Ви не уявляєте, як складно нам було не назвати цей текст якось щось на кшталт «5 причин почати писати списки». Проте ми впоралися! Але все ж, у чому причина того, що ми так любимо структурувати інформацію? І чому з усіх боків лунають поради про те, як важливі «ту-ду» листи? Ми спантеличені усіма цими питаннями та вирішили розібратися.

По-перше, нашому мозку так простіше

 

Професор Деніел Левітін з Університету Макгілла, який вивчає нейронні процеси, — один із затятих шанувальників ведення списків. Він вважає, що дуже важливо записувати все, що потрібно зробити, і позбавити мозок від необхідності витрачати ресурси на нагадування на кшталт «Купи молока», «Передзвони тітці», «Напиши колезі». Сформулюйте завдання на день, очистіть розум, запишіть їх і розставте за пріоритетами.

 

Професор пояснює це тим, що більшість людей можуть тримати в голові одночасно не більше 4 завдань або думок. І, очевидно, у вас на день заплановано істотно більше справ. Списки допомагають не відволікатися, не думати про те, що ще потрібно зробити, і негайно перейти до справи — якщо, звісно, на шляху не встане відео з котом або дуже важлива стаття про видобуток метану, яку необхідно прочитати прямо зараз. Виходить, що проста дія — взяти до рук олівець і написати важливі справи у блокнот — позбавить вас від тривоги та дозволить досягти цілей, не витрачаючи час на те, щоб зрозуміти, що важливіше робити наступним. І це, запевняє Левітін, основна причина, чому списки такі корисні: ви швидко переключаєтеся із завдання на завдання, не втрачаючи дорогоцінних хвилин. І таким чином ви стаєте настільки розкішним працівником, що у словнику на слові «продуктивність» рано чи пізно з’явиться ваша усміхнена фотографія. Секрет тут ще й у тому, що важливо поставити найнеприємніше завдання першим — після його виконання життя буде здаватися вам казкою. А якщо всі завдання здаються вам бридкими та неприємними — напевно, є привід щось змінити.

По-друге, нашому мозку так ефективніше

 

У 2001 році вийшла книга Девіда Аллена «Як упорядкувати справи» — у ній автор, консультант із питань управління часом, пропонує власну систему ефективного розподілу завдань і систематизації. За його теорією, вона складається з трьох частин: архіву, де зберігаються завдання та факти, які одного дня можуть стати вам у нагоді, поточного списку завдань, де прописано все, над чим ви працюєте прямо зараз, і файлу зі списком речей, які необхідно зробити в майбутньому . В останній частині повинно бути 43 файли — на наступні 31 день і наступні 12 місяців.

 

Список поточних завдань — незвичайний формат: пункти в ньому визначені наступною дією, яку потрібно зробити, щоб досягти прогресу в глобальному завданні. Звучить складно, зараз пояснимо — це дійсно дуже важливо. Наприклад, у вас є глобальне завдання, що дратує вас, здається складним і максимально нездійсненним. Нехай це буде «Пофарбувати стіл у вітальні». Деконструюйте його і розбирайте на дрібні завдання доти, доки це не буде здаватися вам простіше простого. Ну, наприклад, почніть із «Зайти на сайт будівельного магазину та вибрати фарбу». Просто? Просто. І ось так, невеликими кроками, прокачуйте свій список поточних завдань — нехай він еволюціонує і постійно змінюється.

Список поточних завдань — незвичайний формат: пункти в ньому визначені наступною дією, яку потрібно зробити, щоб досягти прогресу в глобальному завданні. Звучить складно, зараз пояснимо — це дійсно дуже важливо. Наприклад, у вас є глобальне завдання, що дратує вас, здається складним і максимально нездійсненним. Нехай це буде «Пофарбувати стіл у вітальні». Деконструюйте його і розбирайте на дрібні завдання доти, доки це не буде здаватися вам простіше простого. Ну, наприклад, почніть із «Зайти на сайт будівельного магазину та вибрати фарбу». Просто? Просто. І ось так, невеликими кроками, прокачуйте свій список поточних завдань — нехай він еволюціонує і постійно змінюється.

Чи пояснює якось нашу любов до списків психологія? Так! Існує така штука, як ефект Зейгарнік: він полягає в тому, що наш мозок краще фіксує незакінчені завдання та швиденько забуває ті, що ми вже виконали. Він пояснює, чому теорія Аллена з невеликими завданнями така чудова — розбивши завдання на дрібні підпункти, ми запам’ятовуємо та фіксуємо його краще.

 

 

Невеликий список того, чим корисні списки!

 

— Списки організовують і систематизують хаос.

— Вони допомагають нам краще пам’ятати речі.

— Знімають стрес і вчать фокусуватися.

— Не дають прокрастинувати.

— Якщо ви будете вести списки на кшталт «Журналів подяки», то зможете частіше помічати та цінувати маленькі радощі.