Ще сто-двісті років тому будні та вихідні дні людей були наповнені яскравим сонячним світлом, а вечори, як правило, проходили під покровом м’якого теплого світіння свічки або полум’я.
Так було раніше, однак зараз більшість із нас не отримує достатньої кількості природного світла протягом дня. Середньостатистична людина проводить більше 40 годин на тиждень на роботі.
Виходить, що більшу частину світлового дня ми проводимо під штучним освітленням.
Первісна функція штучного світла полягала в оптимізації темряви для виконання візуальних завдань. Функціонуючи при штучному освітленні, організм починає активно придушувати гормон сну. В результаті людина не відчуває сонливості, але при цьому її настрій починає різко погіршуватися.
Штучне світло дозволяє нам бачити, але не підтримувати наше емоційне, естетичне або фізіологічне благополуччя. З природним світлом все по-іншому: воно містить рівний баланс всіх кольорів і відтінків, а також змінюється залежно від пори року, доби і розташування.
Людське око — штука непроста. Крім паличок і колбочок (рецептори світла в сітківці ока, які ми використовуємо для спостереження), воно має третій клас фоторецепторів, так званих IPRGC (за своєю природою це світлочутливі клітини гангліону сітківки), які визначають час доби і синхронізують наші гормональні цикли.
Яскраві насичено-сині відтінки (небо, вода) змушують організм не спати, залишатися енергійним, а також чітко розрізняти дрібні деталі та кольори. А теплі відтінки заходу і полум’я свічки як би говорять організму про те, що вже час розслаблятися, відновлювати сили й налаштовуватися на сон.
Вплив денних циклів природного світла відіграє важливу роль для загального стану здоров’я, оскільки вони синхронізуються з гормональними циклами. А ті, у свою чергу, регулюють обмін речовин в організмі, впливають на настрій, сон і загальний стан здоров’я.
