Бути собою — дуже проста істина, але шлях до неї тернистий і місцями з крутими поворотами. Ми починаємо вивчати цей світ, щоб знайти дорогу до себе, коли вперше розплющуємо очі. Стати собою можна, лише зрозумівши і прийнявши своє внутрішнє і зовнішнє «Я» з усіма перевагами та неідеальностями. Сміливо бути собою — це обирати свої цінності, ставити пріоритети та мати власну позицію з готовністю її захищати. У нашому першому digital-випуску ми хочемо розкрити, як же знайти себе і сміливо заявити про це світу.
Ми підготували для вас інтервʼю зі співачкою, чий життєвий та творчий шлях яскраво говорить про те, як змінюється доля людини, коли вона знаходить себе. Разом із психологом склали поради, як знайти контакт зі своїм внутрішнім мультивсесвітом. Спільно з коучем із розвитку розкрили техніки, що дозволять визначити і пропрацювати свою тіньову сторону особистості.
І наша героїня — українська співачка й засновниця волонтерського штабу Lida Lee.
Яка Lida Lee, коли вимикаються софіти та ви опиняєтеся зі своїми думками?
Я справжня. Справжня щоразу, коли виходжу на сцену. І справжня щоразу, коли йду з неї. Коли вимикаються чи вмикаються софіти — я в моменті нестримної енергії та сили завжди: і перед сценою, і вже після. Після концертів я не втомлюсь, бо дуже натхненна своїми фанатами і слухачами, вони мене надихають та створюють той фантастичний простір для моєї уяви, який дає мені сили жити і творити далі.
Я думаю, як і всі українські жінки, я маю потужну внутрішню енергію, що рухає мене і мою справу вперед. І поповнення цією енергією я відчуваю одразу, як гаснуть софіти.
Але якщо говорити про більш буденні справи, якими я займаюся після концертів, то:
- Видихаю
- Обговорюю з командою моменти, які можна покращити
- Вмикаю голосно улюблених виконавців в машині дорогою додому, насолоджуюся містом і абстрагуюсь думками від усього, що відбулося за день. Думаю про акорди, ноти, вокальні вставки тих пісень, які слухаю в машині.
Серед домашніх ритуалів, які підтримують мою енергію, це:
- Перше: обіймаюсь зі своїм Левом — мій друг, антистрес та просто ідеальний песик;
- Друге: приймаю ванну, займаюсь хатніми справами й відпочиваю, читаючи книгу сучасного автора або передивляючись улюблений серіал.
- Третє: після всіх цих процедур, поновивши свою енергію і запал творити — сідаю за написання нових пісень.
Коли я опиняюсь на самоті зі своїми думками особливо нічого не змінюється. Я та сама людина, яка виходить на сцену й живе своє життя весь цей час. На самоті я дуже багато думаю, мрію, вигадую нові пісні, нову музику, нові ідеї. Я люблю бути наодинці й не боюся цього стану. Час навчив мене прислухатися до своїх бажань, почуттів, до того, що саме хочу тут і зараз. Я не зовсім розумію, як можна мати подвійні стандарти або роздвоєння особистості. Я послідовна, однакова.
«Я не граю ролі й не граюсь в образи. На сцені я почуваю себе вільно, я розкута, щаслива, емоційна, різнобарвна… Так само й поза сценою».
Lida Lee — це сценічний образ чи те, як ви себе відчуваєте? Ви, яку ми бачимо на сцені, майже така ж, як і буденному житті чи все ж це різні ролі?
Мені подобається в цьому інтерв’ю говорити через призму «Я — справжня». І це дійсно так. Звичайно, коли я перебуваю в публічному полі, я трішки більше усміхаюсь, ніж зазвичай, але зовсім трішки. Lida Lee — це я — різна: цікава, говірлива, буркотлива, грайлива та серйозна водночас. Мій творчий шлях під псевдонімом Lida Lee почався ще у 2016 році з кавером на пісню «Скрябіна» «Спи собі сама», який й досі гуляє інтернетом. Із часом Lida Lee трансформувалася зі звичайної, максимально простої дівчини в самодостатню, впевнену та вільну від шаблонів та стереотипів жінку. Дівчинка з купою фантазій і мрій, переповнена емоціями й досвідом, змогла стати такою, якою я є зараз. І там, де я є зараз.
