Через півтора року після початку пандемії COVID-19 ми все ще багато чого не знаємо про новий коронавірус і про те, як саме він впливає на організм. Проте ми знаємо, що в деяких груп людей симптоми більш виражені та що смертність серед деяких груп населення вище. Це чоловіки, літні люди, кольорові люди і особи з хронічними захворюваннями. 


Джоенн Менсон, доктор медицини, доктор філософії, начальник відділу профілактичної медицини в Брігамскій лікарні, професор Гарвардської медичної школи. Вона стала співавтором статті, нещодавно опублікованої в Annals of Internal Medicine, про те, що ми маємо знати про гендерні відмінності в здоров’ї під час пандемії COVID-19. Хоча в нас і немає наразі відповідей на всі запитання, Менсон зазначає, що ми знаємо, з чого почати: з конкретною біології та поведінки, які визначають наше здоров’я у будь-який інший час.

Наші запитання і відповіді Джоенн Менсон, доктора медицини, доктора філософії.


Чому ми вивчаємо відмінності між статями з погляду здоров’я?

Медицина, яка враховує гендерну проблематику, надзвичайно важлива для забезпечення оптимального медичного обслуговування та поліпшення здоров’я населення. З огляду на нашу нинішню увагу до точної медицини, медицина, що враховує стать і гендерну проблематику, має основоположне значення для досягнення цієї мети. Можливо, було б корисно уточнити, що ми маємо на увазі під цими умовами. Коли ми говоримо про гендерні відмінності, ми говоримо про біологічні та фізіологічні риси, які характеризують чоловіків і жінок. Щодо гендерної проблематики, то ми говоримо про соціально-культурні ролі чоловіків і жінок, а також про різноманіття гендерного спектру.


Існує багато гендерних відмінностей у здоров’ї – від факторів ризику до надійності діагностичного тестування та реакції на терапевтичні препарати і методи лікування. Гендерні ролі та поведінка також впливають на більшість аспектів нашого здоров’я, зокрема на нашу взаємодію із системою охорони здоров’я.


Що варто враховувати, коли ми говоримо про здоров’я з погляду статі?

Біологічні відмінності

Гендерні біологічні відмінності стосуються багатьох аспектів охорони здоров’я. Ми знаємо, що існують величезні відмінності в поширеності захворювань за ознакою статі. Деякі стани більш поширені в жінок, наприклад такі, як остеопороз, розсіяний склероз, аутоімунні розлади і депресія. Є захворювання, які частіше зустрічаються у чоловіків, – це ішемічна хвороба серця, хвороба Паркінсона й БАС (бічний аміотрофічний склероз). Тобто ми вже знаємо про відмінності в поширеності захворювань, але не менш важливо мати на увазі, що існують відмінності за ознакою статі й у тому, як проявляються захворювання. Як приклад наведемо симптоми серцевих захворювань. Велика кількість симптомів збігається, але є і явні відмінності: серцеві напади, як правило, викликають сильний біль у грудях, але це симптом, більш поширений у чоловіків. У жінок частіше, ніж у чоловіків, виникають такі симптоми, як нудота, задишка або біль у щелепі або шиї.

Деякі стани більш поширені в жінок, наприклад такі, як остеопороз, розсіяний склероз, аутоімунні розлади і депресія. Є захворювання, які частіше зустрічаються у чоловіків, – це ішемічна хвороба серця, хвороба Паркінсона й БАС (бічний аміотрофічний склероз).

Коли ми розробляємо й призначаємо ліки, враховуємо, як із ними взаємодіють статеві гормони, а також відмінності в розмірі тіла, метаболізмі та виведенні ліків. Багато препаратів мають різні рекомендації щодо доз у чоловіків і жінок через ці відмінності. Отже, існують відмінності не лише в поширеності захворювань, а й у симптомах і реакції на терапевтичні препарати.


Це актуально й для інфекційних захворювань, тому що існує біологічна основа для гендерних відмінностей в імунній відповіді. Ми знаємо, що деякі гени, що визначають нашу імунну відповідь, знаходяться на X-хромосомі. Гормональні відмінності також можуть пояснити той факт, що жінки, як правило, мають більш стійкі імунні реакції, ніж чоловіки. Крім того, ми знаємо, що найчастіше погані клінічні результати в літніх людей і тих, у кого є супутні захворювання, як-от діабет, ожиріння, гіпертонія та ішемічна хвороба серця. Ішемічна хвороба серця, емфізема й деякі інші фактори ризику частіше виникають у чоловіків, ніж у жінок.


