Майже кожен з нас хоча б раз замислювався над практиками медитації. Хтось через тривогу, хтось через панічні атаки, хтось через безсоння. Спочатку завжди постає питання: «Чи все я роблю правильно?» або «З чого почати?»

Ми поставили запитання про все, що здавалось невідомим про медитації, Аюрведу та її методи. Чи справді медитувати треба всім або тільки зі спеціальної нагоди? Відповів на питання невролог, доктор Аюрведи та Су-Джок, рефлексотерапевт Віктор Мацишин. 2 грудня Віктор — спікер на форумі для жінок WOMEN POWER FORUM. Можна завітати на форум та особисто послухати спеціаліста.


— Медитація буде корисна всім чи лише людям з конкретним запитом? Що таке саме трансцендентальна медитація?

Моя відповідь — медитація корисна всім. Але перед цим давайте розберемось, що таке медитація. Слово «медитація» в перекладі з латини означає «розмірковувати». Але в самому терміні «медитація» не закладено її суті. Якщо порівнювати з поняттям «медитація», то це якщо людині, у якої є якась проблема, сказати: «Вам потрібна таблетка». Слово «таблетка» не дає нам зрозуміти, у чому буде суть терапії. Тому, якщо про це казати, то медитацій є багато. Можна їх налічити понад 100. Їх усі можна розділити на три основні групи. Серед них є практики концентрації, це дуже популярні види медитацій, які зараз багато практикують і яким навчають. Друга група медитацій — це споглядання. Теж дуже гарні. Особливо коли людина переживає якийсь гострий стан, важкий дуже період і їй потрібно якось відволіктися. І третя група медитацій — це практики спонтанного самотрансцендування. Саме до цієї групи належить техніка, якої я навчаю. І можливі коментарі, які я буду надавати стосовно ефекту і потреби, стосуватимуться саме техніки «трансцендентальна медитація». І взагалі, якщо поняття «медитація», а можливо і «трансцендентальна медитація», описувати, то я би почав з того, чим вона є для мене, і я би хотів, щоб це розуміла людина, яка їй навчається. Що це технологія. Можна це назвати — навик, вміння. Це як тренажер для нервової системи. Проте це не те, у що необхідно повірити. Це не релігія, це не філософія, і це не те, що потребує зміни способу життя. Я б навіть підкреслив, що це дуже природній процес, до якого нам не треба прикладати зусиль, контролювати, концентруватися. Нам просто потрібно дати можливість йому відбутися. І саме навчання медитації — це створити умови для того, щоб це відбулося. 

Сучасний світ дуже технологічний. Фактично прогрес, який ми бачимо, напряму залежить від технологій. А технології з кожним роком вдосконалюються. Це впливає на те, що життя все більше пришвидшується, інтенсивність інформації зростає. Людина в цій ситуації виявляється слабким місцем, кожна окремо. І для того, щоб себе реалізувати, щоб йти в ногу з часом і реалізуватись в досягненнях сучасності, ця техніка дуже ефективна. Вона допомагає нам привнести стан, який ми називаємо «пробуджений спокій». Тобто це стан, коли ми одночасно досягаємо дуже глибокого розслаблення і на фоні глибокого розслаблення не засинаємо. Тобто ми є пробудженими, і ця пробудженість навіть наростає. Знімаючи електроенцефалограму або функціональне МРТ, ми можемо побачити, яка частина мозку найактивніша, а які частини, навпаки, під час медитації заспокоюються. Тому цю техніку трансцендентальної медитації я би радив — хоча б дізнатися про неї! — кожній людині. Якщо дати характеристику цьому терміну, то трансцендентальна медитація — це проста розумова техніка, якою займаються двічі на день, сидячи у зручному положенні із закритими очима. І завдяки цим 20 хвилинам ми досягаємо унікального стану глибокого розслаблення, пробудженого спокою. Це відбувається завдяки тому, що розумова активність під час медитації починає витончуватися. А так як розум і тіло між собою тісно зв’язані, то тіло починає розслаблятися. І в результаті розслаблення в тілі відбуваються процеси очищення, відновлення, оздоровлення, омолодження. Розчиняються глибоко вкорінені стреси. І коли ми повертаємось в звичне життя після медитації, ми себе починаємо почувати набагато краще, набагато ефективніше. А якщо ще максимально звузити вплив медитації — це інструмент для того, щоб навчитися управляти своїм розумом. Або вміти його тримати під контролем. Але це не пов’язано з зусиллями волі. Це той навик, який реалізується завдяки натренованості нервової системи, що ми досягаємо під час регулярної практики трансцендентальної медитації.


