Інколи здається, що якщо закутаєшся в теплу ковдру й увімкнеш улюблений серіал, то всі проблеми та складні питання залишаться за дверима. Ми поринаємо у світ уже давно знайомих героїв, діалогів, що цитуємо  дослівно, та сюжетних поворотів, які ніколи не назвемо спойлерами, навіть знаючи, чим усе закінчиться.


Пояснити таку поведінку можна і найбанальнішим «мені це подобається», і ностальгією чи навіть терапевтикою. І саме останнє є найбільш не очевидним фактором. Бо якщо з першими двома причинами все зрозуміло та просто, то як перегляд фільму двадцятирічної давності може створювати терапевтичну дію?


Річ у тім, що, переглядаючи улюблені фільми, ми залишаємося в зоні нашого комфорту. Тобто коли ми знаємо всі деталі, ми витрачаємо менше ментальної енергії, тому відповідно відчуваємо себе більш захищено і спокійно. Таку практику найчастіше можна помітити в періоди, коли в житті є певна невизначеність, багато очікування, стресу або незавершені ситуації, які тривожать і не дають розслабитися. Тому повторний перегляд улюблених стрічок допомагає нашому мозку відпочити та прожити вже знайомі й очікувані моменти, й це приносить фізичне відчуття комфорту й тепла. До того ж така передбачливість не дає нас здивувати: ми знаємо ключові ситуації, де буде кульмінація, що буде наприкінці — простіше кажучи: знаємо, які емоції відчуємо, і свідомо йдемо саме за ними.

Річ у тім, що, переглядаючи улюблені фільми, ми залишаємося в зоні нашого комфорту.

Те саме стосується й наших звичних маленьких ритуалів, які несвідомо дають нам знати: все в порядку та під контролем, — що теж допомагає втримати свій моральний стан у непрості періоди. Будь то ранковий підйом і перегляд новин із чашкою кави, вечірні пробіжки в парку коло будинку, суботній сніданок не вдома чи перегляд Гаррі Поттера, як тільки перші сніжинки опускаються на землю, — усе це свого роду несвідома терапія, яка заспокоює нас і прямо говорить: «Усе під контролем». 


Тож тепер ви розумієте, чому відчуваєте себе так комфортно, коли робите звичні й знайомі вам речі. І наступного разу, коли тривожність і невизначеність накриє вас із головою, ви знаєте, що робити.