З відомим телеведучим, сценаристом і режисером Іллею Ноябрьовим ми зустрічаємося з не зовсім звичайного для творчої людини приводу: справа в тому, що Ілля Якович за три місяці зміг скинути 20 кг без будь-яких диво-препаратів, а дотримуючись виключно здорового харчування. Про те, як бути затребуваним сценаристом, виховувати трьох доньок, вести здоровий спосіб життя і не тільки про це — в інтерв’ю для Anywell.

Іллє Яковичу, ви тільки приїхали зі зйомок. Що знімали?

Це все та ж програма «Золотий гусак», якій вже дуже багато років. Знімаємо майже тим же складом — двох моїх друзів і колег, на жаль, уже немає з нами, але ми продовжуємо працювати. Щоправда, сьогодні нас було тільки четверо, так як у кожного свої паралельні проекти, адже телебачення зараз приносить дуже мало грошей.

 

Які у вас проекти для заробляння грошей?

Я пишу сценарії. Нещодавно мій сценарій купив Олександр Цекало і буде знімати восьмисерійний фільм про звукозапису компанію «Мелодія», про 80-ті й 90-ті роки.


Ви батько трьох доньок. Я знаю, що дві старші дівчинки вибрали абсолютно різні напрямки реалізації: Аня — психолог і викладач йоги, а Тоня — режисер. Ви якось впливали на їхній вибір?

Ви знаєте, ні. Я завжди прислухався до їхнього вибору. Аня, наприклад, у 18 років прийшла і заявила: «Я виходжу заміж». Я у неї запитую: «Ти точно впевнена?» Вона: «Так». Минуло кілька днів, я цікавлюся: «Коли ж ми будемо знайомитися з батьками?» А вона: «Я вже передумала». І так кілька разів. Потім пішла моїм шляхом і вступила до педагогічного, але на факультет психології. А зараз керує великим йога-клубом в Одесі, викладає йогу, і у неї троє прекрасних дітей, моїх онуків.


А Тоня вирішила піти вашими слідами?

Тоня з дитинства була дуже активною, їй потрібно було в усьому брати участь. Ось зараз я йшов до вас на інтерв’ю, і вона мені дзвонить: «Папа, тобі потрібно їсти морську капусту з кунжутним насінням і кунжутною олією, ти не уявляєш, як це корисно!» І вся на емоціях, у захваті.

 

А в кіно Тоня з 14 років. Коли я знімав фільми, вона завжди була на знімальному майданчику. Їй постійно потрібно було втручатись у знімальний процес, робити зауваження акторам: ти не так стоїш, ти не те робиш. Зізнаюся, нам було непросто працювати разом, оскільки ми дуже різні. Вона — просто вогонь. Я їй завжди говорив: бери і знімай своє.


У мене головним принципом у вихованні було: ні дня без справи. Тільки коли ти чимось займаєшся, ти ростеш.


Тобто все просто: після школи або поступай навчатися, або йди працювати.

І вона поступила в Університет культури і мистецтв Поплавського. Правда, потім розчарувалася та перевелася на заочне, але паралельно працювала: знімала відеокліпи, діджеїла в нічних клубах.

 

А недавно зняла чудовий фільм «Герой мого часу» й отримала нагороду як найкращий режисер на Одеському кінофестивалі. Ви їй допомагали?

Вона на етапі сценарію звернулася за порадою: мовляв, як краще побудувати його. А далі все сама. Тоня дуже талановита і працьовита людина.

З кіно у неї склалися саме ті стосунки, які потрібні. Вона їм живе. І ця статуетка «Золотого Дюка» на Одеському кінофестивалі стала для неї дійсно визнанням.


А молодша донька чим захоплюється?

Сонечці зараз 9 років, і вона малює. (Ілля показує в телефоні доччині малюнки). Звісно ж, поки це зовсім дитячі малюнки, її світогляд сформується років до 14, і тоді буде більш-менш зрозуміло, чи стане образотворче мистецтво її покликанням. Але так як я за освітою художник, і моя дружина художник із костюмів, то все може бути. Хоч донька і каже: «Тату, я хочу бути артисткою, як ти».


У вас вистачає часу дивитися кіно?

Так, це моя велика пристрасть. Не повірите: недавно я подивився всі сезони «Гри престолів». За п’ять днів — всі вісім сезонів. Я не люблю дивитися частинами, мені потрібен шматок м’яса цілком. І я не міг зрозуміти, чому сценаристи зачепили таку кількість глядачів, чому всі збожеволіли на цьому серіалі, адже ми щось подібне вже бачили у «Володарі перснів». Але потім зрозумів, що їм вдалося створити справжню шекспірівську драму з відмінною грою акторів, унікальними образами та сюжетом.


А що з останнього переглянутого ви могли б порекомендувати?

Однозначно серіал «Чорнобиль». Я вважаю, що його просто необхідно дивитися всім, щоб зрозуміти цю частину нашої історії, щоб знати про героїзм звичайних людей, які врятували планету. Є ще дуже хороший міні-серіал «Метелики», він теж на тему Чорнобиля, але залишився непоміченим. Це історія про те, як дівчина приїжджає до своїх родичів погостювати в Прип’ять, і в цей же день трапляється аварія на ЧАЕС. Її батька відправляють на ліквідацію, і він присилає до головної героїні солдата, щоб той попередив її про небезпеку. Між ними спалахують почуття. І про цей роман довжиною у два дні знятий фільм.


Над чим ви працюєте зараз?