Також у чоловіків частіше, ніж у жінок, виникає почуття непереможності: «Це не вплине на мене, тому мені не потрібно турбуватися».

Важливо думати про стать і гендер, коли ми говоримо про вплив стану здоров’я на емоційне благополуччя. Відомо, що жінки більш схильні до розладів, пов’язаних зі стресом, як-от тривога, депресія і посттравматичні стресові розлади. Щодо пандемії COVID-19, то, хоча чоловіки частіше вмирають від коронавірусу, жінки частіше стикаються з  довгостроковими психічними та емоційними наслідками.


Соціально-культурні та поведінкові відмінності

Існує багато поведінкових факторів, які можуть бути пов’язані з ризиком зараження інфекцією, а також із ризиком поганого результату. На здоров’я загалом впливає і багато соціально-культурних факторів, зокрема наша передбачувана гендерна роль у суспільстві.

Деякі приклади: наскільки ймовірним є те, що людина звернеться за медичною допомогою через появу симптомів, наскільки уважно вона ставиться до медичних показань і прийому призначених ліків і навіть до миття рук як профілактики трансмісивних хвороб. Все це є важливим для загального здоров’я, а також для ризику виникнення COVID-19. Деякі дослідження показують, що гендерні відмінності – на користь жінок у багатьох із цих сфер.


Також у деяких країнах існують величезні відмінності в курінні між чоловіками і жінками. Куріння є фактором ризику розвитку багатьох захворювань, включно з важким протіканням COVID-19.

Зі свого боку жінки сильніше постраждали від втрати робочих місць і фінансових труднощів, пов’язаних із пандемією, адже у сфері послуг, яка найбільше постраждала від пандемії, жінок працює набагато більше.


Що показують дані дослідників про те, як COVID-19 впливає на чоловіків і жінок?

У більшості країн чоловіки і жінки схильні до однакового ризику заразитися COVID-19. Однак у чоловіків частіше бувають погані клінічні результати і вище ймовірність захворіти критично. Також серед чоловіків вища смертність. Наприклад, в Італії звіт за квітень показав, що майже 70% смертей від COVID припало на чоловіків. У Сполучених Штатах частка смертей, пов’язаних із коронавірусом, які припадають на чоловіків, наближається до 55–60%. Інші країни, які розглядали це питання, зокрема Китай і Південна Корея, також зазначали відмінності між чоловіками і жінками.


Як ви думаєте, чому COVID-19 впливає на чоловіків і жінок по-різному?

Жінки, як правило, мають більш надійний вроджений імунітет і більш сильну імунну відповідь. Вони також, як правило, краще реагують на вакцинацію, ніж чоловіки. Ми також знаємо, що статеві гормони, зокрема естроген, прогестерон, тестостерон, відіграють роль в імунній відповіді.

Ми також мусимо подумати про запальну реакцію, яка виникає в легенях, і цитокіновий шторм, який часто призводить до виникнення дихальних розладів і необхідності механічної вентиляції. На цей процес також можуть вплинути статеві гормони. Естроген і прогестерон можуть зіграти свою роль у тому, щоб імунна відповідь не потрапила в овердрайв і викликала цей цитокіновий шторм. Це може допомогти в придушенні й модуляції запальної реакції. Таким чином, ці гормональні відмінності можуть сприяти гендерним відмінностям у результатах COVID-19.


Наразі проводяться рандомізовані випробування, щоб використовувати інформацію про гормональні відмінності в імунній відповіді. Наприклад, проводяться дослідження щодо впливу трансдермального естрадіолу і прогестерону на поліпшення імунної відповіді та придушення прозапальної відповіді та цитокінового шторму, які можуть збільшити ризик поганих клінічних результатів.


Отже, гендерні фактори мають вирішальне значення для нашого спільного здоров’я, а також для ризику розвитку або смерті від COVID-19. Ми вважаємо, що гендерні фактори мають бути внесені в дослідження, клінічну практику та заходи охорони здоров’я. Це може привести до більш ефективних стратегій профілактики і лікування, а також до поліпшення здоров’я всього населення.

Джоенн Менсон, доктор медицини, доктор філософії, епідеміолог та ендокринолог, начальник відділу профілактичної медицини в Брігамскої лікарні, професор жіночого здоров’я в Гарвардській медичній школі та професор епідеміології в Гарвардському університеті. Її дослідницька діяльність зосереджена на ролі гормональних чинників і факторів способу життя для здоров’я, особливо в профілактиці хронічних захворювань. Джоенн Менсон отримала численні нагороди і була обрана в Інститут медицини (Національну медичну академію) у 2011 році.

goop.com