Даша Малахова: «У жінці, яка не виснажена дієтами, є секс»

Даша, ви акторка, радіоведуча, керівник студії Kartata Potata і засновник загальноосвітньої школи Claris Verbis. Я зараз навіть не ставлю запитання «Як ви все встигаєте?», я запитаю «Навіщо вам стільки всього?»

Знаєте, я просто створюю те, чого мені не вистачає. Якщо я бачу, що немає хорошої школи, значить, її потрібно зробити. Якщо я бачу, що дітям ніде проводити літо, тому що школа закінчилася, а робота батьків — ні, то потрібно організувати табір. Якщо я відчуваю, що можу щось дати спектаклем, то граю так добре, як можу. Я не вважаю, що роблю багато.

Чому ви вирішили відкрити школу?

Тому що мені ніде було навчати сина.

Вас не удовлетворяют те школы, которые есть в Киеве?

Ні.

Що не влаштовує?

Мене не влаштовує те, що більшість наших шкіл не мають ідеології. Тобто на запитання «Про що ваша школа?» я часто не могла почути відповідь. У школах немає сенсу школи. Стоять якісь завдання, які імітують реальність. Прийти до школи, відсидіти у школі, відучитись у школі.

А про що ваша школа?

Наша школа однозначно про те, щоб запалити в дитині любов до науки. Це не альтернативна школа, а загальноосвітня школа з ліцензією. Мені не подобаються альтернативні школи. Я не вірю в історії про «я створила школу, щоб моя дитина була щасливою». Це я теж вважаю абсурдом.

Тому що дитину можна зробити щасливою по-різному. Їй можна дати гаджет, і вона буде щаслива. Протягом тижня вона може не їсти нормальну їжу, дивитися в айпад і пити кока-колу, і вона теж буде щаслива. Якщо навчальний заклад декларує, що це «школа щасливих дітей», то виходить, що в цьому є потурання потребам або дітей, або батьків. А я вважаю, що школа — це таке місце, де і діти, і батьки, і викладачі повинні розвиватися. І тільки тоді це перетворюється на синергію вічного двигуна, де всі розвиваються. Ось це справжня школа.

Як ви вибираєте вчителів?

Усі наші викладачі — це молоді українські вчені, які мають ступінь. Мені дуже пощастило потрапити в Аспен Інститут з Антоном Сененко. Він талановитий учений-фізик і познайомив мене з усією тусовкою. Там же була Інна Дьоміна, яка прийшла до нашої школи завучем. Вона дуже молода, талановита і зухвала в сенсі науки. І, звісно, мені з нею дуже пощастило, тому що більшу частину академічної частини і весь навчальний процес вона бере на себе. Моє ж завдання — створювати найбільш комфортні умови для викладачів, дітей та батьків, а це теж дуже непросто. Так само непросто, як і набирати вчителів і будувати навчальний план. Але мені це дуже подобається.

У вас є якісь особливі принципи харчування у школі?

Ми за простоту в їжі. Ми не готуємо на сніданок буріто або, наприклад, гуакамоле. Тому що це нерелевантно для шкільного харчування. Але у нас достатньо фруктів.

На уроках, наприклад, можна пити чай, і він може бути солодким. На етапі розвитку у підлітка бувають енергетичні стрибки. Тобто дитина, яка недоотримує вуглеводи, не зможе якісно вчитися — їй потрібне підживлення. І для цього у нас завжди є безглютенове печиво, яке ми самі печемо, а також яблука і банани.

Вдома встигаєте готувати?

Так склалося, що приготування їжі — це теж частина мого життя. Особливо люблю готувати, коли ми їдемо у відпустку. Зазвичай ми їдемо приблизно на місяць і разів зо два ходимо в ресторан із поваги до місцевої кухні. Весь інший час я готую сама. Ми були в Італії минулого року, до нас у гості приходили італійці, їли нашу лазанью і тірамісу, говорили: «Ооо!»

Ви весь час відпочиваєте разом із дітьми?

Так, щоб надовго, — раз на рік. Ще раз п’ять-шість ми з чоловіком примудряємося кудись з’їздити на вихідні. Ну, і з дітьми по Україні ми теж дуже любимо виїжджати — на травневі в Карпати або в Одесу.

