“Діти та батьки в інтернеті: путівник для безпечної подорожі”, чому варто купити книгу кожному

В Україні представили першу книгу для батьків з онлайн-безпеки “Діти та батьки в інтернеті: путівник для безпечної подорожі”, в якій зібрали основні сучасні онлайн-загрози для дітей та підлітків, поради та зіркові приклади. Її написали у співавторстві Анастасія Дьякова – Радник з питань захищеності людини в інтернеті при Віце-Прем’єр-міністрі – Міністрі цифрової трансформації України, засновник освітнього проєкту #stop_sexтинг та Аліна Касілова – менеджерка навчальної діяльності #stop_sexтинг, дитяча та підліткова психологиня, тренерка. 

Сучасні діти не розуміють, як це – жити без інтернету, соцмереж та ігор. Згідно з останньою статистикою, в Україні 96% дітей у віці 10-17 років постійно користуються інтернетом. Звісно, доступ до мережі дає можливість формувати світогляд, допомагає навчатися, розвиває уяву, впливає на родинні зв’язки, дружбу, романтичні стосунки для сучасних дітей. Але поруч із цим онлайн-світ створює безліч нових ризиків для дітей та підлітків. І в той самий час, майже 73% дітей ніколи не розказують дорослим про насилля та інші проблеми в онлайні.

Про що вам розкаже книга? Як зробити безпечним час дитини в інтернеті? Коли варто реєструватися в соцмережах? Що таке кібербулінг та як захиститися від злочинців у мережі? Які є ризики та можливості для дітей у сучасному онлайн-середовищі? Усі ці питання авторки досліджують разом із відомими психологами, зірковими гостями та успішними батьками.

Anywell публикує уривок книги.

Не хочу когось образити, але вважаю, що фото дітей найбільше цікавлять їхніх батьків і найближчих друзів, а не всіх користувачів. Тому не варто свій профіль заповнювати десятками таких фото. Ми з чоловіком не показуємо молодших дітей. Я припустилася такої помилки зі старшою донькою. Вона була зі мною на багатьох заходах, і через журналістів сталася одна неприємна історія. Відтоді я намагаюся не показувати дітей. Ми маємо розуміти, що діти – особистості в будь-якому віці, і батьки не мають показувати їх на фото неохайними. Зі старшими ж дітьми краще узгоджувати, що ви публікуєте.

57% населення планети має доступ до інтернету. 1 млн нових користувачів з’являється щодня. 45% населення має сторінки в соціальних мережах. Варто поміркувати, чи поширювати фото дітей. Батьки зазвичай хочуть ділитися радістю і відкрито публікують їхні фото й відео. Також вони можуть відчувати тиск суспільства, який часто не залишає приватного простору і змушує ділитися фото чи відео дітей у соціальних мережах.

Батьки навіть створюють окремі акаунти в соцмережах для своїх маленьких дітей. Треба пам’ятати, що реєстрація дозволена лише з 13 років, і соціальна мережа має право видалити сторінку користувача молодшого віку. Тому батьки зазвичай пишуть, що вони адмініструють акаунт.

Метою батьків може бути бажання поділитися з користувачами своїм щастям або зробити з дитини «бренд» через популяризацію її сторінки, а надалі мати монетизацію з блогу дитини. Це може звучати шокуюче, але такі дії – дитяча праця. Вона регулюється законодавством. Тому має бути встановлена певна кількість годин на місяць, періоди часу протягом тижня, формат оплати. Коли ж це відбувається в родині, здебільшого про правила не замислюються.

Зараз у світі немає дискусій на цю тему. Так, створення блогу може сприяти креативності й розвивати комунікативні навички. Та коли дитина стає популярним блогером, це може сильно вплинути на її психічне здоров’я, дружні стосунки і приватність подальшого дорослого життя. Вирішуючи зробити дитину блогером, батьки повинні пам’ятати: вона не має достатньо знань для того, щоб зважити, чи готова бути публічною. За неї цей вибір робите ви.

Детальніше питання впливу блогерської діяльності дітей на їхнє психічне здоров’я ми обговорили з психологом.

