Як вони працюють, із чого почати та що зміниться у 2019 році

Холодна пора року — чудовий час, щоб задуматися про покращення енергоефективності власного помешкання. Можливо, слово «енергоефективність» звучить не надто цікаво, але на практиці це означає дві речі: можливість менше шкодити навколишньому середовищу, витрачаючи менше природних ресурсів, і водночас — можливість зекономити власні гроші, не втрачаючи звичного комфорту.

 

Програма так званих «теплих кредитів» вперше з’явилася ще у 2014 році — завдяки їй українці мають нагоду придбати енергозберігаючі матеріали та устаткування, а держава компенсує певний відсоток ваших витрат. Ми поспілкувалися з Анною Акерман, керівницею кліматичного відділу центру екологічних ініціатив «Екодія», і з’ясували, як саме працюють «теплі кредити», наскільки вони популярні серед населення та з чого варто починати, якщо ви вирішили зажити більш енергоефективним життям.


Що таке «теплі кредити»

«Теплі кредити» — це програма допомоги під час утеплення житла. Завдяки цій програмі ви можете взяти кредит у державному банку («Ощадбанку», «ПриватБанку», «Укргазбанку» і «Укрексімбанку»), щоб утеплити стіни, придбати енергоефективний котел, енергозберігаючі вікна тощо. Держава відшкодовує вам частину витрат — загалом ви зможете заощадити до 20–50% на оплаті рахунків за комунальні послуги. Строк позики — 3 роки, мінімальний розмір — 10 тисяч гривень, максимальний — 50 тисяч. Від суми обраного кредиту власникам приватних будинків держава відшкодовує до 20% вартості негазових і неелектричних котлів і 35% — енергоефективного обладнання та матеріалів. ОСББ і ЖБК можуть отримати 40% від вартості утеплення багатоповерхового будинку загалом. Варто враховувати, що кредити надають лише власникам приватних будинків або членам ОСББ та ЖБК.


Наскільки вони популярні

За словами Анни Акерман, «Теплі кредити» — перша програма державної підтримки енергоефективності, яка стала дійсно успішною та широко відомою. «Поінформованість щодо неї за останні роки зросла в рази, так само як і потреба у подібній державній допомозі. Причина цьому — звісно ж, ціна на енергоресурси, яка зросла, а з цим з’явилося і більше бажання людей зменшувати свої „платіжки“, впроваджуючи заходи з енергоефективності. Це є позитивним зрушенням, яке не відбувалося з моменту енергонезалежності. Станом на сьогодні близько 400 тисяч домогосподарств (тобто кожен 11-й українець) скористалися „теплими кредитами“. Цифра досить вражаюча, хоча, звісно, хотілося б, щоб це був кожен другий».


З чого варто почати

Отож, ви вирішили зробити своє помешкання більш енергоефективним. Що робити у першу чергу? За словами Анни, завжди потрібно починати з енергоаудиту: «Необхідно зрозуміти стан вашого будинку та які першочергово заходи треба впроваджувати». У кожного будинку є свої особливості, але зазвичай після проведення енергоаудиту варто встановити лічильник — його вартість окупиться приблизно за рік. Якщо є можливість, то також варто якнайшвидше встановити у будинку індивідуальний тепловий пункт, який дозволяє регулювати подачу тепла в конкретній будівлі та керувати інтенсивністю подачі тепла залежно від погодних умов.


Що заважає програмі стати ще більш ефективною

За словами експертки, завдяки залученості саме державних банків, позитивним відгукам перших учасників програми та участі громадських організацій, інформація про програму «Теплі кредити» дійсно розійшлася по всій Україні.

«Але, тим не менше, слово „кредит“ досі на багатьох наводить острах, і далеко не всі будинки встигли об’єднатися в ОСББ (а лише об’єднані власники можуть користуватися програмою). „Теплі кредити“ також постійно недофінансовувалися урядом, попит був набагато більший за пропозицію, — розповідає Анна. — У 2017 році ми виходили під Кабмін і вимагали збільшення державної підтримки на енергоефективність для населення. І все ж таки добилися того, що сума, закладена в державному бюджеті, збільшилася більш ніж удвічі, і вже другий рік поспіль уряд виділяє на енергоефективність 2 мільярди гривень». Але, на її думку, навіть такі суми є недостатніми для масштабної модернізації житлового сектору країни.


Що зміниться у 2019 році

У 2019 році в Україні запрацює Фонд енергоефективності, який також надаватиме кредити на модернізацію та утеплення для ОСББ. Але чим його діяльність відрізнятиметься від того, що було з 2014 року? За словами Анни Акерман, тут є три головні відмінності.

По-перше, програма «Теплі кредити» не дає можливості чітко фіксувати, наскільки саме її користувачі зменшують своє енергоспоживання. Фонд енергоефективності ставитиме перед собою більш вимірні завдання.


По-друге, Фонд буде підходити до енергоефективності більш системно — надавати гранти не на окремі енергоефективні заходи, а на так звані пакети заходів. Пакет «Легкий» складатиметься з відносно недорогих заходів із високим рівнем окупності інвестицій, а пакет «Комплексний» включатиме в себе всі заходи «Легкого» пакету, а також теплоізоляцію будівельних конструкцій (стін, даху, горища, підвалу).

 

По-третє, за словами експерти, програми Фонду будуть більш далекоглядними, ніж позики програми «теплих кредитів». «Щороку перед прийняттям державного бюджету стояли питання, чи будуть взагалі виділені кошти на програму „Теплі кредити“. І хоча гроші й виділялися, вони надто швидко закінчувалися, і вже влітку далеко не всі охочі могли отримати „теплий кредит“. Тобто жодне ОСББ чи домогосподарство не могло із впевненістю розраховувати на державну підтримку, яка то була, то — ні, — розповідає експертка. — Фонд енергоефективності є більш сталим механізмом державної підтримки, робота якого буде плануватися на роки вперед. Окрім того, уряд України підписав із ЄС договір про те, що на Фонд енергоефективності мають протягом 5-ти років виділятися з державного бюджету кошти в певному обсязі. Це дає гарантії та можливість планувати не на місяць чи два вперед, а на середньостроковий термін як мінімум».