Міжсезоння вважається періодом, коли загострюються хронічні хвороби, а застуди трапляються частіше, ніж в інший час. Особливо від них страждають діти.
педіатр, дитяча інфекціоністка
Але чи так це насправді? І що значить «частіше, ніж зазвичай»? Поставили усі ці запитання нашій постійній експертці та колумністці — педіатру й інфекціоністці Олені Луцькій.
Чи впливає зміна сезонів на захворюваність? Однозначної відповіді на це запитання немає, але статистика змушує думати, що зв’язок все-таки існує. Заразитися вірусом можна протягом усього року, однак у холодну пору кількість хворих на ГРВІ та грип вища. І ось чому.
1
Люди проводять більше часу у приміщеннях, де легше обмінятися вірусами. Адже віруси переміщуються з часточками слини на 1–2 метри.
2
Діти ходять у дитячий садок і школу та діляться мікробами з набагато більшою кількістю малюків, ніж улітку.
3
Віруси, що викликають застуду, легше поширюються за зниження вологості й температури повітря.
4
Слизова оболонка дихальних шляхів гірше виконує бар’єрну функцію. Так відбувається через сухість повітря і вплив холоду.
5
Віруси, що викликають застуду, краще розмножуються за температур трохи нижчих за температуру тіла (наприклад, у носі, який дихає холодним повітрям).
6
Зниження кількості сонячного світла може викликати нестачу вітаміну D, а він теж бере участь в імунній відповіді.
Те, що холод може стати причиною хвороби, не більше ніж міф. Те ж стосується і протягів. Щоб захворіти, необхідно зустріти вірус. Риновірус, що часто викликає застуду, найбільш активний восени та навесні. А грип любить зиму.
Чи може у міжсезоння виникнути сезонна алергія?
Під час зміни сезонів кількість різних алергенів у повітрі може підвищуватися. Навесні багато дерев, трав і бур’янів, пилок яких здатний викликати алергію. Восени цвітуть амброзія і пліснява в опалому листі — це теж важливі фактори виникнення алергії.
Алергія, з одного боку, може бути схожою на застуду: її супроводжують кашель і нежить. З іншого боку, вона може порушувати захисний бар’єр слизових оболонок і робити організм більш чутливим до вірусів. Якщо у родині є алергія, астма чи у малюка атопічний дерматит, варто обговорити це з лікарем.
Скільки разів можна хворіти?
Важливо розуміти, що часті ГРВІ, які проходять самі та не ускладнюються бактеріальними процесами, — це нормально.
Перший етап частих хвороб — вік ближче до року. Знижується кількість захисних антитіл, які мама передала під час вагітності, й імунна система малюка починає самостійно формувати захист після знайомства з вірусами.
Другий етап — коли малюк іде в колектив, садок чи школу. Він зустрічає нові інфекції, і тут починається новий етап формування імунітету. На жаль, це неминуче. А якщо не ходити у садочок, цей етап доведеться проходити у школі.
Імунітет тренується, виробляє захист, і з часом хвороби траплятимуться рідше. Щодо кількості епізодів хвороби поняття норми немає. Якщо це прості ГРВІ, їх може бути скільки завгодно.
Інша справа, якщо щоразу доводиться стикатися з ускладненнями, приймати курси антибіотиків. Тут варто замислитися.
Насторожити мають:
• 8 і більше гнійних отитів за рік;
• 2 чи більше тяжких синуситів (наприклад, гайморитів) за рік;
• 2 чи більше пневмонії за рік;
• часті глибокі абсцеси (гнійники) шкіри та м’яких тканин;
• 2 чи більше генералізовані інфекції (менінгіт, остеомієліт, сепсис та інші);
• якщо є вроджені імунодефіцити у родичів та/або хтось у родині помер у ранньому віці від тяжкої інфекції.
У таких випадках потрібна консультація імунолога.
Читайте також: 8 (не)соромних питань про застуду
Що може захистити малюка від частих хвороб у міжсезоння?
Погана новина — чарівної пігулки не існує. Новина хороша — допомогти можуть дуже прості речі:
• мити руки. Мінімум 20 секунд. Варто вчити цього дітей із молодшого віку. Щоб розуміти час, можна двічі заспівати пісню «З днем народження тебе»;
• не торкатися обличчя, очей, носа;
• дотримуватися етикету кашлю: кашляти та чхати у лікоть чи серветку, тому що, якщо робити це у долоні, вони стають майже біологічною зброєю;
• стежити за мікрокліматом. У приміщеннях, де доводиться проводити найбільше часу, повітря не має бути спекотним і сухим. Може допомогти зволожувач.
Важливі також:
• режим дня — адекватний час сну і неспання, прогулянки на свіжому повітрі;
• різноманітне харчування;
• фізична активність;
• вакцинація від пневмококової інфекції та від гемофілюс інфлюенца типу В. Це може значно знизити ризик бактеріальних ускладнень;
• щорічна сезонна вакцинація від грипу;
• профілактичний прийом вітаміну D;
• грудне вигодовування;
• неприпустимість пасивного куріння.
Не варто витрачати час і сили на пошук різних інфекцій: Епштейна — Барр, цитомегаловірусу та інших герпесів, гельмінтів, дисбактеріозу, лактазної недостатності та стафілокока у горлі в усієї родини. Не треба приймати «імуностимулюючі» препарати з недоведеною ефективністю — вони не тільки не допоможуть, а й можуть нашкодити.
Важливо усвідомити, що застуди неминучі. Дуже зрозуміле бажання батьків зробити так, щоб малюк хворів рідше. Але правильне розуміння проблеми — основний момент у проживанні цього етапу життя дитини. Спокій батьків і позитивні емоції — найкращі імунотропні засоби.