— Як почати медитувати, якщо робиш це вперше?

Якщо людина усвідомила, що вона повинна щось в житті змінити або навчитися чогось, і у своїх пошуках вона вибрала трансцендентальну медитацію, то перед тим, як почати медитувати, вона проходить декілька підготовчих кроків. Перший: це вступна лекція, де їй більш детально потрібно пояснити, у чому суть цієї медитації, які впливи і очікування від цієї медитації, наукові дослідження, які проведені й підтверджують її ефективність. Другий крок — це пояснення механіки практики, у чому її суть, яким чином реалізується ефект від медитації. Тут ми занурюємося в тонкощі, особливості та відмінності від інших практик медитації. І тут ми пояснюємо, як підготуватися до самого курсу навчання і плануємо час для занять. Саме навчання займає чотири дні. Тривалість кожного заняття — від години до двох. Перше заняття — індивідуальне. Тобто людина приходить на підібраний для неї час. Наступні три дні, ми їх називаємо «дні перевірки», йдуть поспіль. Наприклад, ми в понеділок починаємо навчання, коли людина приходить індивідуально. У вівторок, середу і четвер ми теж плануємо приблизно по півтори години часу на кожне заняття. Після такого курсу людина далі вже може практикувати самостійно. Вона за цей курс отримає і розуміння, і досвід, і перші результати від практики. Це дуже комфортно, оптимістично, обнадійливо, і не потрібна віра, бо це працює саме собою. Але не завжди буває, що людина може виділити чотири дні, але потреба навчитися велика. Тоді як підготовчу можна спробувати техніку, яку можна освоїти за 10–15 хвилин. Для цього треба просто сісти в комфортному положенні, закрити очі й поспостерігати за своїм диханням, не намагатися активно відганяти думки і не намагатися про щось активно думати. Просто спостерігати, як природно ми вдихаємо-видихаємо, не втручаючись в цей процес. Тобто не намагатися дихати сповільнено, затримуючи дихання, або не намагатися швидко видихати, сповільнюючи вдих. Навіть в цій ситуації відчути себе у ролі глядача, який спостерігає за цим процесом. Буває, що це не так легко, як здається. Але ми радимо 3–5 хвилин протягом деякого часу, два-три, а то і п’ять разів на день попрактикувати. Це підготовче. 


— Чи потрібно медитувати дітям?

Діти, десь з 5 років і до 10, навчаються дитячій техніці, яка допомагає їм шукати підтримку і опору в собі. Це дуже гарні інструменти. Якщо батьки медитують і хочуть, щоб їхні діти медитували теж, то для дітей до 10 років є спеціальна техніка. А після 10 років дитина вже проходить курс навчання для дорослих на чотири дні, а далі практикує сама. А діти до 10 років проходять коротке навчання на один день. 


— Як розпочати знайомство з Аюрведою?

