Рекомендує засновниця Glossary Organic Products та екофонду Glossary Foundation
Анастасія Цибуляк


А ви знали, що туризм теж може бути екологічним і сталим? Замислювались, що, трансформуючи свій внутрішній світ у подорожах, ми можемо принести користь ще й світу навколо нас.


Сталий туризм – найкращий для цього інструмент. Він – про збереження природи, культурної спадщини і навіть про створення нових робочих місць. Це win-win-win, коли в плюсі лишаються і туристи, і жителі місцевостей, і навколишнє середовище, про яке постійно дбають. Це про довгострокові відносини зі світом, коли ми охороняємо та примножуємо ресурси окремих локацій не лише для себе, а й для майбутніх поколінь. Сталий туризм – це коли ми відкриваємо новий мальовничий куточок світу, а через кілька років там все така сама мальовничість, а не торговельний центр. 

Розкажу вам на прикладі трьох маршрутів вихідного дня, як це зробити.


Хмельниччина


Раджу завчасно планувати подорож – це перший крок на шляху до свідомого туризму. Як подолати майже 300 кілометрів до Хмельницького? О шостій годині ранку вирушаєте в подорож на «Інтерсіті» з Києва, ціна квитка залежно від класу – від 315 до 650 гривень. Можна їхати на електрокарі, не забруднюючи повітря, а можна великою компанією на спринтері – це у будь-якому разі екологічніше, ніж двоє людей їхатимуть на авто з дизельним двигуном. 


На Хмельниччині вам обов’язково варто завітати до села Маліївці, де знаходиться палац Орловських, побудований у XVIII столітті в стилі Людовика XVI. Вважається, що резиденція польських магнатів могла змагатися розкішшю з палацами Франції. А навколишній парк навряд чи поступався уманській «Софіївці». Палац привабливий не тільки своєю історією, а й тим, що навколо резиденції майже на 20 гектарах розташований парк з озером, фонтаном і штучним водоспадом. Ревіталізація цього парку сьогодні – важлива частина роботи волонтерів і місцевих жителів. Ви можете приєднатися до його розчищення – зібрати хмиз, старі гілки та спробувати надати їм друге життя, створивши артінсталяції, які прикрашатимуть парк. 

На Хмельниччині вам обов’язково варто завітати до села Маліївці, де знаходиться палац Орловських, побудований у XVIII столітті в стилі Людовика XVI.

На особливу увагу заслуговує костел святого Йосипа Обручника в Підлісному Мукарові. Місце, що, як машина часу, повертає в минуле, коли не було кінотеатрів, кафе, і люди збиралися там, щоб послухати органну музику. Орган, до речі, зберігся до наших днів, якщо є бажання, можна потрапити на концерт.

Далі вирушайте в село Прислуч, до присадибного господарства сім’ї Білоус. Ферма працює за принципами пермакультури – етичного землеробства, яке не виснажує ґрунт і не забруднює навколишнє середовище. Там можна побачити, як вирощують лікарські трави, сезонні овочі, фрукти, та замість пластикових сувенірів привезти додому, наприклад, зібрану власними руками лаванду. 



Екотуризм передбачає дослідження місцевої культури і природного середовища у такий спосіб, щоб залишити їх у такому самому вигляді для майбутніх поколінь. Це коли місцеві жителі в комфортних умовах розвивають свою економіку, приймають туристів і заробляють, зберігаючи автентичність і традиції.


Сумщина


Ми звикли, що замки і фортеці – у напрямку Кам’янець-Подільського й Чернівців, але осередком буржуазного та культурного життя України колись були і Суми. Впродовж XVIII-XIX століть там виросла чимала кількість маєтків, садиб, які конкурували в красі та помпезності з найбагатшими будинками Європи.

Одним з них є Круглий двір. Садибу прикрашав «княжий палац» (поміщицький будинок), колись у ньому зупинявся П. Чайковський, там він написав свій перший симфонічний твір – увертюру до драми О. Островського «Гроза». Сьогодні в палаці діють краєзнавчий музей і художня галерея.


Ще одна туристична принада Тростянця причаїлася на його околиці. Урочище Нескучне – озера й ліси, з’єднані в мальовничий дендропарк, історія якого налічує вже близько 200 років. Серед штучних насаджень є і місцеві 300-літні дуби. На жаль, через безвідповідальне господарювання одне з озер починає всихати, а колись доглянутий та багатий дендропарк майже злився з лісовою зоною. З огляду на те, що ваш тур є sustainable, можете долучитися до відновлення дендропарку, попередньо узгодивши вид та об’єм робіт з його наглядачами. Адже свідомий туризм – не просто про відпочинок, він – про максимальну користь від туриста тому місцю, куди він подорожує. 

