Знаходити час на найважливіше. Анна Кауфман — про те, чого її навчила йога

- 02 Січня

Анна Кауфман — засновниця йога-клубу «Махарадж» в Одесі, тренер йоги і мама трьох дітей. Ми зустрілися з Анною рівно о сьомій вечора в клубі, після тренування, щоб поговорити про те, як навчитися чути себе, як підтримувати дітей, не нав’язуючи їм свого стилю життя, і чому так важливо займатися тим, що любиш, і ділитися своїми знаннями.

Анно, як прийшла ідея відкрити свій йога-клуб?

Сама йога привела мене до відкриття клубу. Я почала займатися і побачила результат від занять, причому не тільки на рівні фізичного тіла. Навчившись за допомогою йоги користуватися своїм тілом як інструментом, я стала більш усвідомлено ставитися до себе, до своїх думок, вчинків, дій і світовідчуття. Настав певний момент, коли я відчула, що мені хочеться цим ділитися. Адже це дійсно дуже робочий і радикальний метод для поліпшення якості життя, для того, щоб стати щасливішим.

Багато хто відкриває клуби та залишається просто стороннім спостерігачем, менеджером. Ви ж самі працюєте інструктором. Що вас підштовхнуло до цього?

 

Я навіть не можу назвати тренерство роботою. Це частина життя, від якої я отримую задоволення на 100%. Не виходить у мене бути стороннім спостерігачем і ставитися до клубу з позиції менеджера. Я повинна заглибитися в усі процеси. Це як бути у себе вдома: ти знаєш найзатишніші куточки, знаєш, що потрібно зробити, щоб дім став ще комфортнішим, став тим місцем, куди хочеться повертатися. Створюючи простір клубу, я хотіла, щоб кожна людина відчула себе насамперед комфортно та природно, отримала той заряд енергії, який отримую я від занять йогою.

За освітою ви психолог. Вам не хотілося це якось упровадити в своє життя, у свій клуб?

 

Психологія мала на мене менший вплив, ніж йога. У йозі я користуюся тілом як інструментом для самопізнання, знайомства з самою собою, спостереження за звичками. На жаль, психологія мені цього не дала. Але, думаю, не тому, що психологія не працює, просто на тому моєму життєвому етапі я не відчула плече, на яке можна спертися. А йога повністю змінила мій погляд на життя, на оточуючих. З мішури, на яку ми витрачаємо багато часу, я виділила головні життєві точки, які дійсно для мене важливі.

У східній філософії є принцип «жити тут і зараз». Наскільки вам близький такий світогляд?

Він мені дуже близький. Йога працює саме так — «тут і зараз». Але в будь-якому випадку всі ми залишаємося людьми, хочемо думати про майбутнє, будувати якісь плани. І плани — це ті точки та цілі, до яких йога дає мені рухатися.

З чого складається ваш звичайний будній день? Яким має бути ранок, щоб все склалося добре?

Вранці я прокидаюся десь о пів на сьому. Встигаю зробити очисні йогічні техніки, потім буджу молодшу дитину до школи. Ми разом збираємося й одночасно виїжджаємо з дому. О восьмій тридцять починається мій перший клас у йога-клубі. Він дає мені заряд енергії на весь день. Тому що я бачу людей, які приходять до початку занять, я бачу їхні очі та відчуваю ту енергетику, яку вони отримують на виході з класу. І для мене це дуже важливо. Мені абсолютно не лінь для цього рано вставати, тому що я бачу цю віддачу, вона дійсно є для мене направляючою на весь день.

Які найважливіші правила догляду за собою?

 

Напевно, в цьому я відрізняюся від сучасної жінки. Вранці душ, зволожуючий крем для тіла, живильний крем для обличчя. Те, що підходить за сезоном. Я не люблю перескакувати з марки на марку. Взимку, як правило, користуюся La Mer, тому що він достатньо щільний, і мені з ним комфортно. Влітку — це зволожуючі креми. Вода — дві склянки. Мій організм гостро потребує води. Немає відчуття спраги, але я бачу, що її не вистачає. Ось, загалом, і все. Увечері душ і все те ж саме, тільки на додачу вечірній моціон.

