Благодійність давно стала доброю традицією в світі, і просто чудово, що українці дедалі активніше допомагають один одному. До руху хочеться приєднатися, але це не завжди легко. «Що подумають інші? Я не можу віддати більшу суму, кому допоможуть мої N гривень? Я не знаю, з чого почати» — це абсолютно нормальні питання, які, напевно, колись ставила собі кожна людина, яка вирішила допомогти.

Але якщо ви засумнівалися, значить, уже спитали себе про головне: а чи маю я допомагати? Від цього до ствердної відповіді рівно стільки, скільки до кінця тексту.

Допомагайте, коли можете

З благодійністю як з кисневою маскою у літаку: спочатку на себе, потім на дитину. Допомога іншим — право, а не обов’язок. Так, це про емпатію, співчуття і любов, але ні до чого вас не примушує. Для допомоги потрібен ресурс. Якщо він є і ви хочете ділитися — діліться. Якщо немає, подбайте про те, щоб його відновити. Допомога не має шкодити тому, хто допомагає.

Замалої допомоги не буває

Ви — крапля в океані, але без крапель не буде океану. Не існує маленької допомоги. Людей часто зупиняє думка про те, що заявлена ​​потреба завелика і сума, еквівалентна славнозвісній ціні однієї чашки кави, нікого не врятує. Це не так! Сто доларів — це десять разів по десять або сто по одному. Сто осіб — це менше, ніж живе в одному під’їзді. Навіть невелика участь — це краще, ніж нічого.

Допомагайте, чому хочете

У світі так багато справ, які потребують підтримки небайдужих. Виберіть те, що вам до душі. По-перше, це ваше право: ви ж допомагаєте не тому, що маєте, а тому що хочете допомагати. По-друге, якщо будете займатися тим, що дійсно вам близьке, то зможете зберегти мотивацію надовго. Якщо після поїздки до дитячого будинку ви ще два тижні приходите до тями і відчуваєте докори сумління щоразу, коли хочете зайти у кафе або викликати таксі, цей варіант вам не підходить, краще підтримайте благодійний фонд, наприклад «Таблеточки».

Повторимося: допомога не має шкодити, а вам треба залишатися в ресурсі. Завжди хотіли собаку, але не можете її завести? Поїдьте у притулок (наприклад, у «Сіріус»): тамтешнім песикам потрібні любов та увага. Вмієте малювати і любите дітей? Малюки у лікарнях потребують не лише допомоги, пов’язаної з лікуванням, а й того, щоб розважатися і відключатися від непростих буднів.

Будьте ефективні

Навіть маленька допомога може стати більшою, якщо використовувати її ефективно. Розгляньмо на прикладі притулку для тварин. 1 кг сухого корму, куплений вроздріб, буде коштувати дорожче, ніж та сама кількість у 20-кілограмовому мішку чи при купівлі гуртом, як це зазвичай відбувається, якщо потрібен великий об’єм. Тому нехай вас не бентежить ідея переказати волонтерам гроші. Так, зусиль — і, отже, вашої участі — у процесі менше, але допомоги більше. Якщо збиралися відвезти щось особисто, порахуйте, скільки витратите на дорогу — час і бензин. Може, віддати еквівалент у грошах? Або ж просто зв’яжіться з контактною особою і запитайте, як краще допомогти і які є потреби на даний момент. Можливо, з’явилося щось термінове, і ви зможете закрити це питання. Вимірюйте свій внесок не зусиллями, а тим, що вони можуть дати справі.

Допомагайте у зручному для вас режимі

Ідеальна картинка благодійності — робити щось постійно. Але вона далека від реальності: «обов’язкової» і «нормальної» регулярності не існує. Постійно може означати і щотижня, і щомісяця, і раз на рік. Якщо є можливість і бажання, робіть це щотижня. Ні — візьміть за традицію, наприклад, брати участь у зборі подарунків для людей похилого віку на Різдво чи раз на півроку перебирати сезонні речі і віддавати їх на добрі справи. Або долучайтеся від часу до окремих благодійних активностей, наприклад купіть брелок на заході Happy Paw. Допомогти краще, ніж не допомогти, робіть це так, як вам комфортно.

Не мовчіть про допомогу

«Роби добро і кидай його в воду» — ця фраза означає, що не варто чекати за добрі справи подяки. Але її часто розуміють як «зробив — забудь і йди далі». Тому говорити про надану допомогу якось ніяково: здається, що це буде виглядати як розхвалювання себе. Але у мовчання є і інший бік.

Люди — соціальні тварини: чим більше їх допомагає іншим, тим більше будуть брати  приклад. Не мовчіть про допомогу. Розкажіть про свій досвід. Поділіться тим, як це робили і що при цьому відчували. Так ваші друзі і знайомі будуть менше сумніватися, якщо замисляться про те, щоб допомагати.

Думайте на перспективу

Замість стратегії «треба б комусь чи чомусь допомогти» спробуйте підхід «як я можу допомогти у цій справі?» чи «як я можу зробити це, щоб ще й комусь допомогти?» . Якщо якісь предмети одягу чи побуту більше вам не потрібні, подумайте, кому вони могли б стати в нагоді. Можете зазирнути на благодійний ярмарок чи у магазин типу київської «Ласки» — також шопінг, але задля благої справи.

Допомагайте цінним

Трапляється, люди віддають на допомогу іншим «валізи без ручки» — то, що вийшло з ладу, але що шкода викинути. Нездатність позбавлятися від мотлоху — відповідальність того, хто не може з цим впоратися. Не варто перекладати її на когось, хто, можливо, і так перебуває у непростій ситуації. Оцінюйте допомогу за фінальним результатом: тим, наскільки вона буде помічна і як її можна використовувати.