практичний психолог, сексолог, психотерапевт, член секції сексології і терапії сексуальних розладів, член Спілки психологів і психотерапевтів України
Тривалий час у різних культурах мастурбацію вважали заняттям ганебним та шкідливим для психіки і тіла. Але ця ідея не має нічого спільного з реальністю.
Так говорить наша постійна колумністка, психоаналітик і сексолог Маргарита Стельмашова. Ми поставили їй питання про те, чи нормально не мастурбувати, і з’ясували, що так. Проте, як завжди, диявол в деталях. І, як завжди, його знайшли.
Мастурбація — нормальна складова сексуального розвитку. Вивчати своє тіло дитина починає з ранніх років, і це природно. Нормальна як інфантильна мастурбація (у 5–6 років), так і підліткова. У хлопчиків цей процес виражений більш інтенсивно, ніж у дівчаток.
Свідома відмова від мастурбації може бути наслідком ранніх психічних переживань, страхів провини і сорому внаслідок заборон дорослих або негативного досвіду соціокультурних установок, упереджень і фантазій.
Мастурбацію можна назвати генітальною розрядкою. Вона слугує різним сексуальним бажанням, має психологічне значення і може виглядати по-різному.
Патологічною мастурбацію можна назвати у таких випадках:
• якщо вона замінює сексуальний акт,
• якщо її мета — отримати емоційне полегшення чи зняти сексуальну напругу, але сексуальне задоволення не настає;
• якщо мастурбації надається перевага як заміні сексуальним об’єктним стосункам з партнером;
• якщо мастурбація — єдиний спосіб досягти задоволення у спотвореному фантазуванні, що його людина не насмілюється здійснити у реальному житті, чи фантазії практично нездійсненні.
Люди, що не мастурбували у юному віці, без цього досвіду не будуть вивчати своє тіло і не зуміють отримати від цього задоволення. Їхній сексуальний потяг, швидше за все, було зламано під впливом страху чи почуття провини через соціокультурний тиск і заборони.
Щоб зрозуміти, чи варто хвилюватися через відсутність бажання мастурбувати, треба відповісти самостійно, а краще разом з фахівцем-сексологом, на ряд питань.
1. Не мастурбуєте ніколи чи рідко?
Був ранній досвід чи ні? Щось сталося, і ви перестали це робити?
2. Чому не хочеться мастурбувати?
Це не приносить психологічного і фізичного задоволення? Є переконання, що це «погане», ганебне заняття?
3. Чому виникло питання про те, чи нормально не мастурбувати?
Є бажання? Хтось вважає, що це потрібно і важливо?
4. Чи вдовольняє сексуальне життя?
Чи влаштовує партнер? Чи є оргазми?
Читайте також: Застосунок дня: Dipsea, програма для керованої мастурбації
Фахівець може поставити ще ряд навідних запитань і допомогти знайти відповідь. Важливі будуть деталі. Наприклад, можливо, у минулому спроби мастурбувати були, але бажаного ефекту не сталося — задоволення це не принесло.
Важливо пам’ятати, що досвід з віком змінюється. В юності він міг мати один характер, а зараз завдяки сексуальним фантазіям здатний отримати нові сенси і кольори. Отримувати знання щодо аспектів сексуальності, знати сексуальну анатомію, займатися розвитком власної чутливості і чуттєвості, сексуальності і здатності до отримання задоволення і отримання оргазму — це нормально і добре.
Вивчаючи своє тіло, ми стаємо більш чуттєвими у партнерських сексуальних стосунках. Точно знаючи свою карту сексуальної насолоди, можемо давати орієнтири партнерові й отримувати від цього неймовірне задоволення, що об’єктивно корисно і гармонійно у партнерських стосунках.
Якщо відмова від мастурбації пов’язана з неможливістю досягти оргазму, стане у нагоді допомога і підтримка фахівця. Річ може бути і у фізичних, і у психоемоційних перешкодах. Такі питання варто розбирати у тандемі з сексологом, тому що вони можуть впливати на усі сфери сексуального життя.
І не бійтеся експериментувати. Шукайте нові знання, вивчайте нові техніки, досліджуйте своє тіло, дослухайтеся до потреб і вчіться отримувати сексуальну насолоду і фізіологічну розрядку.