У мене є кілька сценаріїв, і я пообіцяв Тоні, що один із них нікому не віддам. Він про чоловіка, який живе в невеликому містечку і раптово дізнається, що в давні часи його прабабця жила з шотландським офіцером, і він — результат цієї любові. Тоді герой загоряється дізнатися про своє коріння і починає листування з королевою Єлизаветою. Трохи такий фантазійний сюжет. Він навіть знаходить поховання цих офіцерів, а потім стає відомо, що на місці цього поховання хочуть побудувати торговий центр, і спливає інформація, що у головного героя йде листування з королевою, всі в місті розхвилювалися, вирішили, що це зробить їхнє містечко знаменитим, але насправді він нічого матеріального не просив, а всього лише портрет свого прадіда.


Цікавий сюжет. Чому ви акцентуєте на тому, що матеріальне — це неважливо?

З висоти своїх років я можу сказати: як тільки людина концентрується на матеріальному, у неї витісняється духовне. Ну не може наша душа вмістити все. Наша душа — не безрозмірна. І мені комфортніше, коли місце в моїй душі займають духовні речі.


Якщо вже ми заговорили про духовне та матеріальне, скажіть, на що ви любите витрачати гроші?

Це для мене складна тема, так як я ніколи не вмів заощаджувати. Якось у школі був цікавий випадок: мені дуже подобалася дівчинка, і я вирішив повести її в кіно. Квиток коштував рубль, мені його дала мама. Але потрібен був ще рубль — на квиток для дівчинки, і я взагалі не розумів, де його можна роздобути. І не знайшовши більше ніякого виходу, я звернувся до вчительки російської мови, все їй чесно розповів. Вона дала мені цей рубль, ми з дівчинкою сходили в кіно. Але потім рубль треба було віддавати. Мені здавалося, що це така дурниця — подумаєш, мама дає кожен день по 20 копійок на обід, п’ять днів — і зберу. Але як тільки я встигав накопичити копійок 80, тут же на щось їх спускав. Звісно, борг я погасив, правда, вже й не згадаю як. Але суть історії ось у чому: з грошима у мене так само йдуть справи досі. Ну не вмію я їх збирати, щоб із якимось розмахом витрачати. А взагалі, я за гороскопом Стрілець і колись прочитав, що у Стрільців завжди будуть гроші, що б не трапилося. Тому я навіть не замислююся про це.


Ви зараз маєте чудовий вигляд.

Так, я скинув 20 кілограмів.

 

Нічого собі. Як вам вдалося?

Місяці зо три тому поїхали ми з Тонею в Одесу до Ані в гості. І тут вони всі, включаючи онуку Машу, взяли мене в обіг, що час задуматися про своє здоров’я, звернутися до дієтолога, а зять мій, Борис, взагалі запропонував повезти до Відня на обстеження. Для мене це все було дуже дивно: навіщо до Відня, я і так знаю, що треба худнути, зайнятися своїм здоров’ям, просто не було мотивації. Але дівчатка не здалися і відправили мене до дієтолога Наталії Самойленко. Я здав усі аналізи. Пам’ятаю, як лікар обережно мені так каже: у вас непогані аналізи, але інсулін трохи підвищений і молочна кислота. Як потім з’ясувалося, «трохи» — це в три рази. Я вирішив спробувати харчування, яке порекомендував мені дієтолог. Почалося з того, що мені замовляли їжу в Eat Easy. Перший місяць це були на 90% овочі. Вранці та ввечері термічно оброблені, а на обід в основному сирі.


І вам вистачало цього, щоб бути ситим?

Перший час я був шокований. Коли мені прислали моє меню, і я побачив, що на вечерю повинен з’їсти кабачкову ікру та гарбузове насіння, — це був шок. Для мене це ж взагалі не їжа, а так, перекус. Але зараз я розумію, що все, що ми їмо, — це їжа. Навіть фрукти.

 

І ось я почав харчуватися за цією системою. Приблизно через місяць відчув, що мені добре, повторно здав аналізи, і всі завищені показники були в нормі. Цього не могли зробити жодні таблетки! Мені стало легко.


Раніше для мене піднятися на другий поверх магазину було проблемою, а зараз я цього навіть не відчуваю.


Скільки разів на день ви їсте?

По-перше, в цій системі важливо не перекушувати. У мене чотириразова система харчування. Можна з’їсти другий сніданок, він складається, як правило, з фруктів. Вечеряю я не пізніше 19.00.

 

По-друге, по п’ятницях у мене розвантажувальні дні. Я обідаю приблизно о 14.00 і все, потім снідаю лише наступного дня. Я не відчуваю голоду, організм звикає, йому насправді не так вже й багато потрібно, щоб зберігати працездатність.

І найголовніше — правило екватора. До трьох годин можна їсти і каші, і фрукти, тобто вуглеводну їжу, а на вечерю повинні бути в основному жири — наприклад, авокадо чи риба.


А як у вас із відпочинком? Вдається кудись з’їздити сім’єю?

Так, ми намагаємося кілька разів на рік вириватися. Ось перед Новим роком поїхали в Карпати, там якраз випав красивий сніг, було казково. Влітку плануємо на море, хоча для мене це тортури.

 

Чому?

Тому що я бездіяльний. Дівчата люблять у морі похлюпатися, а я не можу сидіти півдня і нічого не робити.


Можна писати сценарій.

Минулого року так і зробив. Ми відпочивали в Хорватії, і я за п’ять днів написав сценарій повнометражного фільму, так поперло.

 

Іллє Яковичу, чим ви пишаєтеся?

Найбільше — моїми дітьми. Тому що це справжнє і те, що мене дійсно тішить кожного дня.