На сьогоднішній день є достатньо багато інформації в інтернеті. Є і книги, але їх не так багато, і не всі з них я радив би. Тому, мабуть, найкраще було б консультуватися з тим, хто практикує Аюрведу. Це не філософія, це — практичні знання, це — практична наука. Тому, щоб не розчаруватися, краще поспілкуватися з тими, хто використовує Аюрведу професійно в житті, дає рекомендації і поради і досягає результату. Це можуть бути різні курси, можуть бути семінари або майстер-класи. Ми сприймаємо Аюрведу як підхід до здоров’я, що прийшов до нас з Індії (дехто так і каже, що це індійська народна медицина), я тут не зовсім згоден. Індія — це просто те місце, де це знання зосередилось і знаходилось «на зберіганні». Оскільки в самій Індії є музеї Аюрведи Вайдьяратнам в Кералі, і є експозиція, де представлено походження Аюрведи, та самі індуси стверджують, що це знання принесли люди з Півночі. Там є зображення такого «козака» на білому коні, з широкими плечима, блідою шкірою, мускулистого — зображення чоловіка, дуже близького до скандинава. Відомо, що в давнині скандинави емігрували і через наші землі, там де було Трипілля, потім до Іранської цивілізації. Це все фактично були території, де це знання залишило свій слід і сконцентрувалося в Індії. І до останнього часу існувало в локальному прояві. Аюрведа була адаптована до культури, до способу життя, до стилю життя, до кліматичних умов. Але, по суті, Аюрведу можна адаптувати до будь-якого клімату, до будь-яких умов, до будь-якої культури. І в цьому є велика заслуга Махаріші Махеш Йогі, який це знання приніс, як і техніку трансцендентальної медитації, на Захід. Він просто зібрав навколо себе найвидатніших на той час спеціалістів з Аюрведи, які, приїхавши на Захід, побачивши особливості життя людей тут, змогли ці знання адаптувати. І Аюрведа тут знайшла своє застосування. Я чув багато історій від лікарів, які в той час проходили це навчання і були навіть трішки розгублені на початку: «Про що вони говорять, ці індуси?» А коли починали практикувати, то бачили, як це гарно працює. Тому я б сказав, що це дуже глибоке знання, древнє знання. А якщо припустити, що воно завжди було, скільки існує людство? І походження — це «веда», можна сказати, той рівень Всесвіту, який є поза часом. Тобто це та реальність, що містить в собі безмежний потенціал творчості, енергії, нездоланності в концентрованому вигляді, як в зіп-файлі. А потім в якийсь момент він розархівовується. І вже з’являється у вигляді якихось знань. Аюрведа тим і цікава, що вона не має стосунку до того, як ми звикли це сприймати через час. Що хтось це придумав, хтось зробив ще краще, а хтось взагалі заперечив. Аюрведа — це знання, яке не змінилося, хоч йому більше ніж 3000 років за найгрубіших підрахунків. Хоча, я думаю, що воно набагато давніше — ми маємо тексти Аюрведи, яким 3000 років, і за цей час тексти ці не змінилися. Тобто за цей час ніхто не зміг нічого заперечити або поміняти.


— Чим особлива аюрведична дієта? Що можна та що заборонено їсти під час неї?

Суть аюрведичної дієти не в тому, щоб щось забороняти, а в раціональності. Тобто вмінні управляти своїм харчуванням, враховуючи всі свої побажання. Не заперечувати: «Не можна!». Скажу прямо: Аюрведа — це наука не про заборони, це наука про міру. Навчитися для себе і зрозуміти: в який час, в який сезон, в якому віці, для якої конституції той чи інший продукт підходить більше чи менше. І ми маємо зрозуміти свою особливість і конституцію — а це я відніс би до унікального моменту Аюрведи, я не зустрічав цього в інших підходах, але в Аюрведі це основа основ. Тобто ми не можемо рухатись в плані рекомендацій і порад, давати схеми лікування або оздоровлення, якщо ми не розуміємо конституцію. Конституція — тут ключовий елемент. Навчитися цьому — дуже природно. Потрібно тільки трішки часу. Щоб досягти успіху, треба трохи попрацювати: і щоб навчитися їздити на велосипеді, і щоб навчитися грати на музичному інструменті. В Аюрведі треба теж трохи підучити термінологію. У нас є курс, який ми спеціально створили, щоб це все розкласти. Тому можна так сказати: що заборон я тут взагалі не бачив. А от навчитися все робити правильно і збалансовано — це так. Це, напевно, і особливість, і відповідь на те, заборонено чи не заборонено. 


— Чому ви обрали саме аюрведичну медицину?

Я її не те що обрав. Просто в той час, коли я вже закінчував медичний університет, я познайомився з цими знаннями. І була можливість на той час навчатися. В Україні був ведичний університет Махаріші, до якого приїжджали інструктори, навчали, проводили курси. Мені це було цікаво. Я навчався, хоча й не бачив себе аюрведичним лікарем в майбутньому, — це давало широту розуміння, чого, наприклад, на жаль, нема в сучасному підході західної медицини. І коли я вже почав практикувати, я бачив, що багато речей, яким не навчають сучасного лікаря, потрібні людині. Наприклад, якщо гострий больовий синдром, допоміжними є знеболювальні препарати, нестероїдні протизапальні, анальгетики, протинабрякові препарати, вітаміни. Але, наприклад, коли людина вже вийшла з гострої фази, уже перейшла в фазу, як ми називаємо, підгостру, або навіть людина переходить в фазу ремісії. Коли біль зник, але відчуття скованості лишається, дуже ефективні методи Аюрведи. Вони дають розтягнути період ремісії і навіть можуть привести до повного одужання. Ну і, звичайно, сьогодні є великий запит на те, щоб бути здоровим. Тобто коли людина не йде до лікаря, тільки коли хвороба нагадує, що вже пора, а коли людина свідомо робить свій вибір і каже: «Я би хотів знати, як керувати своїм здоров’ям». І в Аюрведі щодо цього, вважаю, є повний набір. Тому Аюрведа просто доповнила мою практику. З часу, який я витрачаю на сучасну медицину, неврологію і Аюрведу, сьогодні остання займає переважну більшість часу. І це пов’язано з тим, що Аюрведа — це дуже природно, комфортно і дуже ефективно.