Ця історія почалася з конкурсів краси, дітей-спортсменів, моделей. Треба себе запитати: «Кому це насправді треба?» Якщо вам, батькам, то варто чесно поговорити з дитиною, вивчити законодавство й укласти угоду, пояснити всі умови та вигоди для неї, а також дати можливість відмовитися від певних дій за деякий час. У дитини має бути право сказати «ні», і батьки мають бути готові це «ні» почути і прийняти.

Батьки також мають пам’ятати про фізичну безпеку: відомі діти можуть стати жертвами переслідування чи булінгу в школі. Треба розуміти це й домовитися з дитиною, як ви будете реагувати, якщо її впізнають на вулиці? Чи можна робити фото з кимось? Які ще ситуації можуть виникнути? Дитина має бути готова до великої кількості негативу, бо він завжди є в соцмережах.

Самооцінка дитини-блогера також формується по-іншому. Виникає псевдоеґо, бо насправді успіх в інтернеті може бути випадковістю. Багато блогерів продукують контент, і хтось стає популярним, а хтось – ні. Популярність може приходити навіть через не надто позитивні моменти, як-от розлад мовлення.

Варто пам’ятати про вигорання, бути до нього готовим і розуміти, що робити далі, оскільки дуже непросто постійно продукувати контент. Корисним може бути встановлення певних термінів, коли можна змінити укладену угоду. Дитина має право відмовитися від такої діяльності й вибрати приватність. Вигорання і депресія можуть виникнути також через те, що приріст аудиторії зупиниться: дитина робить усе те саме, а кількість підписників не зростає.

Нам здається, що безпечно ділитися фото і відео дітей, бо так робили наші батьки. Вони показували фотоальбоми гостям і родичам. І тоді це справді було безпечно, бо ми особисто знали цих людей, а фото залишалися в нас удома. Але в час життя онлайн ця реальність змінилася. Розміщуючи фото чи відео з дитиною в соціальних мережах, ми робимо їх доступними для кожного другого жителя планети. Тому найменше, що може статися, це використання фото- чи відеоматеріалів з дитиною без вашого дозволу.

«У моєї доньки синдром Дауна – явище, яке, здається, має більше значення для інших людей, ніж для нас. Я часто пишу про неї у своєму маленькому блозі. Анекдоти й думки, історії нашого насиченого життя для невеликої, але обнадійливої групи читачів. Я ніколи не називаю своїх дітей на ім’я і рідко публікую їхні фотографії. Але одного разу це було необхідно. І саме тоді фото було викрадене. Гарний знімок обличчя доньки, один з моїх улюблених, був розміщений на вебсайті з фотографіями та поширений безкоштовно. Потім знімок знову викрали: цього разу він був розміщений на сторінці вебсайту однієї з клінік і на банері на будівлі в Іспанії». 

«…у відеороликах зазвичай юні дівчата займаються йогою чи гімнастикою. Незнайомці залишають коментарі багатьма мовами на кшталт «прекрасна богиня», «красива Барбі». Більшість коментарів не мають явного сексуального характеру. Але в них є часові позначки, що пов’язують повідомлення користувачів з певним моментом у відео».

Перед публікацією фото і відео передивіться матеріал. Переконайтеся, що дитина одягнена, немає сексуалізованих поз. Світ дуже різний, і ми маємо зважати на це, коли публікуємо такий контент.

Розміщуючи фото дитини в соціальних мережах, ви створюєте її цифровий відбиток (сукупність інформації про користувача в мережі), який залишається з нею на все життя. Тобто, якщо ви публікуєте фотонеохайної дитини, оголеної чи в смішному вигляді, це залишається в її цифровій історії назавжди і може стати причиною цькування в інтернеті чи в офлайн-житті.

Колись мешканка США виклала фото маленького сина, який на Геловін вдягнувся в дівоче вбрання. До фото вона залишила коментар-жарт, буцімто її син – гей. Хлопчик виріс і пішов до школи, а його однокласники випадково натрапили на цю публікацію. Хлопчик страждав від постійного булінгу онлайн та в школі, у нього виникли психічні проблеми. Так один не надто вдалий коментар, сміховинне фото можуть зруйнувати все життя дитини.

