Офіцерка Ордена Британської імперії, борчиня за права людини Керолайн Кріадо Перес викриває гендерну нерівність там, де її, здавалося б, годі й шукати:  на клавішах фортепіано, у програмах розпізнавання голосу, у клінічних випробуваннях лікарських засобів… Коли розробники продуктів і технологій, замість аналізувати цільову аудиторію, збирають дані про типового чоловіка, статистика не покаже справжньої картини! Жінки в цій системі залишаються непоміченими. Сфери життя, підлаштовані під чоловічі потреби, некомфортні, ба більше — небезпечні для жінок. Але так буде не завжди… 

Дізнаємось більше у новій книзі від видавництва Vivat «Невидимі жінки».

МОРЕ ХЛОПЦІВ

Коли в 2013 році Яніка Альварес збирала гроші на створення свого високотехнологічного стартапу Naya Health Inc., їй насилу вдавалося змусити інвесторів ставитися до неї серйозно. На одній із зустрічей «інвестори вирішили погуглити мій продукт і опинилися на порносайті. Вони зависли на ньому й почали сипати жартами». Альварес почувалася дівчинкою, яка випадково опинилася на зборах представників студентського братства. Інших інвесторів продукт шокував. Були й такі, які взагалі не розуміли, що це таке, а якийсь чоловік навіть сказав, що в жодному разі не візьме цю штуку в руки, тому що вона викликає в нього огиду. На виробництво якого мерзенного, огидного, дивного й незрозумілого продукту Альварес намагалася зібрати гроші? Читачу, знай: це був відсмоктувач молока.

Що цікаво, відсмоктувачі молока — це продукт, який давно вважався би «проривною інновацією», якби його могла запропонувати Кремнієва долина. Виробництво пристроїв для зціджування грудного молока — успішний бізнес, особливо в США. У цій країні немає офіційних декретних відпусток, і більшості американок, які прагнуть дотримуватися рекомендацій лікарів і годувати дітей грудьми до пів року (насправді Американська академія педіатрії рекомендує годувати дитину грудьми до року), доводиться зціджувати молоко.


Ринок цих продуктів окупувала компанія Medela. За даними тижневика The New Yorker, відсмоктувачі молока Medela закуповують 80 % американських і британських лікарень, й за два роки, що минули після ухвалення в США у 2010-му Закону про захист пацієнтів і доступну охорону здоров’я, який регламентує надання послуг у сфері грудного вигодовування, зокрема зціджування молока, продаж компанії зріс на 34 %. Але відсмоктувачі молока Medela не надто зручні. Журналістка The New Yorker Джессіка Вінтер пише, що «це жорсткі конструкції, які нещільно прилягають до тіла й з яких стирчить пляшечка. Вони тягнуть та розтягують груди так, наче вони гумові, але от гума, на відміну від жінок, не має нервових закінчень». І хоча деяким жінкам усе ж удається користуватися відсмоктувачем молока, не притримуючи його руками, більшості це не вдається, тому що він нещільно прилягає до тіла. Доводиться сидіти, притискаючи індивідуальні відсмоктувальні пристрої до грудей по 20 хвилин кілька разів на день.


Підіб’ємо підсумок. Існує ринок, на якому працює всього один постачальник (наразі обсяг ринку оцінюється в 700 млн доларів, причому є можливість для зростання). Дуже добре. До того ж продукт, пропонований цим єдиним постачальником, не задовольняє потреб споживачів. Чудово! То чому ж інвестори не виділяють гроші на розробку новинок для цього ринку?

Прийнято вважати, що розв’язання проблеми недостатнього представництва жінок на посадах, які дають владу та вплив, — це вже перемога. Зрозуміло, це так. Заради справедливості в жінок і чоловіків, які мають однакову кваліфікацію, мають бути рівні шанси на успіх. Але питання представництва жінок — це не лише питання про те, чи дістане або не дістане роботу конкретна жінка. Це ще й питання одержання гендерних даних. Як ми бачили на прикладі Шеріл Сендберг та історії про паркування для вагітних, у жінок є специфічні потреби, про задоволення яких чоловіки не подбають, тому що в них таких потреб немає. Нелегко переконати в існуванні будь-якої проблеми людину, у якої не виникає цієї проблеми.


Докторка наук Таня Болер, засновниця високотехнологічної компанії Chiaro, яка займається розробкою медичної техніки для жінок, уважає, що небажання підтримувати компанії, на чолі яких стоять жінки, частково пояснюється стереотипним уявленням про те, що чоловіки полюбляють інноваційний дизайн та передові технології, а жінки — ні. Та чи ґрунтується ця поширена думка на реальності, або ж проблема полягає не так у тому, що жінки ігнорують технології, як у тому, що технології ігнорують жінок, оскільки їх розробляють і фінансують інвестори, які нехтують жінками? 