— У яких випадках краще обирати саме аюрведичні методи лікування?

У всіх випадках, я вважаю, є місце для Аюрведи. Буває, якщо випадок гострий, там, де потрібен швидкий результат, у таких фазах я раджу додати якісь сучасні методи для зняття болю або припинення кровотечі, наприклад. Або якщо якесь гостре інфекційне вірусне чи бактеріальне захворювання. Але паралельно можна додавати деякі засоби для нормалізації травлення або зняття напруження в м’язах. І тільки-но ми досягаємо стабілізації, переходимо в так званий підострий стан, далі можна завдяки аюрведичним методам продовжувати. Також я би радив Аюрведу, напевно як терапію вибору, використовувати при хронічних захворюваннях для того, щоб попереджувати рецидиви, тобто загострення основного захворювання, щоб зробити більш тривалу ремісію, тобто безсимптомний період. Я б зараз, наприклад, у період, коли ми проживаємо в умовах великого стресу і виникає потреба в підтримці організму, дуже радив Аюрведу, а саме групи препаратів, які називаються расаяна. Расаяна — це те, що живить організм, підтримує його. Тобто не просто знімає симптом, подавлячи або стимулюючи якусь функцію, а препарати, які живлять, наповнюють. І для нервової системи такі препарати є. В Аюрведі це трав’яні препарати. Деякі препарати навіть використовує західна фітотерапія. Буває, що про них мало хто знає і не виникає бажання їх використати. Але наш досвід за цей час показує, що вони дуже гарно допомагають. Особливо якщо поєднати це з аюрведичними процедурами. А як правило, це дуже приємні процедури, які нагадують SPA. Наприклад парні техніки. Їх деколи називають словом «масаж», але це дуже вузьке їх розуміння, бо насправді це терапія. Робиться вона двома техніками Аюрведи — техніки панчакарми. Це масляні синхронні рухи по тілу. Триває така процедура зазвичай приблизно годину, і за цей час пропрацьовується глибоко тіло, промаслення йде в тілі. Це впливає на енергетичні зони та марман-зони. Марман-зони — це зони, які можна назвати «контактами» тіла з рівнем, що забезпечує підтримку здоров’я тіла, його життєдіяльності. І в процесі життєдіяльності ці центри можуть ослабнути. А коли ми робимо ці процедури, то за рахунок промаслення ми ніби змазку туди приносимо — у ті місця, які «пересохли». Це дає можливість відбуватися краще процесу обміну речовин. Покращується мікроциркуляція, відновлюється трофіка, живлення тканин. І це в цілому дуже позитивно відображається на самопочутті людини. 


— Ще нещодавно ми могли спостерігати досить скептичне ставлення до Аюрведи. Змінилося це сьогодні?

Я думаю, що так. Оскільки був період, коли Аюрведа була дуже популярна, була чимось новеньким і багато людей, які на той час реалізували Аюрведу, самі не мали досвіду. Можливо, це викликало деякий скепсіс і в лікарів. На сьогодні в нас є дуже багато пацієнтів/клієнтів, серед яких і лікарі. І наш досвід за ці 20 років дуже розвинувся. У нас працює багато спеціалістів з медичною освітою, які повірили в цей метод, тому що побачили, як це працює, побачили результат. Багато людей також відвідували Індію або інші країни, де використовуються схожі методи лікування. І тому Аюрведа, я вважаю, на сьогодні зайняла дуже достойне місце. І я бачу тенденцію, що Аюрведа буде користуватися популярністю все більше і більше. Я для себе відкриваю взаємозв’язки між термінологією Аюрведи, яка, можливо, для лікарів іноді не дуже зрозуміла, і сучасними знаннями. Якщо ми інтерпретуємо терміни Аюрведи в контексті сучасних знань, це дуже суттєво знімає ті перепони, які існують. І коли ми отримаємо це розуміння взаємозв’язку, то це відкриває перспективи до дуже широкого її впровадження. Тому зараз бачимо суттєве покращення ситуації з Аюрведою в цілому. Як в Україні, так і у всьому світі. 


