У здоровому тілі: найстрашніші медичні процедури з минулого

Кожного разу, коли вам страшно йти до зубного, порадійте, що ми живемо в епоху доказової медицини. Адже колись вам би напевно довелося не просто понервувати, але і з’їсти щось зовсім огидне. Наприклад, шматочок шкіри повішеного або щедру порцію цукрового сиропу з героїном. Розповідаємо про найжахливіші оздоровчі процедури з минулого.

Жінкам у 19 столітті жилося несолодко — на їхні плечі падала вся відповідальність за домашнє господарство, виховання потомства та догляд за батьками. Щоб полегшити їм життя, лікарі масово рекомендували заспокоювати примхливих дітей за допомогою спеціальних сиропів, льодяників і порошків, які нібито вгамовували дитину, не шкодячи її здоров’ю. Ці диво-засоби дійсно присипляли дітей, іноді — назавжди. Річ у тім, що в їхній основі зазвичай були сильні наркотичні речовини: морфін, хлороформ, героїн, опіум або кодеїн. При цьому дози наркотиків були солідними — кожна унція популярного заспокійливого сиропу Mrs. Winslow’s Soothing Syrup, наприклад, містила 35 мг чистого морфіну. Дітям, м’яко кажучи, взагалі не дуже щастило протягом історії — в Середньовіччі вважалося, що вони хворіють і помирають від проростаючих зубів, тому лікарі тривалий час випалювали п’ятирічним пацієнтам ясна або прикладали до них п’явок, сподіваючись, що зуби просто не виростуть.

Героїн активно використовувався і для лікування дорослих — зазвичай його виписували як ліки від кашлю, серцевих болів і як знеболююче. Тривалий час він навіть був одним із найпопулярніших препаратів німецької компанії Bayer. До речі, у цієї знаменитої фармакологічної компанії теж похмуре минуле — вона була одним з шести найбільших німецьких хімічних виробників, які у 1925 році об’єдналися в конгломерат IG Farben. Під час правління в Німеччині націонал-соціалістів, концерн виробляв хімічну зброю, газ «Циклон Б» і масово використовував працю в’язнів концентраційних таборів.

Хоча більшість страшних давніх процедур проводилися не з вини окремих лікарів, а тому, що такими були уявлення про медицину, деякі лікарі були ще більш жорстокими, ніж їхні колеги. Бенджамін Раш, наприклад, був одним із найвідоміших американських хірургів (і настільки поважною людиною, що навіть підписав Декларацію незалежності), але його методи зараз здаються абсолютно жахливими. Раш вірив, що всі ментальні проблеми виникають через погану циркуляцію крові та підвішував всіх своїх психічно хворих пацієнтів під стелею. Лікар також вірив, що страждання і біль корисні для організму, тому морив своїх пацієнтів голодом, бив, обзивав і періодично навіть обливав їх кислотою.

Сергій Воронов, французький хірург російського походження, теж прославився моторошним новаторством — він намагався вилікувати імпотенцію, пришиваючи своїм пацієнтам тканини яєчок приматів. Його колега, американець Джон Р. Брінклі, примудрився навіть стати одним із найбагатших людей у країні, проводячи схожі операції. Цікаво, що йому в цьому не завадила навіть відсутність будь-якої медичного освіти.

Тютюн з’явився в Європі у середині 17 століття і відразу заробив репутацію чарівного засобу від усіляких захворювань. У 1665 році, під час чергової епідемії чуми в Лондоні, школярам масово радили курити — вважалося, що дим очищає повітря. Цікаво, що тютюновий дим вживали не тільки ротом — димові клізми теж користувалися популярністю. Їх використовували, серед іншого, для першої допомоги потонулим — лікарі були впевнені, що таким чином тютюн зігріє пацієнта зсередини і допоможе йому дихати.

Трохи пізніше подібні клізми почали використовувати і для інших цілей: наприклад, щоб полегшити головний біль, спазми в животі та навіть вилікувати холеру. Процедура вийшла з моди на початку 19 століття, але сам тютюн продовжували використовувати в медичних цілях, наприклад, щоб допомогти жінкам скинути зайву вагу. Реклама сигарет Lucky Strike навіть пропонувала жінкам закурювати кожного разу, коли хочеться з’їсти щось шкідливе. Втім, це був ще не найгірший варіант — через кілька десятиліть в моду увійшли таблетки для схуднення, які допомагали зберегти бадьорість навіть на найстрогішій дієті, прибирали зайву вагу та піднімали настрій. Секретним інгредієнтом був, звісно ж, амфетамін.

Депресія? Підвищена тривожність? Безсоння? У лікарів у 1940-х було б одне рішення — негайно провести лоботомію. Зараз лікування психологічних проблем методом розсічення частки мозку або її вилучення здається неймовірним варварством, але винахідник процедури свого часу отримав за це Нобелівську премію. Це хірургічне втручання користувалося такою популярністю, що в 1960-х американські батьки навіть лобітомізували своїх примхливих дітей.

Ще одна страшна процедура, якою намагалися вилікувати психічні проблеми, — трепанація черепа. До слова, саме вона є першою хірургічною операцією в історії людства — трепанацію використовували печерні люди, а вперше її описав Геродот. Сама процедура страшенно проста: в черепі свердлили діру, яка нібито допомагала нормалізувати циркуляцію повітря, випускала злих духів і знижувала тиск пацієнта. Іноді від високого тиску позбувалися менш екстремальним шляхом — просто пускаючи хворому кров. Ще стародавні греки вважали, що більшість проблем зі здоров’ям виникають через те, що у пацієнта накопичилося занадто багато крові, і ця абсурдна думка прижилася аж до 20 століття.

Це напевне прозвучить шокуюче, але табу на канібалізм — відносно нещодавнє явище. За часів Античності кров гладіаторів вважалася чудовим засобом від епілепсії, слабкості й імпотенції. Серед медикаментів, які можна було знайти в середньовічних аптеках, була величезна кількість препаратів людського походження: перетерті черепи та кістки, шматочки шкіри і навіть законсервовані органи. Розтоплений людський жир масово використовувався для приготування мазей, а свіжа кров, змішана з травами та спеціями, вважалася ефективним засобом від запаморочення.

При цьому подібні практики були не лише під час темного Середньовіччя. У розпал Ренесансу лікарі радили своїм пацієнтам мармелад із людської крові, а після того, як британці почали привозити додому знахідки з археологічних поїздок до Єгипту, порошок із мумій ненадовго набув статусу наймоднішої біологічної добавки. Останній відомий випадок, коли в Європі продавали кров страченого злочинця, стався зовсім недавно — у 1908 році.