Варто пам’ятати: матеріали залишаються в мережі назавжди, їх непросто видалити. Навіть якщо ви видаляєте публікацію, вона залишається на сервері й інколи – у вільному доступі. Часто інші користувачі встигають скопіювати публікацію до того, як ви вирішите її видалити. На жаль, наслідки можуть не обмежуватися шкільним періодом. Під час зарахування дитини на стажування чи подальше навчання інформацію про неї шукатимуть в інтернеті, і ваша публікація може зашкодити здійсненню її мрії.

Інколи батьки думають про дитину як про свою власність. Начебто, якщо вони її народили, можуть усе за неї вирішувати. Але ж, викладаючи матеріали без дозволу, ми порушуємо право дитини на приватність. Не кожна людина готова бути публічною та відкрито розповідати про своє життя всьому світові.

Усі фото з дитиною, які я публікую, завжди попередньо показую їй. Донька може відмовитися їх розміщувати. Тоді я, звісно, не буду їх постити. Інколи вона в щось цікаве грає, і мені хочеться зробити фото чи відео. Донька може сказати: «Не знімай». Тоді я питаю: «Ти не хочеш, аби я знімала чи публікувала?» Вона відповідає: «Публікувала. Знімати можеш». Я не силую її ніколи до цього. Вважаю, що ми маємо прислухатися до дитини. Це її право на приватність. Був випадок, коли донька хотіла поширити фото, а я розуміла, що вона в купальнику. Тож пояснила, що таке фото не можна публікувати. І вона це підтримала.

Із друзями в нас теж домовленість: завжди питати, чи можна публікувати фото й відео, де ми разом.

Досить часто бачу в соціальних мережах негарні, на мою думку, фото дітей, які публікують батьки. Незалежно від віку не можна викладати фото оголених дітей. Я не радив би розміщувати інформацію, які гуртки відвідує дитина, де навчається. Це питання безпеки. Не варто оприлюднювати приватну інформацію в мережі. Ми не знаємо, хто, з якою метою та коли може використати ці матеріали. Треба дуже добре подумати, коли розміщуєте фото: чи хотіли б ви, якби були дитиною, щоб ці світлини потрапили в мережу.

Ми питаємо в дітей перед тим, як публікувати спільні фото в соцмережах. Це завжди спільне рішення. Обличчя молодшого сина ми поки що не показуємо.

Батьки повинні моделювати поведінку, яку очікують від своїх дітей. Вони мають поважати право на приватне життя – одне з основних елементів Конвенції про права дитини. Якщо говорити простіше, батькам слід уникати обміну зображеннями своєї дитини в інтернеті, перш ніж вона зможе зрозуміти цю концепцію і дати свою згоду. Ви б не хотіли, щоб хтось переглядав ваші старі фотоальбоми та публікував їх у мережі, правда? Поважайте конфіденційність дитини та захищайте її зображення.

Правила публікації фото чи відео з дитиною в соціальній мережі.

• Упевніться, що дитина одягнена, має охайний вигляд, поза не сексуалізована.
• Перевірте, чи на задньому плані немає приватної інформації (номера школи, записаних на дошці телефонів, ознак, за якими легко визначити місце навчання чи проживання тощо).
• Не публікуйте смішні фото дитини.
• Не вказуйте геолокацію та не фотографуйтеся
  біля будівлі школи.
• Подумайте, чи не нашкодить така публікація приватності чи репутації дитини зараз або в майбутньому.
• Запитайте в дитини, чи вона згодна на розміщення таких матеріалів. Якщо так, разом виберіть фото чи відео.

ЗАВДАННЯ
Обговоріть ці поради з рідними та друзями, які публікували фото з вашою дитиною. Домовтеся про правила, які фото й відео можна розміщувати. Подивіться, які фото з дитиною вже є в соцмережах родичів і попросіть видалити ті, що порушують правила.
Якщо дитина навчається в закладі дошкільної чи шкільної освіти, відвідує додаткові гуртки, ви маєте знати, що заборонено публікувати фото з нею без вашої письмової згоди. Обговоріть це з учителем та іншими батьками. Домовтеся про правила взаємодії.