Ще одна туристична принада Тростянця причаїлася на його околиці. Урочище Нескучне – озера й ліси, з’єднані в мальовничий дендропарк, історія якого налічує вже близько 200 років.

На південь від Тростянця в заплаві річки Ворскли розташований Бакирівський гідрологічний заказник. Тут охороняється одне з найбільших боліт лісостепової зони, цінна флора, фауна. Серед рослин, занесених до Червоної книги, наприклад, пальчатокорінник травневий, серед тварин – мінога українська, видра річкова. Також це місце гніздування багатьох водно-болотних птахів: пастушків, качок, бугаїв, куликів, сірого журавля і очеретянки прудкої, занесених до Червоної книги України. Фотографувати птахів можна, а годувати зась. Там же можна влаштувати невеличкий пікнік, але потім обов’язково приберіть за собою. 


Подорож – не означає хаотичного харчування. Раціон теж має бути сталим і складатися з локальних продуктів. Наприклад, надавайте перевагу стравам із місцевої риби. Вживайте локальні овочі, фрукти, мед, горіхи. Кількість м’ясних страв краще скоротити, щоб зменшити шкоду, яку тваринництво завдає екології через викиди метану та вуглецю в атмосферу. Також з раціону загалом варто виключити насичені жири, очищені злаки, продукти високого ступеня переробки, а також продукти з надмірним вмістом цукру.

Також важливою складовою свідомих подорожей є знайомство з місцевими ремеслами. Сумщина вважається батьківщиною народного промислу. Тож можна проїхати далі в село Боромля, де розташована лозомеблева фабрика, подивитися, як виготовляються з лози вироби та спробувати зробити щось самому. Окрім того, що лозоплетіння вважається найстарішим ремеслом, це ще й екологічно чиста сировина, естетично приваблива, довговічна, проста та надійна в користуванні. 


Чернігівщина


Знамениті палац і альтанка Національного історико-культурного заповідника «Качанівка», на жаль, зараз у аварійному стані. Втім, саме в Качанівці художник Рєпін працював над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану», Михайло Глінка писав оперу «Руслан і Людмила», Микола Гоголь уперше для публіки прочитав вголос повість «Тарас Бульба», коли гостював у свого однокурсника по гімназії та власника палацу Василя Тарновського.

У цьому населеному пункті можна залишитися на ночівлю. Невеликий готель є при музеї-заповіднику – прямо на території самого парку. 

Що там робити? Погуляти, побачити, закохатися в те місце, і хто знає, можливо, саме у вас виникне ідея, як надати таким місцям друге дихання. Можна завчасно зв’язатися з пресслужбою заповідника, сповістити про свій візит та запитати, чим можете бути корисними. 


Ще один мальовничий палац розташовується у Сокиринцях, трохи далі від Качанівки. Це пам’ятка садово-паркового мистецтва XIX століття – садиба Галаганів, навколо якої в гарному стані зберігся англійський парк, а поруч – мальовниче і чисте озеро, де можна покупатися. Оскільки свідомий туризм – це максимальна інтеграція в простір, переночувати можна тут же в палатці. Або навіть можна спробувати проживання в родині.

Проїхавши ще близько 10 кілометрів, ви побачите Тростянецький дендропарк, заснований в далекому 1834 році. Загальна територія парку – приблизно 200 гектарів, тому пересуватися територією можна навіть на самокаті. Головна особливість цього місця – красива природа, безліч рідкісних рослин і озер. Там же можна покупатися, особливо в літню спеку.  



Пам’ятайте, усе, що ми беремо із собою в подорож, має бути виключно екологічним. Екіпірування з екологічних тканин або вінтажу, вода в пляшці для багаторазового використання, натуральні аптечні, косметичні засоби та засоби особистої гігієни – з органічним складом і в упаковці, яка розкладається або піддається вторинній переробці. Часто в поїздках ми розраховуємо на шампунь, мило, крем у готелі. Але там не думають про екологічність їхнього складу, скоріше – про рентабельність. Наприклад, більшість зубних паст містить мікропластик, який вбиває мешканців водойм. 

Класичний туризм – це масовість, яка порушує баланс, а «зелений», еко- чи сталий туризм – це про індивідуальність, про фермерські продукти та відпочинок з користю.