Першими на карантин пішли школи та дитячі садочки. Першими на віддалену роботу рекомендували відпустити батьків, у яких є діти — адже тепер вони вдома і потребують уваги. Малюки теж бачать, що щось іде не так: рідні вдома, прогулянок немає чи їх стало значно менше, не приходять гості, а до друзів не можна. А ще вони відчувають тривогу батьків і цікавляться, що відбувається.
педіатр, дитяча інфекціоністка
Як поговорити з дитиною про коронавірус COVID-19, щоб не замовчувати ситуацію, але й не налякати? Поставили питання нашій постійній експертці та колумністці — педіатру й інфекціоністці Олені Луцькій. «Сьогодні, коли на карантині ледь не вся земна куля, простір буквально насичений інформацією про коронавірус, — каже Олена. — Неправильно вважати, що діти знаходяться поза інформаційним простором. Діти отримують інформацію вибірково, не можуть відокремити правду від фейків і будуть домислювати те, у чому їм інформації не вистачило».
Тож головна рекомендація така: не бійтеся говорити з дітьми про ситуацію, що склалася. Більшість малюків вже чули про вірус чи бачили людей у масках. Уникаючи розмов про це, ми змушуємо дитину тривожитися більше. Люди з близького кола, чия думка є авторитетною для дитини, можуть відіграти важливу роль у поданні інформації. Обережна розмова знизить тривогу та страх, адже найбільше лякає саме невідомість. Ось що варто зробити.
1. Зосередьтеся на тому, щоб допомогти дитині почуватись у безпеці, але будьте чесними
Не пропонуйте більше, ніж те, про що малюк питає. Спитайте, що дитина вже знає та що хоче дізнатися. Ставте відкриті запитання та будьте готові слухати.
2. Відповідайте чесно і чітко
Дуже важливе емоційне забарвлення, особливо для дітей до 5 років, адже їхній емоційний стан залежить від стану родини, члени якої, за відчуттями малюка, є гарантами безпеки. Говоріть простими та зрозумліми словами.
3. Якщо чогось не знаєте, не бійтеся сказати про це
Можна сказати, що ви не знаєте відповіді, але прочитаєте та розкажете. Неправду говорити не варто. Але й не заохочуйте страхітливі фантазії, що їх дитина, можливо, має. Наприклад, на запитання «Ми всі помремо?» можна відповісти, що ні, це не так, та поцікавитись, що саме змусило дитину так думати.
Корисні посилання:
- поради, як говорити з дітьми про коронавірус, від американських Центрів із контролю та профілактики захворювань (CDC) — для батьків, учителів та інших людей, що працюють із дітьми;
- поради для батьків, як говорити про коронавірус, від UNICEF;
- поради, як батьки можуть підтримати дітей під час спалаху COVID-19, від UNICEF.
Читайте також: Карантин із коронавірусу в Україні. Як захистити дітей?
4. Дайте дитині можливість висловити емоції
Спитайте, чого вона боїться, та нормалізуйте її почуття. Так, боятися нормально, страх — це природне почуття. Перерахуйте заходи, до яких ви вдаєтеся, щоб бути у безпеці. Надайте малюку план дій, які він може виконувати сам: мити руки, не торкатись обличчя тощо. Будьте готові слухати, якщо дитина захоче поділитися переживаннями, та нагадуйте про це.
5. Давайте раду власній тривозі
Діти зчитують емоційний стан батьків, тож краще заспокоїтися перед тим, як говорити з дитиною. Якщо впоратись із тривогою не вдається, можна звернутися по допомогу до психотерапевта.
6. Під час карантину дотримуйтеся рутини дня
Передбачувані дії та контроль над своїм часом заспокоюють. Особливо це буде помічним під час карантину у садочках та школах.
7. Продовжуйте говорити
Питайте, що діти дізнаються щодня. Особливо підлітки, які мають доступ до Інтернету. Допомагайте фільтрувати інформацію, питайте: «Що ти думаєш про це?», «Що ти відчуваєш?»
Давайте дитині зрозуміти, що відчувати стрес — це нормально, та ставайте прикладом здорового його подолання. Фізичні вправи, медитація, малювання — поведінка, що допоможе малюку навчитися, як діяти й надалі в емоційно складних ситуаціях.
