Команда вчених із Технологічного університету Чалмерса у Швеції виявила, що мікроби в океанах і ґрунтах у всьому світі еволюціонують, щоб їсти пластик.

Дослідження опублікували в журналі Microbial Ecology, пише Hromadske з посиланням на The Guardian.

Науковці проаналізували понад 200 мільйонів генів у зразках ДНК, взятих із навколишнього середовища, і виявили 30 тисяч різних ферментів, які можуть руйнувати 10 різних видів пластику.

За їхніми підрахунками, кожен четвертий з проаналізованих організмів містить ферменти для розкладання пластику. Кількість і тип ферментів збігаються з масштабом і типом пластикового забруднення в середовищі існування мікроорганізму.

Вчені кажуть, що їхнє відкриття доводить величезний вплив пластикового забруднення на мікробів.

Ми не очікували знайти таку кількість ферментів у такій кількості різних мікробів і середовищ існування. Це дивовижне відкриття, яке дійсно ілюструє масштаб проблеми», — заявив професор Ян Зрімек.

Як відбувалося дослідження?

Спершу вчені збирали дані про 95 мікробних ферментів, які вже відомі тим, що руйнують пластик. Такі ферменти часто зустрічаються в бактеріях на сміттєзвалищах та інших місцях, де багато пластику. 

Далі команда шукала аналогічні ферменти у зразках ДНК мікробів, взятих іншими дослідниками з 236 різних місць з усього світу. Тож вчені виявили близько 12 тисяч нових ферментів у пробах з 67 місць океану, які брали на трьох різних глибинах. Вищі рівні ферментів, що розкладають пластик, виявили в глибинах океанів.

Зразки ґрунту взяли у 169 місцях у 38 країнах світу. Вони містили 18 тисяч ферментів, що руйнують пластик. За словами вчених, майже 60% нових ферментів не вписуються в жодні з відомих класів ферментів. Дослідники припускають, що ці молекули розкладають пластик у способи, які раніше не були відомі науці.

В Університеті Чалмерса заявили, що далі планують тестувати найбільш перспективні ферменти, щоб ретельно вивчити їхні властивості та швидкість розкладання пластику. Тоді, за словами науковців, вони зможуть створювати мікробні спільноти для розкладання певних типів полімерів.