Звісно, всі наші проблеми навіть зрівнятися не зможуть із масштабами всіх нещасть, які випали на долю людей у минулому столітті. Однак негативний досвід, який здобули наші предки, також може позначитися на нас, зокрема на нашій ДНК!

Учені з Національного бюро економічних досліджень провели масштабне дослідження, присвячене військовополоненим часів Громадянської війни. Вони з’ясували, що смерть синів солдатів Союзної армії, які за часів війни перебували в полоні у 1863 і 1864 роках (коли умови в таборах для військовополонених були особливо поганими), наступала швидше, ніж синів солдатів, що не були військовополоненими. І це при тому, що всі вони були народжені після війни й особисто на собі не відчули всіх жахів військового часу. Тобто стреси та моральні травми, яких зазнали предки, передалися у спадок.

Вчені також враховували інші не менш важливі фактори, які також могли вплинути на тривалість життя, зокрема соціально-економічний статус і якість шлюбу батьків. Дослідники вважають, що передчасна смерть синів військовополонених — справа рук епігенетики або процесу, через який гени «вмикаються» і «вимикаються».

Вся сіль у тому, що ці епігенетичні зміни успадкують більш пізні покоління, отримуючи в подарунок хвороби, страхи та переживання, від яких страждали предки.

Як пояснює дослідник з Університету штату Північна Кароліна Ренді Джіртл, можливо, саме тому сучасні жителі півдня США, де за часів Громадянської війни була серйозна нестача продовольства, мають більш низькі показники здоров’я.

Те, що набутий досвід предків впливає на їхніх нащадків, було доведено вченими неодноразово. Наприклад, дослідження, які вивчають період Голодної зими в Нідерландах у 1944 році, показали, що люди, зачаті під час жорстокого голоду (коли дорослі вживали від 400 до 800 калорій на день), частіше страждали від серцевих захворювань у порівнянні з тими, хто був зачатий у більш сприятливий час. Ще один дивовижний факт: ті, хто пережив голод в утробі матері, в майбутньому частіше страждали від ожиріння.

А у 2016 році дослідники прийшли до висновку, що люди, які пережили Голокост, і їхні діти мали ознаки метилування в області гена, пов’язаного зі стресом. Це свідчить про те, що моральна травма виживших передалася їхнім нащадкам.

Але є і зворотний бік медалі: деякі дослідження свідчать про те, що стресові часи, які пережили наші предки, можуть позитивно вплинути на майбутнє покоління. Наприклад, раніше вчені встановили, що люди, які недоїдали до 9 років, мали онуків із міцним психічним здоров’ям.

До яких саме генів слід відносити епігенетичні зміни і як вони впливають на процес запліднення, вчені поки точно не знають, але перераховані вище факти залишаються фактами.