— Які методи Аюрведи є найдієвішими та дають найліпші результати?

Ви знаєте, напевно, це дуже радикально — так ставити питання про методи Аюрведи. В Аюрведі є системність, є поетапність. Це є відмінністю Аюрведи. Можливо, навіть не відмінність, а приклад. Так має бути всюди. Якщо ми той чи інший метод використовуємо на правильному етапі, тоді він завжди буде ефективним. Для прикладу, якщо у людини погано працює травлення, а ми їй хочемо дати ліки, які мають її підтримувати, живити, то ці ліки, у нашій сучасній інтерпретації ми називаємо їх вітаміни, вони не дадуть ефекту, навіть можуть нашкодити. І алергія може виникнути, і побічні ефекти від прийому таких препаратів. А якщо відновити травлення, допомогти організму стабілізувати процес переварювання їжі, а потім дати вітаміни, вони завжди спрацюють. Тобто ми в Аюрведі можемо розпізнати, в якому стані приходить людина. І якщо людина приходить з порушенням травлення, ми не можемо почати використовувати якийсь метод, поки не приведемо до балансу травлення. А коли ми привели до балансу травлення, ми починаємо використовувати методику, яка буде «агні діпа» — тобто розпалювати вогонь травлення. А після того вже можемо розпочати ті терапії, які нам вже відомі. Такі, як панчакарма, очисні процедури. І це завжди буде дуже ефективно в свій час. Коли це робити навпаки, то, звичайно, це не просто буде неефективним, але й може нашкодити людині. Тому це треба мати на увазі, бути обережним, щоб отримувати гарні результати від Аюрведи. 


— Ваші три найголовніші поради для жінок, як зберегти своє здоровʼя.

У першу чергу — висипатися. Я б навіть сказав, не просто висипатися, а слідкувати за правильним режимом сну. Тобто лягати спати близько десятої. Легко прокидатися вранці навіть раніше, ніж заплановано. Це ідеальний варіант. Здоровий сон, що має давати відпочинок, — це перша порада. Але навіть здоровий сон не завжди нам може у цьому допомогти, особливо враховуючи нашу реальність. Тому я раджу також розглянути варіант практикувати трансцендентальну медитацію, оскільки вона компенсує нестачу відпочинку і дозволяє забрати накопичену втому, напруження, яке виникло в результаті недосипання. 

Друга порада — це адекватна фізична активність. Завжди має бути ранкова зарядка 5–10 хвилин. Така зарядка дуже позитивно впливає на пробудження нервової системи. Прогулянки — кардіонавантаження, як їх зараз люблять називати. Це дуже позитивно впливає на стан судинно-серцевої системи, ендокринної системи. І періодичні заняття фітнесом. Може, навіть більше силові якісь навантаження. Двічі-тричі на тиждень. Дуже помірно. Це допомагає стабілізувати імунну систему. Таким чином це дозволяє підтримувати в гарному стані своє здоров’я. Тому друга група порад — це фізична активність, яка включає в себе три напрямки. 

І третя — це насолоджуватись здоровою і смачною їжею. Я хочу навіть підкреслити — не слідувати дієті, не намагатись вибирати особливі продукти, а насолоджуватись. Якщо ви будете насолоджуватись, це передбачає, що ви будете їсти в правильний час зі здоровим відчуттям голоду і адекватним апетитом. Робите це, сидячи у хорошому місці або у хорошій компанії. Під час цього вам ніщо не заважає і нічого не відволікає, ніякі зовнішні фактори. Ви пережовуєте їжу, ви насолоджуєтесь смаками. Ви з’їдаєте ту кількість, яка вам потрібна, і після їжі відчуваєте прилив енергії, відчуття внутрішнього балансу. І це в комплексі створює необхідний базис для хорошого здоров’я, самопочуття, відчуття щастя і задоволення від життя.


Запрошуємо 2 грудня на WOMEN POWER FORUM!
15 спікерів, 700 учасників та 10 годин корисної інформації!

Де: Pochayna Event Hall, просп. Степана Бандери, 23, 3 поверх 

Коли: 2 грудня, 9:00