Боятися нормально. Усі чогось остерігаються: висоти, павуків, темряви, закритого простору і, звісно, стоматологів. Якщо ви з останніх, то ваш страх називається ятрофобією. Це поняття об’єднує фобії, пов’язані з медициною: страх лікарів, медичних маніпуляцій, хвороб і обстежень.Люди з ятрофобією дуже хвилюються перед візитами до лікаря, можуть відкладати їх чи уникати, у них може підвищуватися тиск. Їм може бути дуже некомфортно чекати на свою чергу та відповідати на питання лікаря.

Ятрофобія — доволі розповсюджене явище. З ним так чи інакше стикається щонайменше 3% людей у ​​всьому світі. Люди бояться хвороб і оглядів, реакцій лікаря і надання допомоги, а найбільше тривоги викликають серйозні діагнози та болісні процедури. Однак багато людей остерігаються упередженості лікаря і його осуду через стать, сексуальні уподобання, вживання психоактивних речовин у минулому, спосіб життя, вагу, недотримання рекомендацій щодо прийому ліків чи використання методів нетрадиційної медицини, а також запиту на другу думку.

Ось кілька стратегій, які допоможуть упоратися зі страхом.


Не відкладайте походи до лікаря

 

Спроби уникнути неприємне — вроджений механізм захисту. Намагаючись не потрапляти у ситуації, які викликають у вас побоювання, ви захищаєтеся. Але це не так ефективно, як може здатися. Уникнення того, що викликає тривогу та лякає, лише підкріплює ці почуття і зрештою підсилює їх.

Якщо ви боїтеся уколів, спробуйте пригадати якийсь, що не був болючим. Потім знову нагадайте собі про це — коли до візиту лишиться кілька днів. Візуалізація позитивного досвіду, який ви вже отримали у житті, підкріпить вас у тому, що острах не підтвердиться, і страх стане слабшим.


Можна повідомити про свій візит комусь із близьких — члену родини чи другу. Навіть те, що про плани хтось знає, завадить вам в останній момент утекти з-під дверей кабінету. А ще ці люди можуть просто підтримати вас у тяжку хвилину, стати опорою у хвилини страху.

 


Відволікайтеся

Це ціла наука, але її можна опанувати. Дихальні вправи, прийоми усвідомленості, медитація — для усього цього не потрібен психотерапевт, ви можете розвивати їх самостійно. Стануть у нагоді й позитивні афірмації, наприклад такі: «Мені вже робили уколи, і це було не боляче», «Навіть якщо трапиться найстрашніше і мені поставлять серйозний діагноз, я зможу впоратися». Якщо усі ці методи не спрацьовують, варто замислитися про психотерапію. Фахівець допоможе розібратися з причиною страхів і зробити життя комфортнішим.



Не бійтеся зізнатися, що боїтеся

Трапляється, люди бояться реакцій чи осуду лікаря. Найпростіше рішення у таких випадках — сказати лікарю про свої страхи. Знаючи про ваші побоювання, він зможе говорити з вами про лікування так, щоб це було мінімально травматично. Цей прийом можна навіть відпрацювати у родині чи у колі друзів. Нехай вони будуть вашими «лікарями» — тільки тими, кому ви не боїтеся говорити про страхи та побоювання.

Дуже важливо вибирати лікаря, з яким ви зможете спокійно обговорювати те, що вас лякає. Хороші взаємини між вами приведуть до більш глибокої довіри. Відчуття безпечності простору допоможе ділитися думками і побоюваннями. А у відвертій розмові доктор зможе дізнатися більше про пацієнта і зрозуміти, як із ним краще спілкуватися.


Допоможіть дитині у її страхах

Чим раніше ви почнете це робити, тим краще. Якщо ваша дитина боїться лікарів, допоможіть їй сформувати очікування щодо того, що може статися, читайте книги про лікарів і процедури. Говоріть малюкові правду: якщо йому робитимуть укол, він має знати. Коли це зробити — за кілька днів чи прямо перед процедурою — залежить від самої дитини. Співчувайте і тіште її, а коли все закінчиться, видайте приз: це було так нелегко, але вона впоралася!

Діти бояться візитів до лікаря так само, як дорослі, і точнісінько так намагаються їх уникати. Але це, як було сказано вище, тільки закріплює страх. Заохочуючи таку поведінка, ви говорите дитині, що вона не впорається. Краще будьте з нею поруч, підтримуйте її та допоможіть подолати це. Покажіть їй, що вона може бути сміливою, а життям не мають керувати страхи.


Спробуйте експозиційну психотерапію

Цей метод підійде, якщо страх дуже сильний і не знімається нічим. Експозиційна терапія — тип когнітивно-поведінкової. В її рамках пацієнт зустрічається зі своїм страхом, тільки різного «градусу», за допомогою ієрархії. Складається список того, що викликає острах, тригери ранжуються залежно від того, наскільки сильну емоційну реакцію вони провокують. За допомогою терапевта людина поступово долає страхи, починаючи з найслабшого і поступово доходячи до найсильнішого.


У випадку ятрофобії людина, що боїться заходити до кабінету лікаря, може спершу поговорити про нього з терапевтом, потім побути в коридорі, але не заходити, і поспілкуватися з лікарем на нейтральній території. І тільки коли все це перестане завдавати сильного дискомфорту, можна буде перейти до кабінету.