Таня Болер

Значну частину високотехнологічних стартапів фінансують венчурні інвестори, які можуть дозволити собі ризикувати тоді, коли банки такої можливості не мають. «Проблема полягає в тому, що 93 % венчурних інвесторів — чоловіки, а чоловіки завжди підтримують чоловіків, — пояснює Деббі Восков, одна із засновниць The AllBright, клубу, дослідницького центру та фонду, які підтримують бізнес, очолюваний жінками. «Ми хочемо, щоб серед тих, хто підписує фінансові документи, було якомога більше жінок. Ми хочемо, щоб чоловіки зрозуміли: підтримувати жінок вигідно». Восков зізнається, що коли вона разом зі своєю подругою Анною Джонс, колишньою генеральною директоркою Hearst, створювала The AllBright, чоловіки, які завжди знають, як треба, часто говорили їм: «Як здорово, що ви з Анною заснували благодійну організацію!» Восков обурювалась: «Це не благодійна організація. Це бізнес, адже жінки отримують високий прибуток».


Восков має рацію; це підтверджується статистикою. Результати дослідження Boston Consulting Group, опублікованого у 2018 році, показують, що хоча в середньому рівень інвестицій, якими володіють жінки, удвічі нижчий, ніж у чоловіків, їхня рентабельність удвічі вища. Кожен долар, укладений у стартапи, які належать жінкам, приносить 78 центів, а в стартапи, які належать чоловікам, — лише 31 цент. Крім того, жіночі стартапи з часом працюють усе краще й краще, а через п’ять років їхній сукупний дохід збільшується на 10 %.


Частково це, мабуть, пояснюється тим, що жінки краще пристосовані до управління, ніж чоловіки. Такого висновку дійшли автори дослідження Норвезької школи бізнесу BI. Вони виділили п’ять ключових рис успішного керівника (емоційна стійкість, товариськість, відкритість до нового досвіду, поступливість і сумлінність). У чотирьох з п’яти «номінацій» жінки набрали більше балів, ніж чоловіки. Є й інше пояснення: жінки, яким удається прорватися на керівну посаду, ліквідують прогалини в гендерних даних. Багато дослідів показують таке: що вищий ступінь гендерної різноманітності керівництва компанії, то більше воно відкрите для інновацій. Можливо, річ у тім, що жінки від природи схильні до всього нового, але більш імовірно, що завдяки різним точкам зору зростає поінформованість бізнесу про потреби клієнтів. Інновації ж так само сприяють зростанню фінансових показників.

Тренажер для м’язів тазового дна Elvie

Дефіцит даних про те, чого хочуть жінки, усунути неважко — достатньо провести опитування. Але річ у тім, що існує ще один хронічний брак даних, а саме даних про жіночий організм. Болер розробила свій перший продукт — тренажер для м’язів тазового дна Elvie, — коли зрозуміла, що захворювання, пов’язані зі слабкістю м’язів цієї частини тіла, перетворилися на приховану епідемію. Дійсно, від цих захворювань страждають 37 % жінок, а 10 % приречені на операцію через пролапс (випадання органів малого таза через піхву). Для жінок старше 50 років цей показник зростає до 50 %.

Іда Тін, жінка, яка розробила застосунок для відстеження менструального циклу Clue, стикнулася з такою ж проблемою, коли спробувала знайти альтернативу традиційним методам контрацепції. «Менструація вважається однією з найважливіших функцій організму, — каже Тін, — вона така ж важлива, як серцебиття, дихання та температура тіла». Але досі в цій сфері існує безліч табу й неправдивої інформації. Що стосується планування сім’ї, то, на думку Тін, з тих пір, як у 1950-х роках з’явилися протизаплідні таблетки, інновацій у цій галузі практично не було. Але з точки зору науково-технічного прогресу це дуже великий термін. 


Тін розробила Clue, тому що хотіла дати жінкам можливість контролювати свій організм і керувати своїм життям, але в неї були й особисті мотиви. Свого часу вона пила протизаплідні таблетки, та, як і багато інших жінок, постраждала від їхніх побічних ефектів. «У мене немає дітей, — зізнається вона. — Чудодійний засіб виявився далеко не безпечним. Останні 15 років я користаюся презервативами». У розпачі Тін почала вивчати патентні бази даних, й виявилося, що всі методи контрацепції були гормональними. «І я зрозуміла, що це абсолютно безграмотний підхід до проблеми; підхід, який не передбачає використання даних. Це мене дещо спровокувало.

Чому, думала я, ніхто не займається дослідженнями в цій сфері, чому ніхто не намагається розв’язати проблеми? Фактично це одна з головних людських потреб», — розповідає вона.

Коли в неї з’явилася ідея розробки застосунку для відстеження менструального циклу, на ринку було всього кілька аналогічних продуктів. «Це були продукти першого покоління — переважно календарі, за якими можна було розраховувати 28-денні цикли. О, якби наша фізіологія була такою простою!» — сміється Іда. Вона каже, що працює в цій галузі вже протягом десяти років, але в ній все ще повно білих плям. «Дуже не вистачає даних, — скаржиться жінка. — Менструацію не просто не помічали — її активно ігнорували. Я багато працюю з науковими інститутами, тому що на академічній карті багато білих плям. Наприклад, ніхто не знає, яку інтенсивність кровотечі слід уважати нормальною для молодої жінки. Це одне з питань, відповідь на яке я намагалася знайти у співпраці зі Стенфордським університетом. Наука поки не знає, що вважати нормою».


