Наша шкіра — перший і головний фізичний бар’єр для різних вірусів і бактерій. І у неї є імунітет. Але спершу трохи анатомії.

Якщо зазирнути всередину шкіри, можна побачити корнеоцити, які знаходяться максимально близько до поверхні та відповідають за бар’єрну функцію шкіри, є фізичним «щитом» для шкідливих бактерій. За ними розташований товстий шар кератиноцитів, які складають основу епідермісу та відіграють важливу роль для імунного захисту шкіри.


Серед них можна побачити клітини Лангерганса. Це перші імунні клітини, з якими стикається на своєму шляху будь-який патоген, що контактує зі шкірою. Вони блокують запальні процеси: виробляють антигени, які оточують бактерію, не даючи їй ніяких шансів.

Клітини Лангерганса взаємодіють з імунними Т-клітинами. Вони присутні в епідермісі та в дермі, відповідають за різні імунні процеси: перші при активації вбивають шкідливі клітини, а другі відіграють модулюючу роль в імунній відповіді шкіри. Є ще один вид — дендричні клітини. Вони живуть глибоко — в дермі шкіри, і їхнє завдання — зібрати антиген із пошкодженої клітини, обробити його та передати Т-клітинам.


Коли у шкіру проникає несприятливий «гість», дендричні клітини та кератиноцити посилають сигнал про пошкодження клітин. Кератиноцити виробляють спеціальні антимікробні пептиди, які допомагають обеззброїти бактерії. Дендричні клітини тим часом мігрують у лімфу шкіри та створюють антигени, які борються з розповсюдженою інфекцією. В цей час блукаючі Т-клітини повертаються до верхніх шарів шкіри та вбивають інфіковані клітини.

До чого це все, запитаєте ви? Та до того, що саме такі процеси відбуваються у людей, які страждають хронічними запальними захворюваннями — акне, розацеа, кератозом, атопічним дерматитом, екземою та гіперчутливістю шкіри. І саме збій у роботі імунної системи шкіри може позначитися на її здоров’ї і зовнішньому стані.


Як цьому протидіяти


Що впливає на імунітет шкіри, запитаєте ви? Відповідь буде короткою: мікробіом. Так-так, саме від правильного поєднання й оптимальної кількості хороших бактерій залежить здоров’я шкіри. І саме з нього варто починати піклуватися про мiсцевий імунітет.

Поняття «мікробіом шкіри» з’явилося лише в 2005 році. З того моменту почалося його активне вивчення та пошук ланцюжків, які пов’язують його функціонування зі здоров’ям людини.

Згідно з дослідженням, проведеним у 2013 році , імунітет формує мікрофлора шкіри. Дослідники вважають, що вона навіть більше впливає на шкіру, ніж кишковий мікробіом.


Інше дослідження показало, що компоненти мікробіоти сприяють активації та розширенню різних видів Т-клітин — як у нормальних, так і в патологічних умовах, що кардинально покращує вроджений імунний захист шкіри.

З цього всього випливає висновок: мікрофлора та мікробіом шкіри відіграють важливу роль у підтримці місцевого імунітету, сприяють загоєнню ран, обмежують вплив алергенів і ультрафіолетового випромінювання, зводять до мінімуму окисне пошкодження клітин і зберігають шкіру щільною та зволоженою.


Як підтримувати мікробіом шкіри?


Питання, на яке на 100% правильно вам ніхто не відповість, бо мікробіом людини ще недостатньо вивчений. Більш того, у кожного з нас він відрізняється, а його бактеріологічний «склад» може змінюватися з плином часу, у відповідь на різні запальні процеси або навіть під впливом різного клімату (рівень вологості/сухості повітря).

Ще багато чого треба зрозуміти про те, як конкретні мікроби формують імунну систему шкіри, чому ми «толерантні» до наших шкірних мікроорганізмів і як імунні реакції на ці мікроорганізми сприяють шкірним захворюванням. Але вже відомо, що мікробіом існує в певних умовах, на які ми цілком здатні вплинути. Нижче — кілька порад щодо збереження оптимального мікробіома шкіри.


  1. Контролюйте рівень pH шкіри. Мікробіом віддає перевагу кислому середовищу (рН близько 5,0). За таких умов він процвітає (в хорошому сенсі) і гальмує ріст патогенних мікроорганізмів.
  2. Скоротіть до мінімуму використання дезінфікуючих засобів для рук, мила, агресивних очищувальних засобів для шкіри обличчя та волосся. Вони сприяють дисбактеріозу шкіри і викликають дисбаланс мікробіома, що може спричинити появу/спалахи псоріазу, алергії, екземи, контактного дерматиту, акне, лупи, розацеа та навіть передчасне старіння шкіри.
  3. Їжте правильну, здорову їжу та пийте воду. Дослідження показують, що це дійсно впливає на вашу шкіру і її мікробіом. Правильні жири, білки, вуглеводи, овочі яскравого кольору та чиста вода — програма «мінімум».
  4. Подбайте про свій кишечник. На проблеми зі шкірою, як не крути, але таки впливає мікробіом кишечника і його здоров’я в цілому. Тому лікарі рекомендують щодня приймати пробіотики (оптимально — з їжі).
  5. Тренуйтеся кілька разів на тиждень. «Якщо ви правильно і збалансовано харчуєтеся, то піт, який виробляють залози, швидше за все, є пребіотиком для мікробіома шкіри», — каже Кара Фіцджеральд, доктор біологічних наук, що спеціалізується на біохімії харчування.
  6. Спробуйте наносити пробіотики місцево — на поверхню шкіри. Вони зміцнять бар’єр, поліпшать здатність шкіри стати та залишатися зволоженою, скоротять чутливість і почервоніння шкіри, позбавлять від сухості й дискомфорту, а також відновлять pH-баланс. Вибирайте продукти, у складі яких — суміш про- і пребіотиків. Приклади таких інгредієнтів включають будь-які, що починаються з «Lactobacillus…», «Bifidabacterium…», «Vitreoscilla…».