Де запалюється та сама іскра і що у неї за паливо?

Прогулянки біля моря, посиденьки коло нічного багаття, екскурсії в музеях, час наодинці із собою — для кожної людини натхнення та його джерела різняться. А ось те, як воно виникає, де живе і за якими принципами працює — ні. Розбираємося, де запалюється та сама іскра, що у неї за паливо і чому для натхнення необхідно відпочивати.


Як зрозуміти, що це натхнення, а не просто класна думка?


Психологи Тодд Треш і Ендрю Елліот, які довгий час вивчали феномен натхнення, виділили й описали три основних характеристики, властиві йому. По-перше, натхнення пробуджується і з’являється спонтанно, без якогось наміру. Звісно, мальовничі краєвиди та мистецтво надихають, але, якщо ви будете блукати льодовиками Ісландії і наполегливо вимагати від себе надихнутися ось прямо зараз на цьому самому місці, це навряд чи станеться. Дайте собі і своїй свідомості можливість видихнути.

По-друге, натхнення трансцендентальне і характеризується абсолютною ясністю та усвідомленням нових можливостей. Цей момент завжди яскравий і живий — спробуйте згадати випадки, коли вас щось надихало, і зрозумієте, що інтенсивність цього бачення куди більш сильна, ніж від звичайної ідеї, яку ви згенерували свідомо. І, нарешті, натхнення передбачає мотивацію, яка змушує людину висловлювати своє бачення та розвивати його далі.


З яких етапів складається натхнення?

Продовжуємо препарувати: до натхнення, як пишуть ті ж психологи, можна ставитися не тільки як до стану або одномоментного явища, але і як до процесу. А в такому разі у нього є два етапи. Перший, більш пасивний, передбачає, що вас надихає щось. Скажімо, ви бачите прекрасне полотно або чудового пінгвіна — ну, кожному своє — і ці об’єкти пробуджують у вас якісь почуття. 


А другий етап більш активний: це натхнення зайнятися чимось, тобто перенести цінні, на вашу думку, якості на інший об’єкт. Скажімо, вам хочеться написати портрет пінгвіна з метафори вище або присвятити йому симфонію. Бачите різницю? Спочатку ви натхненні чимось, а потім — на щось, тобто виступаєте по черзі суб’єктом і об’єктом процесу.


Чи пов’язують натхнення та особистісні якості? (так)


Багато натхненних людей схожі й відрізняються одними і тими ж якостями. Треш та Елліот, наші психологи-провідники у світ муз, говорять про те, що люди, схильні відчувати натхнення, більш відкриті до нових дослідів та охоче поринають у них з головою. Ось ця відкритість — штука, яка передує натхненню, а не випливає з нього. А це означає, що вам потрібно бути дійсно готовим до того, що осяяння обрушиться на вас пудовою дубинкою — і тільки тоді це дійсно станеться.

Цю групу людей відрізняють велике бажання стати професіоналами у своїй сфері, але і менша конкуренція. Вони більше мотивовані зсередини, а не зовні, тобто самі займаються питаннями власної мотивації. Крім того, речі та явища для них цінні не об’єктивно, а суб’єктивно: скажімо, скульптура Дега прекрасна не тому, що коштує купу грошей, а тому, що вона викликає естетичний відгук у їхніх серцях. Люди, схильні до натхнення, більше вірять у свої здібності, їхня самооцінка вища, а ще зазвичай вони оптимісти: все це — наслідки стану натхнення.


Біологія і натхнення


У натхнення є місце проживання в мозку людини: воно живе у верхній скроневій борозні (якщо спрощувати — це приблизно під нашим правим вухом). Коли натхнення відвідує людину, це виглядає як піки гамма-променів у мозку, які випереджає «спалах» хвиль у зоровій корі, в області потилиці. Що це означає? Для нас, обивателів, особливо нічого, але вченим ці спостереження дозволили встановити реакцію мозку на те, коли ми бачимо щось надихаюче — бачимо не тільки фізично, а й у думках.


Згідно з нейрологічними дослідженнями, кращий спосіб приманити натхнення — а ми пам’ятаємо, насильно викликати його не можна — це «відключити» логіку. Справа в тому, що натхнення, начебто, завжди активно і готово включитися, але, коли наш мозок налаштований на раціо та активну структурну роботу, розслабитися і надихнутися навряд чи вийде.

Коли ми натхненні, наші тіла продукують більше серотоніну і дофаміну. Ви напевне багато раз вже чули про ці нейромедіатори: це гормони радості, які також асоціюються з етапом першої закоханості та вживанням чорного шоколаду. Але якщо ні шоколаду, ні закохуватися не хочеться, ви легко можете заповнити нестачу гормонів, гарненько надихнувшись.


Натхнення і нейропластичність мозку


Нейропластичність — це функція, яка дозволяє мозку формувати нові зв’язки та змінюватися на підставі нового досвіду або отриманих емоцій. Наш мозок — напрочуд кмітлива штука, і нейропластичність, серед іншого, демонструє, наскільки. Наприклад, саме вона відповідальна за те, що внаслідок травми і, скажімо, втрати зору, людина починає чути або відчувати істотно краще, ніж раніше. Це відбувається якраз через встановлення мозком нових нейронних зв’язків і необхідності пошуку нового способу пізнання світу замість того, що відмовив.


Добре, а при чому тут натхнення? Справа в тому, що, по аналогії з творчістю, часом кращі моменти для креативності — не ті, коли мозок завантажений операційною роботою, а ті, коли ми розслаблені, ліниві і, можливо, навіть трохи випили. Це тому, що, коли ми робимо звичні, нехай навіть складні справи, наш мозок вже знає, як саме їх виконати. Значить, наша задача — трохи ускладнити йому життя (вибач, мозок) і змусити стрибнути вище голови, щоб у ній запалилася та сама лампочка осяяння. Як у коміксах.

Як заохочувати розвиток нейропластичності? Займіться спортом: так, без цього нікуди — він і старіння уповільнює, і думати допомагає, і вагу нормалізує. Причому чим більшою кількістю спортивних навантажень ви будете займатися і чим різноманітнішими вони будуть, тим краще: чергуйте пробіжки з табатою, тайським боксом або латиноамериканськими танцями.


Такі різкі зміни добряче спантеличать ваш мозок — і це піде йому на користь. Читайте книжки, конспектуйте їх від руки, не бійтеся забувати — це частина процесу завантаження інформації у довготривалу пам’ять, а потім згадувати і перечитувати знову. Медитуйте і — так, даємо офіційне добро — грайте у відеоігри. Загалом, кидайте виклик своєму мозку кожного дня — повірте, він буде вдячний за це.