Ложечку за тата: гід здоровим харчуванням для дітей. Частина 2

Діти повинні харчуватися збалансовано; в їхньому меню під забороною смажене, жирне, гостре; раціон суттєво змінюється з віком — ось короткий зміст першої частини гіда. У другій педіатр, гастроентеролог і дієтолог Наталія Чернега розповіла про конкретні речі: створення меню для всієї родини, вибіркову харчову поведінку малюків і найсмачніше — солодощі. До речі, новини непогані. Цукор дітям можна, тільки не багато.

Як побудувати меню для всієї родини, щоб дитина могла їсти те саме, що і батьки, і це не було для неї шкідливо, а для батьків — нудно?

Це, імовірніше, питання психологічного спрямування. Головне — щоб на столі, за яким збирається вся родина, не було продуктів із забороненого списку. Тому що татові, можливо, хотілося б з’їсти оселедець, а дитині будуть говорити, що це не можна, і дитина отримує психологічну травму. Не повинно бути великої кількості солодкого, смаженого й інших шкідливостей. А взагалі здорову їжу можна приготувати для всієї родини, і для дитини зокрема. Це вже питання гастрономії, кулінарії, вміння готувати і захоплюватися їжею.

Чи потрібно підлаштовувати раціон дитини під те, чим вона займається — музикою, танцями, футболом або малюванням?

Безперечно. У дітей дуже високі обмінні процеси, особливо в періоди ростових стрибків. Вони швидко виснажуються. Якщо немає глюкози для мозку, дитина буде погано засвоювати навчальний матеріал. Я навіть не кажу зараз про якісь інтенсивні інтелектуальні заняття. Сьогодні дітей водять на найрізноманітніші секції: англійська, шахи, швидкочитання. Це інтенсивне навантаження для них.

І інтелектуальні, і фізичні навантаження вимагають перекусів. За годину до фізичного тренування дитина повинна добре поїсти, а після інтенсивного заняття перекусити. Якщо ж це інтелектуальне або психологічне навантаження, потрібен бутерброд (тобто середньозасвоюваний вуглевод) або білок — горішки, кефір, йогурт.

Як не травмувати дитину психологічно, прищеплюючи їй принципи здорового харчування? Наприклад, як пояснити, чому друзям можна чіпси, а їй ні?

Це дуже складне питання. Діти до 12 років невмотивовані. Їм дуже важко пояснити, що це нездорова їжа. Якою би тямущою, розумною й інтелектуально розвиненою не була дитина, вона не зрозуміє цього. Якщо вона в шість років потрапляє на день народження, і хтось прийшов із чіпсами, найкращий варіант — розділити між усіма і дати спробувати. Або, що гірше, забрати зі столу і не дати нікому.

Якщо ж мова про підлітка старше 12 років, у нього з’являється мотивація: подобатися друзям, мати красиву шкіру. Він уже має пласт знань про здорову їжу від сім’ї, від суспільства. Тоді вже простіше пояснити, що таке нездорове харчування і якої шкоди воно завдає організму.

Так що все залежить від віку і від ситуації, в якій знаходиться дитина. Головне — не повинно бути заборон. Я бачила випадки, коли батьки буквально вихоплюють цукерку в шестирічної дитини, тільки щоб вона не спробувала і їй не сподобалося. У малюка виникає глибокий страх.

Дитина живе в соціумі, вона повинна спробувати. Інше питання в тому, щоб обмежувати і попереджувати ситуації, коли вона може з’їсти щось шкідливе. Якщо ви йдете в гості та розумієте, що там може бути щось некорисне, потрібно приготувати і взяти з собою те, що їй можна.

Дитина готова їсти щодня одне й те саме, а на нову їжу не погоджується. Чому так відбувається і що робити?

Дійсно, таких випадків, особливо в дошкільному віці, все більше в усьому світі. У медицині цей феномен називають вибірковою харчовою поведінкою. Є кілька версій, чому так відбувається.

Вибірковість у харчовій поведінці пов’язують із харчуванням годуючої мами, іноді дуже обмеженим. Її причиною може бути також промислове харчування та солодке. Всі такі продукти забивають смакові рецептори дитини з перших днів життя. У неї не розвиваються рецептори на кисле, гірке, гостре, солоне. Працює і генетичний фактор: у сім’ї обов’язково хтось теж так харчувався.

Щоб вибірковість не прогресувала, потрібно з раннього віку розширювати смакові пристрасті дитини. Якщо їй не подобаються введені в прикорм овочі, вона відмовляється їх їсти, давайте їй мінімальні дози. Навіть половину чайної ложки додавайте в кашу. Я зараз, зрозуміло, говорю про найскладніші ситуації, коли дитина зовсім не може терпіти якісь продукти. Це важливо, тому що смакові рецептори, ротова порожнина і вся травна система повинні звикати до нових смаків. Якщо цього не робити, настане момент, коли дитина відмовиться приймати нову їжу, особливо коли вона піде в дитячий садок, де для того, щоб погодувати, її розважати не будуть. Нову їжу дитині рекомендується пропонувати не менше 10 разів.

Для дітей старшого віку в процес прийняття їжі включаються ігрові елементи: ігровий столик, годування улюблених іграшок. Якщо дитина не любить якусь певну їжу, активна і непосидюча, може поїсти на ходу або під час гри, її не потрібно садити за загальний стіл. Ідіть на це, в цьому немає нічого шкідливого. Навіть якщо дитина може поїсти під телевізор, не варто категорично відкидати цей варіант.

Важливо пам’ятати, що вибіркова харчова поведінка може бути відносно фізіологічною і, скажімо так, функціональною — коли не виявляється органічних причин. Але є діти з органічними причинами, з розладами аутистичного спектру, коли така харчова поведінка є частиною стану. У таких випадках, звісно, ці методи не працюють і потрібні інші. Вітаміни та харчові добавки допоможуть збалансувати харчування, нейрокорекційні методики — стабілізувати загальний стан, що вплине і на харчову поведінку зокрема.

Чи можна давати дитині солодощі? Якщо так, то які і як часто?

Цукор — джерело енергії. Його наявність у дитячому меню необхідна, для здоров’я шкідливий лише надлишок цукру. Він знижує розширення смакових потреб, послаблює апетит, підвищує ризик розвитку карієсу, може призводити до надлишкової маси тіла. Дозволена кількість цукру на день — 20–30 г, включаючи прихований цукор у солодощах, пюре або соках. Діти старшого віку повинні отримувати не більше 40–50 г на добу.

Дітям раннього віку не рекомендовано давати солодкі кремоподібні страви, шоколад і солодощі, які містять штучні барвники та ароматизатори. Це головні заборони.

Чи можна дітям спеції та сир із пліснявою?

Спеції дітям до трьох років не рекомендовані зовсім. Після трьох років необхідно вводити м’які для шлунка спеції: базилік, припущені часник і цибулю. Гостре та пекуче категорично не можна. Сир із пліснявою — закрита тема для дітей. Сири і так містять велику кількість гістаміну, а такі особливо. Крім того, у таких продуктах багато тираміну. Ця речовина має збуджуючу та пресорну дію. Третій фактор — сама пліснява. Такий сир — важкий продукт навіть для зрілих кишківників дорослих, його треба обмежувати у споживанні. Тому дітям давати цей сир не можна, їм можна істотно нашкодити, особливо якщо мікрофлора кишківника незріла.

Наталія Чернега

педіатр, дитячий гастроентеролог, дієтолог, доктор медичних наук