«Я стою на сцені, я роблю справу, від якої максимально кайфую і переживаю ті емоції, про які я мріяла, коли була дівчинкою з довгим волоссям на височенних підборах».
Кожен із телевізійних проєктів, на якому я була: «Х-Фактор», «Голос Країни», «Танці із зірками», «Співай», чи будь-які зйомки для глянцю або комерційні — це мої емоції і я вдячна за досвід, який отримую завдяки їм.
Що за останній час змусило вас щиро сміятися, затамувати подих і стримувати сльози?
Сміюсь я щодня, бо загалом я дуже весела людина. Особливо зараз — це дуже важливий та потрібний вихід емоцій. Нещодавно ми з друзями відвідали Одесу і, звичайно, ми там сміялися майже щохвилини. Це ті почуття, які я не приховую. Я даю своїм емоціям волю — вони мої друзі, які роблять мене собою.
Затамовую подих я щодня, коли читаю новини з передової, якою наразі є вся територія України. Так само часто я і плачу. Востаннє це було, коли ми приїхали виступати до дітей в Охматдит, де після заходу я спілкувалася з малечою. Ми з командою ставили їм різні питання: «про що вони мріють», «чого бажають»… Й один хлопчик вразив моє серце. Він спокійно взяв у руки мікрофон, підійшов до мене, представився і сказав: «Я дуже хочу, щоб моя мама побачила нашу перемогу, але, на жаль, вона більше не зі мною». Це той випадок, коли я на сцені не змогла стримати своїх емоцій…
Усе, що ми маємо сьогодні, — це наші емоції. Я знаю, що такою живою, як зараз, я не була ніколи. Я переоцінила свої цінності, пріоритети, ставлення і позиції.
Я дозволяю собі бути собою — тут, зараз, щохвилини. Я не та людина, яка падає духом, піддається апатії чи може зламатися. Це мені не притаманно та й навіть дивно трохи, бо не уявляю, як це. Я знаю, що велика аудиторія дивиться на мене, й мій обов’язок зараз перед суспільством демонструвати силу української жінки — її непереборну силу. Це моя місія в публічному полі, а виконувати її мені допомагають мої друзі, їх щирі посмішки та сльози, їх рішучість та наполегливість.
Що є найбільш не очевидним фактом про вас, який може здивувати навіть найвідданішого фаната?
(Сміється) Чесно — навіть не знаю. З приходом у наше життя соціальних мереж та в цілому інтернету дуже важко щось приховувати. Усе таємне колись стане відомим. Та я й не намагаюся щось приховати від своїх фанів, для мене це дивно. До цього всього, кожне моє сторіз жовта преса одразу розбирає на заголовки й, звичайно ж, прикрашає це у своєму стилі.
Я щира зі своєю аудиторією, інколи можу навіть грубо пожартувати або вилаятись у сторіз, яку потім заблокують, — таких моментів мало, бо це контролює моя любляча команда, та все ж, це частина мене й навіть її я не приховую. Показую і не соромлюсь.
Що для вас «бути собою»?
Бути собою — це бути супергероєм для себе. Я щодня себе хвалю навіть за найменші досягнення, для мене це важливо й так я маю сили рухатись уперед.
Поділіться фразою, яка супроводжує вас по життю? Можливо, вона надихає вас чи навпаки допомагає заспокоїтися у складні моменти?
Фраза, яка мене надихає, — не одна і на кожен день різна. Нехай цитатою дня, коли я даю це інтерв’ю, і для тих, хто його прочитає, буде від Коко Шанель:
Над обкладинкою працювали:«Я думаю, що помилятися — це здорово. У мене було багато помилок і мені це подобається».
Editor-in-Chief Anywell: Марічка Шамота
Head of Marketing Anywell: Олександра Коваленко
Photo by: Владислав Томік
Backstage by: Кейт Персікова
Styled by: Анастасія Білоус
Muah by: Світлана Канарська
Look: the COAT by Katya Silchenko
Lida Lee Team:
Artist Manager: Дарія Климкович
PR-Manager: Артур Маліновський