В одному з інтерв’ю ви сказали, що вам важливо виховати в синах хороших чоловіків. Це досі так?

Так, я в це дуже сильно вірю. Але думаю, що корінь усього — хороші люди. Впевнена, що з хороших людей виходять хороші чоловіки, а з хрінових людей — хрінові чоловіки.

Із чого складається ваш звичайний день?

Вранці вдома я займаюся йогою через застосунок. Це найкраща частина мого дня. Я знайшла найпростіший застосунок у телефоні, мабуть, півроку тому, і полюбила. Це дуже зручно, ти можеш сама вибирати собі програму. Коштує він, здається, $9 на тиждень або $100 на рік. І займаєшся. Для мене це оптимально.

Тому що знайти час для організації занять із викладачем складно. А з додатком у нас чудові стосунки: я можу згадати, а можу і забути про заняття, але від цього ніхто не страждає.

Ваш чоловік — тренер із фітнесу. Він не говорить вам, мовляв, Даша, давай бігом у спортзал?

У мене враження, що у мого чоловіка взагалі немає бажання мене коригувати, він вважає, що я просто ідеальна. Він мені завжди каже: «Ти чудово виглядаєш!» Так ось, повертаюся до мого дня: прокидаюсь я дуже рано, о 5:30 або о 6:00. Сонце встає — все, я прокинулася теж. Взимку я ще можу поспати до 8 години. Поки всі сплять, у мене є можливість попрацювати: відповісти на листи, зробити якісь справи. Потім я їду на роботу: на радіо, до школи або в театр. Але з 19:00 я вже непридатна для роботи. Причому в 21–22.00 я йду в спальню, прощаюся з дітьми, і не я їх укладаю в ліжко, а вони — мене. Вони приходять, мене цілують, а потім самі укладаються. Це дуже зручно. Звісно, мови про це йти не може, якщо діти маленькі.

Ви часто влаштовуєте вдома свята?

Раніше дуже любила. Я любила створювати людям свято, ставити у вазу квіти. Я пам’ятаю, що проходила вечірка якась, а я весь час стояла на кухні. Але останнім часом я зрозуміла, що не люблю обслуговувати інших людей, ось що. Зараз це неможливо. Я буду сидіти в центрі та спілкуватися з усіма. А якщо вам не подобається, то попийте водички. Я дуже змінилася.

Як ви до цього прийшли?

Я просто дуже довго мучила себе цими речами, що імітують щастя. Але це ж нечесно! Тому я думаю, що і причина мого розлучення була в тому, що я просто давала те, що, як мені здавалося, комусь потрібно. А зараз я думаю, що ніхто нікому не повинен нічого давати, а всі повинні брати те, що хочуть. Тобто, якщо я хочу раніше зустрітися з кимось, я повинна сказати: «А ми можемо раніше?» А якщо ви хочете пізніше, ви повинні сказати: «А давайте трохи пізніше». І це нормально. А не вгадувати, що кому може сподобатися.

Ви ходите до дієтолога Наталії Самойленко і займаєтеся своїм здоров’ям. Чому для вас це важливо?

Для мене це, радше, питання розуміння свого тіла. Мені 41 рік, і я вже повинна розуміти, як все працює. Я не хочу худнути сильно, тому що бачу жінок мого віку, які сильно схудли й обвисли. А мені все-таки хочеться бути трохи ще сексі, крапельку протягнути у своєму житті.

Мені здається, що в жінці, яка виснажена дієтами, в ній є секс, якийсь запал до життя, іронія, веселощі. Як в італійських фільмах. А ось у цих «оушен менів» і бігунів, якими зараз усі повально стали, не вистачає сил на секс. І потім, мені здається, що це все таке нездорове, таке глянсове. Знаєте, чому мені не подобається дієта? Тому що це універсальне рішення для людей взагалі. Але ти завжди, будучи на дієті, знімаєш із себе відповідальність за те, про що ти. Мене дуже бентежать будь-які види активності, які показують, що ми недосконалі зараз, але можемо прагнути до досконалості. Мені це все не подобається.

Фото: Катя Золотухіна

Редакція дякує Київському академічному драматичному Театру на Подолі за допомогу в проведенні зйомки.