Ви дітей якось привчаєте до культури йоги або просто до здорового способу життя? Як вони на це реагують?

 

Я показую це на власному прикладі, тому що є ряд звичок, яких дотримуюся. Але я абсолютно нічого не нав’язую. Я просто їм запропонувала все те ж саме спробувати, кожен із них був на класі йоги. Хлопчикам якось поки не дуже до смаку, вони більше вибирають активні види спорту. Старша дочка, коли буває в Одесі, періодично відвідує класи. У плані харчування я лактовегетаріанка, але цей стиль життя поки не поєднується зі смаками моїх дітей. Я даю їм право вибору, мій вибір — мій власний, до них він може взагалі не стосуватися. Я ділюся та розповідаю, чому поводжуся так, а не інакше. Але завжди підтримаю їхній власний вибір.

Ви підтримуєте захоплення дітей?

 

Підтримую все, що не є марнуванням часу в телефоні, фейсбуці, інстаграмі. Якщо сьогодні їм подобається щось, то я намагаюся знайти курси на дану тематику, або якісь системи навчання онлайн, або майстер-класи. Намагаюся разом із дітьми слухати, знайомитися, навчатися, навіть якщо це не дуже перегукується з моєю системою інтересів. Я хочу розуміти, в якому напрямку рухаються мої діти. Я підтримую все, що змушує їх мислити, працювати, адже тільки працею, мисленням і любов’ю до людей та справи, яку вибираєш, можна побудувати щось справжнє.

Як ви це все встигаєте, перебуваючи весь день у клубі?

 

Це складне питання. З появою клубу йоги я стала особливо цінувати вихідні дні, насолоджуватися сімейним відпочинком у повній мірі. Але тут потрібно врахувати той факт, що йога робить мене максимально сконцентрованою та уважною. Тому я стала встигати більше. У мене троє дітей, старша дочка — вже цілком самостійна. Ми протягом дня переписуємося, спілкуємося. Безумовно, під час ведення класу я не можу відірватися, але як тільки з’являється можливість, ми спілкуємося, ввечері більш докладно підводимо підсумок дня. Середній син вчиться за кордоном, і ми з ним постійно на зв’язку, благо сьогоднішні технології це дозволяють. З молодшим намагаємося з вечора вибудовувати його день, так само утримую його в полі своєї уваги.

Вам вдається провести відпустку разом?

 

Ми намагаємося їздити у відпустку всією сім’єю як мінімум два рази на рік. Поки ще діти хочуть і готові з нами подорожувати. Звісно, з часом у них з’являться свої інтереси. Але зараз ми намагаємося зберегти сімейні традиції та виховуємо це у своїх дітях. Тому що це — фундамент і моноліт, який є надійною підмогою в абсолютно різних ситуаціях. Ким би ти не став і чим би не займався, коли знаєш, що у тебе за спиною сильний тил, коли є сім’я, готова тебе завжди прийняти, порадіти за тебе, — це найважливіше. Тому сім’я завжди залишається для мене на першому місці.

Які книги справили на вас найбільше враження?

 

З прочитаних книг я б хотіла виділити такі. Парамаханса Йогананда «Автобіографія Йога» — найбільш надихаюча книга на тему йоги, яку я коли-небудь читала. Межі можливого та неможливого будуть абсолютно стерті, треба лише відкрити своє серце. Ірвін Ялом «Шопенгауер як ліки» — праця прекрасного психотерапевта, що нині живе. Часто, коли він бачить на своїх прийомах великі черги та розуміє, що частина людей сьогодні не потраплять на прийом, але усвідомлює гостроту ситуації, рекомендує прочитати свої роботи. Найчастіше пацієнти не повертаються. Книга справила потрібний вплив. Зі мною сталося саме так. Канкордія Антарова «Два життя» — дивовижна книга про кохання. Любов як «віддавання», і в цьому велике щастя.

 

Хочете бути в курсі всього?

Підпишіться на нашу розсилку, вам сподобається.
Ми обіцяємо писати зрідка і по суті