Дорослі починаються з дітей. Фізичне формування організму, вподобання в їжі, харчова поведінка та навіть здатність бути (чи не бути) гурманом — усе це залежить від того, як людина харчується з самого дитинства. І від того, що доводиться витримати батькам, щоб навчити маля любити корисну їжу та спокійно ставитися до картоплі фрі, газованої води, хот-догів на набережній і яскраво-рожевої солодкої вати.

Розбиралися в тонкощах організації дитячого меню разом із педіатром, дитячим гастроентерологом і дієтологом Наталією Чернегою та підготували детальний гід у двох частинах. У першій поговоримо про загальні принципи формування раціону малюків, а у другій — про цікаві та важливі подробиці.

Прочитання гіда не гарантує, що ваша дитина полюбить цвітну капусту і селеру вже завтра. Але значно підвищує шанси на те, що це станеться у майбутньому.


Наталія Чернега

педіатр, дитячий гастроентеролог, дієтолог, доктор медичних наук


Чим харчування дітей принципово відрізняється від меню для дорослих


Дитячий організм — зростаючий і незрілий. Тому харчування дитини тісно пов’язане з темпами її росту. Воно не може бути ані дефіцитним, ані надлишковим — тільки збалансованим за поживними речовинами, вітамінами та мікроелементами у певному віці.

Харчування дітей принципово відрізняється від раціону дорослих насамперед тим, що у ньому більше обмежень і заборон. Вони пов’язані з сіллю, цукром, тугоплавкими і трансжирами, фастфудом, деякими алергенними продуктами, штучними ароматизаторами та барвниками, напоями з кофеїном, солодощами.

У дитячому харчуванні не можна керуватися гастрономічними вподобаннями батьків і близьких. Воно має бути підібране індивідуально з урахуванням непереносимості певних груп продуктів і смакових уподобань самої дитини.


Чого не має бути у дитячому раціоні


Діти до півтора року непогано харчуються: є нормативи та педіатричні постулати, яких дотримуються мами: грудне вигодовування, чисті пюровані овочі, м’ясо. А після півтора року дитина часто швидко переводиться на «загальний стіл». Про те, чого не має бути у дитячому раціоні, треба говорити з цього віку.


У жодному разі не має бути ніяких синтетичних харчових добавок, смаженої їжі, тугоплавких жирів (баранячого, свинячого, гусячого) і модифікованих (майонези, маргарини). Слід надавати перевагу продуктам із якісних інгредієнтів і обмежувати продукти з невисокою харчовою цінністю: кондитерські вироби та знежирені.

У дитячому раціоні також не має бути продуктів і напоїв із кофеїном: кави, чаю, какао, шоколаду, тонізуючих напоїв на кшталт коли. Останніх варто уникати і тому, що вони містять стимулятори центральної нервової системи.


Крім того, існують продукти, які містять багато гістаміну, це алергізуюча їжа. Велика кількість гістаміну міститься у твердих сирах і різних консервах. Консервовані продукти можна давати вже підліткам, років із 1214. Гістамін є також у шпинаті, томатах, які можуть алергізувати незрілий дитячий організм. Саме тому у ранньому та дошкільному віці трапляється так багато випадків алергії та харчової непереносимості.


Чи потрібно дитині перекушувати


Не обов’язково. Якщо дитина харчується збалансовано і раціонально, їй вистачає трьох прийомів їжі. Дитину двох-трьох років не треба підтягувати до п’яти- або шестиразового харчування з перекусами. Якщо вона відвідує спортивні секції, додаткові заняття з емоційним або психологічним навантаженням, то перекуси потрібні. Якщо маленька дитина в один і той самий час хоче їсти, то, звісно, це теж потрібно. Однак чітких рекомендацій щодо кількості прийомів їжі не існує. Встановлено лише нижню межу — шість годувань для малюків, три прийоми для дітей старшого віку.


Як допомогти дитині сформувати здорову харчову поведінку


Для цього важливо дотримуватися трьох принципів.

  1. Максимально урізноманітнити харчування з урахуванням харчової піраміди.
  2. Обов’язково контролювати харчування.
  3. Обов’язково враховувати індивідуальні особливості дитини. Вона має отримувати задоволення від їжі. Треба пам’ятати, що стіл для неї — не поле бою.

Поки дитина маленька і невмотивована, вона не розуміє, що таке здорова та нездорова їжа. Привчати її до корисної — велика праця. Тому що завтра вона потрапить в інший колектив, де день народження, свята, бабусі, родичі. Усі дають їй солодке та смачне, щоб потішити.


А коли вона повертається в родину, до гармонійного харчування, батьки розуміють, що все знову втрачено і треба починати спочатку. Перші результати ваших зусиль будуть помітні, коли дитина наблизиться до передпубертатного віку, коли з’явиться відчуття власного тіла, краси, бажання сподобатися одноліткам.


Перший рік життя

Як правило, у цей період харчування дитини збалансоване, відповідає педіатричним нормам і рекомендаціям. Це грудне харчування з уведенням прикорму в пюрованому вигляді. З ним зазвичай проблем не буває, тому що одна з основних задач педіатрів у цей період — стежити за обсягами та нормами, виключенням високоалергенних продуктів і тих, що викликають індивідуальну непереносимість.


Другий рік життя

Раціон дитини розширюється. Рідка гомогенна їжа замінюється на більш густу. У меню вводяться густі супи, розварені каші, тушковані овочі, омлети, овочеві та круп’яні запіканки, кускове м’ясо, тефтельки і котлети. У цей час батьки повинні подбати про те, щоб їжа для дитини завжди була не тільки свіжоприготованою і поживною, але й різноманітною, апетитною, привабливою.

На цьому етапі батьки часто припускаються помилок, серед яких перехід дитини на «загальний стіл», відсутність контролю за розмірами порцій і ослаблення контролю за меню малюка в принципі. Воно стає більш одноманітним і може спричинити вибіркову харчову поведінку (до речі, як і тривале грудне вигодовування).

У цьому ж віці — що дуже рано — батьки можуть давати дитині куштувати різні соуси, ковбасні вироби, напівфабрикати, фастфуд. Це дуже велика помилка, так робити не варто.


6–7 років

Дитина починає фізіологічний набір маси. Розширюючи меню, треба стежити за тим, щоб воно не зашкодило. Дитина не має вживати понад міру солодку воду, булочки, тобто не переїдати високоенергетичною їжею. Дуже важливим є контроль маси тіла, чого в Україні, на жаль, не відбувається. Коли дитина такого віку приходить до педіатра, лікар не займається дієтологією — а в економічно розвинених країнах дитячий дієтолог (не педіатр) є обов’язковою одиницею диспансерного спостереження для дітей дошкільного та шкільного віку.


Підлітковий вік

Є критичним, особливо для росту і формування статевих функцій. У розширеному меню підлітка не має бути дефіциту заліза, кальцію, цинку, йоду та інших мікроелементів, а також білка. Під час планування раціону потрібно стежити за тим, щоб у ньому було достатньо продуктів із цими нутрієнтами.