«Чим старшою стаю, тим більше розумію свою цінність»: 8 цитат з інтерв’ю Бейонсе

Про підхід до роботи

Коли ми починаємо новий проєкт, я збираю свою команду і ми молимося. Потім я пересвідчуюся, що ми всі чітко розуміємо наміри та сенс того, що ми робимо. У процесі я віддаюся роботі повністю. Коли продукт готовий і виходить у світ, я відпускаю його, тому що він більше не мій.

Про силу бути собою

Чим старшою я стаю, тим більше розумію свою цінність. Я усвідомила, що повинна взяти під контроль свою діяльність і свою спадщину, тому що хочу говорити зі своїми шанувальниками відверто. Я прагну, щоб мої слова і моє мистецтво виходили безпосередньо від мене. У моїй кар’єрі були моменти, коли я не розуміла, що можу сказати «ні». У всіх нас є більше влади, ніж ми думаємо.

Про любов про себе

Багато хто з нас ріс, бачачи, що наші батьки поводяться так, ніби вони супергерої. Більшість жінок були змушені ігнорувати симптоми, щоб піклуватися про всіх інших, а не про себе. Але я більше не одна з тих людей. Після важкої вагітності мені знадобився рік, щоб сфокусуватися на своєму здоров’ї. Тепер моє здоров’я в центрі уваги. Мені важливий мій раціон, я вдаюся до голковколювання, медитації, візуалізації та дихальних вправ.

Якби хтось сказав мені 15 років тому, що моє тіло буде піддаватися стільком змінам і що я буду почуватися більш жіночно і впевнено зі своїми формами, я б не повірила. Але діти та зрілість навчили мене цінувати себе за межами моєї зовнішності. Я хочу, щоб більше людей зосередилося на тому, щоб відкрити красу всередині себе, а не критикувати інших людей.

Про стрес

Я думаю, що найбільш стресова річ для мене — баланс між роботою і життям. Переконатися, чи залучена я в життя дітей: відвезти Блу в школу, а Румі та Сера на їхні гуртки, сходити на побачення з чоловіком і бути вдома вчасно, щоб повечеряти з родиною, — усе це, коли керуєш компанією, стає випробуванням. Жонглювання всіма цими ролями стресове, але я думаю, що це історія будь-якої мами, що працює.

Про усвідомленість

Я жертвую свій одяг благодійним організаціям, які допомагають жінкам встати на ноги. І, звісно, я залишаю свої речі для доньок.

Ми живемо у прекрасний час реального прогресу до прийняття. Я дуже пишаюся прогресом, досягнутим у спільноті ЛГБТ і навколо неї. Мужність перевизначається. Жінки не змагаються з жінками. Вони більше не прагнуть бути найкращими в усьому. Вони просто хочуть бути найкращими. Різноманітність та інклюзивність виходять за рамки раси.

Я почала шукати сенс, коли життя стало підносити мені складні уроки. Я дізналася, що весь біль і втрати насправді — подарунок. Викидні навчили мене, що я повинна стати матір’ю для себе, перш ніж стати матір’ю для когось іншому. Потім у мене з’явилася Блу, і пошуки моєї мети стали набагато глибшими. Я померла і відродилася заново у стосунках. Бути «номером один» перестало бути моїм пріоритетом. Зараз перемога для мене — створення мистецтва і спадщини, яка буде жити далеко за межами мене.