Питання до сексолога: яким буває сексуальне насильство?

«Зґвалтували? А навіщо ходила ввечері одна, ще й у спідниці?» «Директор помацав за попу? Та облиш, ти йому просто подобаєшся, подумаєш, недоторка, що тут такого». У цих фразах повний спектр стереотипів, що оточують особисту сексуальність і сексуальне насильство. Звинувачення жертви, заперечення елемента насильства в певних діях і спроби присоромити постраждалу людину в тому, що вона чинить опір такій поведінці. Сексуальне насильство різноманітне. І в цьому ще одна його небезпека.

Ми вирішили поставити питання сексологу — нашій постійній експертці й колумністці, сексологу і психотерапевту Маргариті Стельмашовій. Запитали про те, яким буває сексуальне насильство і як йому протистояти. Головне для цього, як каже Маргарита, розуміти свої межі й захищати їх.

Будь-яке насильство — емоційне або фізичне — порушує здорові межі людини. Вони бувають різними.

Межі тіла

Тобто фізичні. Їх ми всі розуміємо й усвідомлюємо найкраще, тому що вони відчутні, їх «стережуть» наші органи чуття. Помітити перетин фізичних границь найлегше. Але важливо пам’ятати, що ця межа не єдина. Отже, і порушення особистих меж не означає порушення тільки фізичних границь тіла.

Межі почуттів

Ми маємо повне право переживати різні почуття, навіть якщо вони комусь неприємні або не подобаються. Ми можемо їх показувати чи не показувати, але заборонити їх нам ніхто не може. Завдяки почуттям ми розуміємо, що відбувається з нами в тій чи іншій ситуації і як краще діяти. Це наш найголовніший внутрішній орієнтир.

Межі особистих планів і відповідальності

Батьки часто вирішують за свою дитину, вибирають їй не тільки гуртки, у яких він повинен, на їхню думку, займатися, але й майбутню професію, партнера, місце проживання. Це порушення особистих планів і відповідальності дитини. Так батьки позбавляють її можливості проживати своє власне життя.

Межі цінностей

Кожна людина має право на власні цінності й погляди на життя. Якщо хтось не поділяє або засуджує наші, це не означає, що ми маємо їх щоразу міняти, підлаштовуючись під інших. Непрохані поради теж порушують ваші границі.

Особисті межі — це те, що допомагає нам співіснувати з іншими людьми, вибудовувати гармонійніше взаємини, перебувати в комфорті поруч з іншими. Якщо межі порушуються, виникає багато роздратування, злості, конфліктів і проблем у стосунках. Щоб цього не відбувалося, не дозволяйте порушувати свої особисті межі — і намагайтеся не порушувати чужі.

Говорячи про сексуальне насильство, ми маємо розуміти, що секс — це частина любовних стосунків і взаємодії з партнером. Це насамперед психоемоційний контакт із партнером з обопільної згоди.

Щоб зрозуміти, де ситуація стає ненормальною, важливо пам’ятати, що таке сексуальна норма. Цим терміном позначають оптимум індивідуальних статевих проявів у життєдіяльності людини, що дозволяє їй відчувати сексуальну насолоду і забезпечувати гармонію інтимних стосунків із партнером завдяки вмінню розуміти почуття і бажання сексуального партнера й адекватно висловлювати власні психосексуальні потреби у спілкуванні з ним. Як бачите, прагнення до сексуального задоволення передусім має бути взаємним бажанням. Коли воно йде тільки від одного учасника ситуації, це насильство, і воно може бути різним.

Зґвалтування

Те, що завжди очевидно й легко усвідомлюється. Маються на увазі дії, які мають сексуальний характер, і фізичне проникнення в тіло сексуального партнера без його згоди. При зґвалтуванні застосовується сила і є важкі наслідки. Йдеться про фізичні побої, рани та травми для жертви насильства.

Зґвалтування — це явний вид сексуального насильства. Власне, саме сексуальне насильство дуже часто плутають зі зґвалтуванням. Хоча існують і менш виражені, але не менш травматичні для жертви види.

Сексуальне зловживання

Це форма насильства, коли про фізичне проникнення фактично не йдеться — його немає. Фактором згоди до сексуального акту для жертви можуть бути тиск (моральний чи фізичний), погрози, шантаж, залякування, зловживання становищем, віком, ієрархією або владою (це можуть бути робочі або доросло-дитячі стосунки) й інші фактори. Здебільшого це випадки, де жертва перебуває у залежності від насильника і коли їй неможливо сказати слово «ні» та захистити себе і свої особисті межі.

Можна говорити про сексуальне зловживання й щодо неповнолітніх, коли немає можливості говорити про законну згоду на сексуальний контакт, дотики до тіла або навіть споглядання оголеного тіла, у чому дуже багато сорому. Коли через незнання жертва не розуміє, що відбувається, теж ідеться про сексуальне зловживання. Так буває, наприклад, при вуаєризмі й ексгібіціонізмі. Провина і сором — вершники Апокаліпсису для психіки жертви. Часто на її адресу лунають звинувачення, мовляв, сама винна. Ні, ні й ще раз ні. Завжди винен насильник.

Сексуальні домагання

Розмірковуючи про сексуальні домагання, ми говоримо про дії сексуального характеру стосовно іншої людини. Це грубі порушення особистих меж: фізичних і психічних, тіла, почуттів і емоцій. Йдеться про обійми, дотики, поцілунки, на які людина не давала згоди; зловживання становищем на службі та в ієрархічній драбині; жарти, які ображають і принижують, ставлять у незручне становище, про сексуальні анекдоти. А маніпуляції, тиск, знущання в бік жертви — це моральний вплив на людину.

Сексуальні домагання трапляються і в робочих колективах, де часто «слизько» жартують, чутні натяки та глузування, де поведінка керівника і працівників порушує особисті межі — тілесні й емоційні. Люди під таким натиском можуть відчувати сильний стрес, тотальне виснаження, постійно бути в напрузі. Це впливає на самопочуття, самооцінку, психічне і фізичне здоров’я.

Статистика свідчить, що сексуальному насильству більшою мірою піддаються жінки або дівчата, що не досягли статевого дозрівання. Головне, що слід знати про це: насильству треба протистояти. Самостійно або за допомогою близьких, знайомих, фахівців несамовито і наполегливо захищати свої межі.

Нічого не бійтеся. Позбавтеся відчуття сорому і провини, звертайтеся по допомогу сміливо і впевнено, шукайте реальні способи впливу на тих, хто хоче образити й порушити ваші межі. Завжди довіряйте своїм почуттям і емоціям, відчуттям комфорту і дискомфорту. Вірте собі, а не тому, що вам намагаються нав’язати.

Фокус провини часто зміщується в бік жертви. На неї тиснуть, роблять її частково або повністю причиною того, що сталося. Не можна піддаватися на це! Завжди винен насильник.

Щоб побороти насильство, будьте сильніші за нього. Ваша боротьба починається там, де ваші сумніви, установки, почуття провини й сорому. Вчіться прислухатися до себе, довіряти собі. І неодмінно в разі потреби користуйтеся допомогою фахівців — психологів, юристів та інших. Будьте для себе найбільшою цінністю, і це допоможе вам добре відчувати свої межі й бути готовими їх захищати.

• поліція — 102;
• українська гаряча лінія екстреного реагування на домашнє насильство — 1547;
• гаряча лінія громадської організації «Ла Страда — Україна» — 116–123;
• сайт інформаційної кампанії «Розірви коло».