Люди, загнані сучасним темпом життя, шукають способи заспокоїтися, відновити душевну рівновагу, наповнитися теплом і добром. Хтось їде на місяць до Індонезії, хтось щовечора б’є грушу в залі, хтось засинає в обіймах із пляшкою вина. А ось Ірина Горова, співвласниця групи компаній MOZGI GROUP, продюсерка MOZGI Entertainment, вибрала для себе трансцендентальну медитацію — ту саму, яку наполегливо пропагує сам Девід Лінч.

Ми зустрілися з Іриною Горовою та дізналися, як вона прийшла до медитації, в чому її суть, які складнощі й ефект. Серед іншого, як розповіла нам Іра, медитація вміє наближати вас до мети й робити мрії можливими. Тому ви читайте, а ми відразу підемо розстеляти килимок і медитувати — а коли ви закінчите текст, у нас вже точно буде власна яхта в Хорватії.

Про шлях до медитації

Я весь час шукаю для себе щось нове. На різних етапах мого життя були гімнастика, степ-аеробіка, інші види спорту, і щоразу я доволі швидко їх змінювала, тому що люблю пробувати щось нове. Потім я відкрила для себе йогу. На той момент я вже була на кількох заняттях, але оскільки я — холерик, просто сісти та розслабитися для мене страшенно складне завдання.

Але потім у моєму житті настав період, коли я вирішила не бігти вперед, а спробувати наповнитися, відновитися.

Річ у тім, що, коли працюєш з артистами, стикаєшся з тим, що вони забирають дуже багато енергії. На зйомках кліпів або після виступу — вони будуть вимагати у тебе повного звіту про те, як все пройшло, і це може тривати годинами. В результаті спустошує. Раніше з цим було простіше впоратися, але за 10 років розумієш, що сили треба відновлювати. Словом, у якийсь момент я просто усвідомила, що потрібно якимось чином наповнюватися. 
Я вірю в те, що чую зірки та вловлюю потоки інформації. Якщо щось до мене приходить, я завжди намагаюся розібратися, чому це сталося. Ось так само в якийсь момент з усіх боків мені стали говорити про медитацію, питати, чи практикую я її, радити викладачів. Фінальною крапкою стало знайомство з представницею фонду Девіда Лінча — адепта трансцендентальної медитації.

Вона розповіла про те, як змінюється життя після цього типу медитацій — нібито істотно скорочується шлях між тим, що ти собі задумав, і твоїм нинішнім місцем. Словом, ти швидше досягаєш мети. І кажуть, усе, що задумуєш, дуже швидко справджується — ти стаєш наелектризованим магнітом, до якого притягуються мрії. «Цікаво», — подумала я. І так почала займатися.

Спочатку вчитель протягом 4 днів інструктує тебе та пояснює, як правильно медитувати. Він же дає спеціальне слово — унікальне для кожної людини, — яке треба вимовляти під час медитації.

Це певний набір звуків; мій учитель пояснює, що це потрібно для того, щоб ти ні з чим його не асоціював і не відволікався. По суті, це мантра, звук, який допомагає відсторонитися від світу. І воно дійсно допомагає увійти у стан, схожий на транс. Далі ментор тебе не супроводжує — якщо ти цього не хочеш, але за бажання можна брати участь і в групових заняттях, і в онлайн-медитаціях.

Завдання вчителя — пояснити тобі, що нормально, а що — ні. Його звуть Віктор Мацишин. Коли я прийшла до нього в перший день, він здійснив низку маніпуляцій, про які не можна розповідати стороннім, і дав мені моє слово. Потім я спробувала медитувати сама і наступного дня вже прийшла до нього з запитаннями — образно, чому я сиджу і чую, як літає муха. Чи відволікаюсь і забуваю своє слово. Віктор пояснив, як зрозуміти, що ти правильно медитуєш: спочатку час тягнеться дуже довго, але потім із кожним разом він проходить усе швидше і швидше. І цієї течії ти навіть не помічаєш і не усвідомлюєш.

Про складнощі в медитації

Спочатку було вкрай складно регулярно займатися медитацією. У сучасному темпі знаходити час двічі на день по пів години? Мені не відразу це вдалося, але потім я звикла. Навіть знайшла час для групових занять.
Але досі найскладніше прибрати думки, залишити свідомість повністю порожньою й ні на що не відволікатися.

Наскільки ж це важко — взагалі ні про що не думати! Особливо коли в тебе активне життя та багато завдань. Знайти вільний час і не думати, що ти встиг за цей день, не підбити підсумки чи не скласти плани на завтра? Це справді непросто! 

У мене бувають перерви. Тому що у стан, що підходить для медитації, треба ввійти. Ти не можеш просто сісти, відтараторити слово і піти далі у своїх справах. Важливо налаштуватися, подихати й розслабитися. Але йти — не страшно, головне тут — завжди повертатися. На жаль, у мене зараз період застою, але моє завдання — пригальмуватися в шаленому робочому темпі та повернутися до практики. Відсутність медитації дійсно на мені позначається. Виникає відчуття, ніби без неї шматочки пазлів у житті не так добре складаються. 

Про ефекти й відчуття після медитації

Головний ефект, який я відчула від медитації, — це відновлення душевних сил і енергії. Щоб працювати та взаємодіяти з людьми, мені треба віддавати їм дуже багато себе — горіти ними, думати про них. У мене багато ролей на роботі й у житті: поганий і хороший поліцейський, друг, мама… Це зношує. Часто доля сильних і успішних керівників — залишатися одному на вершині. Медитація допомагає збалансувати брак внутрішньої рівноваги. А це одна з важливих складових душевного спокою.