Усі ми трохи (або дуже сильно) сумуємо через те, що подорожі у звичному нам форматі поки неможливі. Тому ми чекаємо, поки відкриють кордони з Європою, або шукаємо маршрути, відкриті для українців. А ще розпитуємо друзів, як їм вдалося вирушити в подорож у карантин і що потрібно, щоб організувати мандрівку зараз. Про це ми й запитали Олександру Бородіну.


Чому саме Албанія

Це було дуже спонтанне рішення! Друзі запропонували цю ідею в понеділок зранку, через 20 хвилин ми були з квитками, а у п’ятницю вже вилетіли. Зараз вибір країн для відпочинку невеликий, і Албанія сподобалася нам з кількох причин. По-перше, на відміну від Чорногорії, там менше туристів із СНД і більше автентичності. По-друге, ніхто з тих, хто летів, жодного разу в Албанії не був, а знайомитися з новими країнами нам цікаво.

За будь-яких інших обставин у виборі місця для відпочинку перемогла б, імовірно, Хорватія, але в цю поїздку нас запросили друзі, які були там уже багато разів, тому ця країна відпала.

Організовували поїздку самостійно. Наш друг, який ініціював подорож, дуже скрупульозний і педантичний, тому я була спокійна і впевнена, що сюрпризів не буде. Навіть попри те, що на всі організаційні моменти було всього кілька днів.


Про переліт і правила безпеки

Ми летіли чартером МАУ. Правила безпеки стандартні й уже звичні за часів карантину: пасажири мають бути в масках протягом усього польоту. В аеропорті сидіти можна через місце. Хоча на борті всі місця були зайняті — тут логіка мені не дуже зрозуміла.

При в’їзді в Албанію тест на COVID-19 ми не здавали, але, згідно з їхніми вимогами, потрібно було мати з собою страхування на випадок виявлення коронавірусу. В аеропорті також треба було заповнити анкету про стан здоров’я, але на паспортному контролі в Албанії у нас їх так і не забрали.


Про відпочинок і карантині в Албанії

Ми жили на півдні країни, під Вльорою, за 7 хвилин ходьби від моря. Сама Вльора не дуже багата на визначні пам’ятки, тому я б не радила витрачати на неї час. Зате ми орендували будинок у передмісті з прекрасною терасою й оливковим садом. Будинок приватний, і ніяких особливих карантинних заходів безпеки там не було передбачено.


З усієї Албанії природа найяскравіша у Ксамілі, там же Іонічне море. Ми пробули там всього кілька днів, оскільки не змогли знайти житло до смаку. Взагалі, з вибором житла в Албанії непросто, тому раджу не будувати високих очікувань щодо цього.

В Албанії хороші морепродукти й риба, але готують їх не завжди вдало. Раджу брати крудо, щоб повністю оцінити морський смак. До речі, ми багато готували вдома. Якщо ви цю справу так само, як ми, любите і вмієте, залиште за собою цю опцію — вибирайте дім із терасою і грилем.



З нашого містечка ми їздили в Хімару. Дорогою трапляються красиві селища, та й сам шлях приголомшливий — всього 70 кілометрів, але велика частина по серпантину між морем і горами з відмінними видами. Поїдьте в цьому напрямку неодмінно. Біля аеропорту є невелика біологічна ферма Uka Farm. Це must! Дуже доглянуте місце, де вирощують багато овочів і фруктів. Там же найбільш вдалий ресторан, який ми знайшли в Албанії, і гарне локальне вино власного виробництва.

Взагалі у країні посередні місцеві вина, але ось на Uka Farm вдалося скуштувати кілька цікавих позицій. Моя порада: одразу беріть червоне.

Рекомендую пляж Gjipe на півдні країни. Захочете провести там цілий день. Але готуйтеся до того, що комфортного шляху до нього немає, і якщо в оренду ви взяли не позашляховик, то доведеться пройтися по розбитій дорозі хвилин 15–20. Але він точно того вартий — це був найкращий пляж, на якому ми побували в цій поїздці.

У тих невеликих албанських містах, де ми були, карантин проходить досить непомітно: люди в масках траплялися, але рідко. У ресторан їх надягати не просять, у магазинах — так, але особливої суворості при порушенні ми не помічали. Можливо, у банках або аптеках це ретельніше контролюють, але ми завжди були у відкритих місцях. Допускаю, що в Тирані або інших великих містах ситуація інша, але ми там просто не були.


Про правила прильоту в Україну

Важливий момент у плануванні подорожі — це розподіл країн по карантинних зонах. Так, коли ми купували квитки в Албанію, країна була в зеленій зоні, а коли поверталися — уже в червоній. У підсумку нам треба було обов’язково робити тест і проходити двотижневу самоізоляцію в разі позитивного результату.



Після прильоту відразу в аеропорті необхідно встановити застосунок «Дій Вдома» — без нього навіть паспортний контроль не пройти. Важливо не переплутати його з «Дія» — це різні застосунки, і конфузи тільки збільшують час проходження контролю. В цілому перетин кордону зараз займає більше часу: крім стандартної процедури перевіряють установлення застосунку, заповнюють інформацію про те, де будете проходити ізоляцію.


Зробити тест можна відразу в аеропорті, але ми замовили бригаду медиків, щоб пройти тест удома в день прильоту. Мій результат прийшов на пошту наступного дня і був негативний, але система «Дій Вдома» його чомусь не побачила. В результаті кожен день ще 2 тижні приходили пуші з проханням надіслати фотопідтвердження, що я вдома, інакше я порушую правила самоізоляції. Оскільки результат був негативним, удома я не сиділа і сповіщення ігнорувала. Попри це штрафів не було, з поліції не дзвонили. Знаю, що ще у травні все було набагато суворіше, і поліція приходила навіть додому, щоб контролювати ваше місцеперебування. Ймовірно, зараз застосунок чи то не працює коректно, чи то просто мені пощастило.