визначення специфічних IgE до аллергокомпонентів (ISAC)
Аналіз на чутливість організму до молекулярних білків основних алергенів. Є точнішою версією тесту ImmunoCap на виявлення антитіл до імуноглобуліну Е, тому що враховує також реакцію на аллергокомпоненти продукту, а не на сам продукт загалом.
Непереносимість лактози
Дана патологія є наслідком недостатності ферменту лактази, який необхідний для розщеплення продуктів, що містять лактозу (молочна та кисломолочна продукція), в тонкому кишечнику.
Тест дозволяє виявити лактазну недостатність у дорослих і передбачити можливий її розвиток у дітей старше 1,5 років, визначити первинну та вторинну стадії лактозної непереносимості.
Целіакія
Тест визначає наявність аутоімунного захворювання целіакія, яке виражається, як хронічне запалення слизової оболонки тонкої кишки у відповідь на потрапляння в організм злаків, що містять глютен (загальна назва білків пшениці, ячменю, жита та деяких інших злакових культур).
Додатково
Лікарські методи діагностики
Конкретні діагностичні методики визначає лікар, орієнтуючись на індивідуальні особливості пацієнта з алергією або непереносимістю. Загалом їх можна розділити на дві групи:
- Збір скарг. Із нього починають діагностичне дослідження пацієнта з харчовою непереносимістю. У розрахунок береться частота патологічних реакцій та їхній зв’язок із вживанням певного продукту, час від вживання до виникнення реакції, детальні симптоми.
- Об’єктивні методи. Дослідження пацієнта з очевидною симптоматикою алергії або непереносимості. Включає огляд шкіри та видимих слизових оболонок, а також пошук патологічних проявів (наприклад, хрипів під час прослуховування легенів).
мережа європейських медичних лабораторій
Визначити причину харчової непереносимості не завжди можливо. Але необхідно знайти та виключити продукти, що викликають негативну реакцію організму, щоб поліпшити загальний стан людини, а головне — вивести на повну ремісію деякі шкірні та інші прояви непереносимості.
І пам’ятайте: з часом продукт-провокатор, якщо його не прибрати з раціону, стає причиною ланцюгової реакції непереносимості, внаслідок якої список заборонених продуктів розширюється, і негативну відповідь викликає те, що раніше організм приймав із вдячністю.
Сучасна лабораторна діагностика та спеціальна дієта під керівництвом досвідченого лікаря дозволяють вирішити дану проблему й істотно поліпшити якість життя. Займайтеся своїм здоров’ям до того, як невинні симптоми перетворяться на хронічні захворювання — будьте велнес!