Зважаючи на те, що більшість венчурних інвесторів — чоловіки, нестача даних стає особливо серйозною проблемою, коли йдеться про фінансування технологій, призначених для жінок. «Не маючи надійних даних, — пояснює Тін, — важко переконати інвесторів в існуванні проблеми, якої безпосередньо в них не існує». Болер погоджується з Тін: «Ми говорили з кількома венчурними інвесторами, але вони не вірили, що наш новий продукт смарттренажер Elvie може виявитися вигідною інвестицією».

Іда Тін

Інша проблема, яка виникає у жінок, котрі шукають інвестування, — це проблема розпізнавання образів. Покликане виявляти відповідність об’єкта певним культурним настановам на основі даних, на практиці розпізнавання образів лише гарна назва процесу, суть якого найчастіше зводиться до простої формули: ця людина схожа на ту, яка вже досягла успіху, де «ця людина» — білий-чоловік-засновник-стартапу-який-закінчив-Гарвард-і-одягнений-в-худі.  Зізнаюся: я зустрічалася з хлопцем, який намагався створити стартап, і він запевняв, що цей одяг дійсно має значення. Розпізнавання образів за худі — це реальність. До того ж тенденція до сприйняття саме чоловічого образу як образу успішного підприємця може посилюватися внаслідок загального переконання в тому, що технології — сфера, де вроджена геніальність (що, як ми бачили вище, традиційно вважається суто чоловічою характеристикою) важливіша, ніж наполеглива робота (звідси фетиш стосовно випускників Гарварду).


Усе це здається нерозв’язною проблемою. У сфері, де жінки перебувають у невигідному становищі тільки тому, що вони жінки (і тому не відповідають стереотипному чоловічому образу), для жінок-підприємців дані набувають ключового значення. А втім, саме жінки з найменшою вірогідністю будуть мати їх у своєму розпорядженні, позаяк саме вони з найбільшою ймовірністю будуть намагатися робити продукти для жінок, даних про яких нам так бракує.

Однак, незважаючи ні на що, деяким жінкам усе ж удається домогтися фінансування.

Розробники технологій ігнорують жінок навіть тоді, коли ті становлять більшість користувачів. У США частка жінок у загальній чисельності громадян віком старше 65 років становить 59 %, а в загальній кількості громадян, які мешкають самі, — 76 %. Це означає, що жінки більше ніж чоловіки потребують допоміжних технологій, як-от детекторів падіння. Наявна інформація свідчить, що літні жінки не тільки падають частіше за чоловіків, але й зазнають серйозніших травм. Аналіз статистики звернень до відділень екстреної медичної допомоги в США за місяць показав, що з 22 560 пацієнтів, які зазнали травм під час падіння, 71 % становили жінки. До того ж жінки у 2,2 раза частіше, ніж чоловіки зазнавали переломів і в 1,8 раза частіше — травм, які вимагали госпіталізації.

Марґарет Мітчелл

Гендерні відмінності стосуються всіх питань, які ми з вами намагаємося вирішити, стверджує Марґарет Мітчелл, старша наукова співробітниця Google. В інтерв’ю Bloomberg News вона зазначила, що коли всі розробники систем штучного інтелекту однієї статі, компанія стає обмеженою. З нею погоджується Ґайна Вільямс, ексдиректорка з питань взаємодії з користувачами Microsoft. У своєму блозі в публікації під назвою Are you sure your software is gender-neutral? 1 вона пояснює, що дизайн продукту починається з відповіді на питання, яку проблему він покликаний розв’язати? І тут усе залежить від точки зору: дійсно, яку проблему розв’язували вчені з NASA, зробивши людиноподібному роботу-астронавту Valkyrie («Валькірія») жіночі груди?

У 2010 році Стоффреджен зробив відкриття. Він переглядав літературу й раптом знайшов результати досліджень, про які не знав. Ішлося про гендерні відмінності в русі, який гойдає тіла. «Це зовсім незначні, тонкі відмінності, — продовжує вчений. — Ви їх не помітите, якщо будете просто дивитися на чоловіків і жінок, але з точки зору окремих кількісних характеристик руху, який гойдає, існують певні гендерні відмінності. І як тільки я побачив ці дані, — тобто буквально у той момент, коли я їх побачив, — я зрозумів, що мені є що сказати про гендерні відмінності в причинах захитування. Адже всі мої пояснення його причин пов’язані з контролем над тілом». Після цього Стоффреджен також виявив докази того, що рухи, які гойдають, у жінок змінюються залежно від дня менструального циклу. І це дуже важливо, тому що сприйнятливість жінок до захитування також змінюється залежно від дня менструального циклу. Хочете вірте, хочете ні, але ці дві речі пов’язані між собою.