Світ перемкнувся на режим сповільненої зйомки протягом останнього тижня. Люди, стурбовані буденним та особистим, згуртувалися навколо спільної загрози, яка похитнула спокій і впевненість людей у всіх куточках планети.

Хтось панікує, хтось підвищує градус напруги, маніпулюючи та дезінформуючи. У безперервному потоці інформації вже не знаєш, що насправді відбувається і що треба робити. Проте, на відміну від чіткого плану дій, який іще можна прописати, емоції впорядкувати значно важче. Питання зависає у повітрі: то чи справді час дозволити собі хвилюватися, чи емоції — лише примха нашої нервової системи?

Ми зібрали основні роздуми американської психологині Крістен Улмер про страх, викладені у книжці «Не бійтеся боятися» видавництва #книголав. 

1. Зазирніть страху в очі

Найбільшим нашим тригером є не страх, а наша відокремленість від нього. Те, що ми відносимо до категорії страху, водночас потрапляє до ящика «погано». Ця внутрішня екосистема нашої свідомості працює вже за давнішнім алгоритмом: ви відчуваєте страх — вмикаєте емоційний відділ мозку та миттєво відправляєте емоцію до розділу негативних — відганяєте страх. Проблема у тому, що він не зникає, а чатує за кулуарами нашої свідомості. Таким чином простіше признатися один раз собі у власних страхах і за жодних обставин не критикувати себе за це. Про критику — далі.

2. Вбийте у собі Контролера

На думку Крістен Улмер, обов’язком внутрішнього Контролера є підтримка контролю усього й усіх навколо. А якщо він не може втримати під контролем певну ситуацію чи навіть думку, то одразу стає вразливим до цього. Ця внутрішня особливість не завжди про погане. Наприклад, наш внутрішній Контролер підіймає нас із ліжка, змушує чистити зуби та приходити вчасно на роботу. Проблема у тому, що на цьому він не зупиняється і як наслідок швидко перегрівається. Знаєте чому? Страх існує з часів найперших одноклітинних амеб. Тоді як внутрішній Контролер — всього-на-всього близько трьох мільйонів років. Він просто не здатний впоратися зі страхом, який завжди знаходить нові стежки до панування над нами. Єдиний вихід — відпустити глибинний контроль і дозволити емоціям здобути хвилинну перемогу. При цьому психологиня наголошує: за жодних обставин не варто пригнічувати себе наявністю страхів у житті. 

3. Відмовтеся від раціональності на 100% 

Інтелектуальні здібності — це чудово. Особливо в епоху світової кризи. Але вони часто заважають усвідомленню власних емоцій. Страх, гнів, розгубленість, паніка — розум може дати тільки логічне обґрунтування, тоді як вам, насамперед, потрібно відчути їх, аби здобути полегшення. 

4. Відшукайте стримуваний страх

Певно, ви знаєте людей, про яких можна говорити «надто емоційні». Коли ми говоримо про емоції, варто розрізняти норму та її перевищення.

«Відчувати емоції — корисно для здоров’я. Якщо ви плачете, коли вам сумно, сердитеся, коли для цього є підстави, та боїтесь, коли трапляється щось страшне, — це нормально…

Надлишкова емоційність — чітка ознака того, що ви стримуєте страх».

Такий тип страху згодом може спричиняти самокатування, засудження інших, розлади сну, підвищену тривожність, вигорання та психічні розлади. Відшукайте у собі цю емоцію та домовтеся про одвічний мир. 

5. Зробіть страх мотивацією 

Передусім, страх — це дискомфорт, що мотивує робити щось, аби він зник. Комфорт ніколи не зробить для вас так багато. Головна ваша задача — зрозуміти повідомлення, яке вам надсилає дискомфорт, і розпочати рух у напрямку його зменшення. Однак тут не варто зволікати: за перших проявів страхів варто привітатися з ними, потиснути руки та піти своєю дорогою. Не озираючись назад.