У чому сенс найбільш неоднозначного свята року

«Безглузде радянське свято, яке давно варто скасувати», «вигадка епатажних феміністок» або «прекрасний день весни та жіночності»? Роки йдуть, а восьме березня залишається ледь не найбільш заперечуваною датою в календарі. Політики використовують його, щоб виголосити на якомусь телеканалі чергову промову про те, що жінки — уособлення ніжності, материнської любові та краси. Корпорації — як зайвий привід змусити наївних клієнтів купити зі знижкою кілька прасок, фенів чи сковорідок. Компанії влаштовують корпоративи з безглуздими конкурсами, школи — урочисті лінійки та дискотеки для старшокласників. Здавалося б, усі задоволені, але є одна проблема — первісний зміст цього дня забутий, і замість того, щоб боротися з гендерною дискримінацією, ми просто повторюємо одні й ті самі сексистські стереотипи.

Тож яким чином день захисту прав жінок перетворився на свято квітів, цукерок і сексистських компліментів? Щоб зрозуміти цю дивну трансформацію, варто глибше вивчити історію цієї дати.

З чого все почалося

Міжнародний жіночий день зародився після того, як 1908 року робітниці нью-йоркських текстильних фабрик вийшли на масову акцію протесту проти нестерпних умов праці. Ці жінки постійно страждали від сексуального насильства з боку колег-чоловіків, були змушені працювати по 16 годин на добу й отримували за все це мізерні зарплати. Протести тривали трохи більше ніж рік, а 1909 року Соціалістична партія Америки запропонувала оголосити 23 лютого (день початку протесту) Національним жіночим днем. Німецька активістка Клара Цеткін підтримала цю ідею та вирішила перетворити дату на міжнародний день, який привертав би увагу європейців до проблем жінок. Її ідея спрацювала — щорічно тисячі француженок і німкень виходили на демонстрації, вимагаючи гідних умов праці й емансипації.

І хоча Міжнародний жіночий день зародився у Сполучених Штатах, справжнього розмаху він набув у Російській Імперії, яка на той момент охоплювала більшу частину українських земель — 8 березня 1917 року мешканки країни почали масово виходити на протестні акції, а потім до них приєдналися й інші незадоволені жителі. У підручниках найчастіше пишуть, що жінки виступали проти нестачі продуктів, але серед їхніх вимог були й очевидно феміністичні пункти — наприклад, рівна оплата праці.

На демонстраціях у Петрограді були тисячі жінок — і це навіть дратувало чоловіків-революціонерів на кшталт Льва Троцького, які хотіли відкласти протести до травня. Але саме жіночі мітинги перетворилися на повноцінну революцію, яка поклала край правлінню династії Романових. В результаті цих подій радянська влада дала жінкам не тільки право голосу, але і право ініціювати розлучення та навіть право на аборти. Однак дуже швидко з’ясувалося, що життя радянських жінок не таке райдужне, як багатьом хотілося б вірити.

Проблеми радянських жінок

Спочатку восьме березня дійсно було днем, коли жінки могли хоча б формально привертати увагу громадськості до гендерної нерівності, обговорювати свої досягнення і проблеми. Радянська пропаганда говорила, що всі громадяни повинні працювати на благо комунізму, тож від жінок очікувалося, що вони будуть працювати на рівних із чоловіками. З одного боку, завдяки цьому дівчата могли без проблем отримувати повноцінну освіту та брати активну участь у соціальному житті. З іншого — їм доводилося не тільки працювати на повну, але й брати на себе всю відповідальність за домашні справи, виховання дітей і емоційне обслуговування партнера. І, попри декларовану рівність, дівчата вкрай рідко займали високі партійні посади. По суті, ідеї емансипації використовувалися як додатковий спосіб експлуатувати жінок. Навіть легалізовані 1920 року аборти через якесь десятиліття опинилися поза законом.

Уже після Другої світової війни восьме березня почало перетворюватися на ту феєрію жіночності, консьюмеризму та краси, яку ми бачимо сьогодні. Демографічна криза змусила уряд кардинально змінити центральну думку свята, і жінок почали всіляко переконувати в тому, що материнство — головне завдання в їхньому житті. У 1960-х восьме березня стало офіційним вихідним, а значить — його почали проводити вже не на роботі (де хоча б формально проходили обговорення жіночих проблем), а в сімейному колі. Так Міжнародний жіночий день поступово втратив свій ідеологічний підтекст і перетворився на щось на кшталт західного Дня матері.

Після розвалу СРСР боротьба за гендерну рівність почала асоціюватися з комуністичним минулим, а слово «фемінізм» отримало негативну конотацію.

У чому проблема «дня квітів і жіночності»?

Звісно, немає нічого поганого в тому, щоб отримувати від своїх близьких подарунки та компліменти. Але коли ми сприймаємо Міжнародний жіночий день виключно як свято, то забуваємо про те, що справжнє завдання цієї дати — привертати увагу до гендерної дискримінації, яка досі присутня в нашому суспільстві. Щорічно від домашнього насильства гине близько 600 українок — а чимало правоохоронців навіть зараз не сприймають цю проблему серйозно і вважають, що конфлікти всередині родини стосуються виключної самого подружжя. До того ж українки досі заробляють на 28% менше своїх колег-чоловіків — вони рідше отримують підвищення, а роботодавці щиро вважають, що жінкам можна платити менше, адже їхню сім’ю напевне забезпечує чоловік-годувальник.

Цукерково-вітальний Жіночий день не тільки відвертає увагу від нерівності, що існує, а й зміцнює в нашій голові шкідливі сексистські стереотипи. Дітям ще в молодшій школі починають розповідати про те, що дівчатка обов’язково мають бути слухняними, акуратними, ніжними й турботливими, а цінних і талановитих працівниць переконують у тому, що вони — «прикраса офісу». Звісно, є жінки, яким абсолютно комфортно вписуватись у традиційні гендерні рамки. Але подібні стереотипи істотно ускладнюють життя мільйонам дівчат, які не хочуть реалізуватися виключно через материнство чи служити прикрасою колективу. Ба більше — вони привчають нас ігнорувати або навіть виправдовувати систематичну дискримінацію, яка досі панує у світі.

Найкращий спосіб відсвяткувати восьме березня, не забуваючи про витоки цього дня, — сходити на феміністичний марш чи інший тематичний захід, обговорити з колегами та рідними становище жінок у сучасному суспільстві або просто якісно провести час із подругами.